АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2006 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Ніколової Б.Ю.,
суддів : Ніколаєвої В.М., Пастощука В.М.
при секретарі Коник О.М.
з участю:
військового прокурора Пінтака А.І.
позивача ОСОБА_1.
представника відповідача Канюки М.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22а-508 за апеляційною скаргою Хмельницького обласного військового комісаріату на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 19 червня 2006 року за позовом військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Хмельницького обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов'язання до призначення пенсії.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, військового прокурора, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів,
встановила:
В травні 2006 року військовий прокурор Хмельницького гарнізону, звертаючись до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Хмельницького обласного військового комісаріату, просив визнати відмову відповідача щодо призначення позивачу пенсії неправомірною та зобов'язати призначити таку. В обґрунтування позову зазначав, що з 1.08.1979 року по 20.01.1997 року ОСОБА_1 проходив військову службу і був звільнений за скороченням штатів, має загальний трудовий стаж більше 25 календарних років, з яких на військовій службі більше 17 років. 13 квітня 2006 року ОСОБА_1 виповнилося 45 років і він у відповідності до п. „б" ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" вправі отримувати пенсію, однак відповідач безпідставно відмовляється її призначити. З цих підстав просив задовольнити позов.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 19 червня 2006 року позов задоволено. Постановлено відмову Хмельницького обласного військового комісаріату у призначенніОСОБА_1. пенсії за вислугу років визнати неправомірною. Зобов'язано Хмельницький обласний військовий комісаріат призначити ОСОБА_1. пенсію за вислугу років відповідно до п. „б" ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
В апеляційній скарзі Хмельницький обласний військовий комісаріат вважає постанову суду незаконною, просить її скасувати і ухвалити нову постанову про відмову в позові. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність
Головуючий у першій інстанції - Панасюк В.А. Справа № 22а-508
Доповідач - Ніколова Б.Ю. Категорія № 22
висновків суду фактичним обставинам. Вважає, що суд не врахував вимоги ст. 12 Закону України №2262-ХІІ „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" та невірно витлумачив її положення. Після внесення змін до цього Закону розширився перелік підстав звільнення з військової служби, які надають право на призначення пенсії, однак і надалі залишилися незмінними умови призначення пенсії за вислугу років: звільнення зі служби при досягненні 45-річного віку та за наявності загального трудового стажу 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба. Суд не прийняв до уваги Закон України „Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" від 4 квітня 2006 року №3591-ІУ, який набрав чинності 29 квітня 2006 року.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Згідно п.4 ч.І ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Вирішуючи спір та задовольняючи вимоги позивача, суд виходив з того, що відповідно до п. "б" ст. 12 Закону України від 4 липня 2002 року №2262-XII, позивач, який досяг 45-річного віку 13 квітня 2006 року і має загальний трудовий стаж 25 років, з яких більше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, має право на пенсію на підставі цього Закону незалежно від підстав та часу звільнення.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони протирічать нормам діючого законодавства.
Відповідно до ч.І ст. 2 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Пунктом „б" ст. 12 цього Закону в редакції від 4 квітня 2006 року передбачено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті І2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України з 1.08.1979 року по 20.01.1997 року і був звільнений в запас Наказом Міністра Оборони України №554 28.12.1996 року за скороченням штатів.
На час звільнення позивач не досяг віку 45 років, вислуга років становила більше 17 календарних років.
23 травня 2006 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії, посилаючись на те, що 13 квітня 2006 року йому виповнилось 45 років і загальний трудовий стаж становить 25 календарних років, з яких 17 років військової служби.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що відповідач керуючись наведеними положеннями п. „б" ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (в редакції від 4.04.2006 року, що набрав чинності з 29.04.2006 року), правильно виходив з того, що на день звільнення зі служби позивач не досяг віку 45 років і його загальний трудовий стаж на той час був менше 25 років, у зв'язку з чим обгрунтовано відмовив йому у призначенні пенсії.
Висновки суду першої інстанції про непоширення на позивача положень Закону №3591-ІУ від 4.04.2006 року у зв'язку з досягненням ним 45 річного віку 13.04.2006 року, тобто до
набрання чинності цим Законом, є помилковими, оскільки суперечать вимогам ст. 5 ЦК України, якою визначено порядок дії актів цивільного законодавства у часі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії 23.05.2006 р., тобто після набрання чинності зазначеним Законом від 4.04.2006 року.
Враховуючи наведене, оцінивши докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що позов військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу Хмельницького обласного військового комісаріату задовольнити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 19 червня 2006 року скасувати, постановити нове рішення.
ОСОБА_1 в позові до Хмельницького обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов'язання до призначення пенсії відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуюча /підпис/ Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду
Б.Ю.Ніколова