Судове рішення #18983
2-25/5143-2006

     


СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України


20 червня 2006 року  


Справа № 2-25/5143-2006

                    

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В.,

суддів                                                                      Шевченко Н.М.,

                                                                                          Черткової І.В.,


секретар судового засідання                                        Будяк К.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Маргарітов М.В.) від 27.02.-13.03.2006 року у справі № 2-25/5143-2006

за позовом           Феодосійського державного торгівельного підприємства "Торгмортранс" (вул. Горького, 22,Феодосія,98100)


до           Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в АвтономнійРеспубліці Крим (вул. Кримська, 82-В,Феодосія,98100)


    


про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення


                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Феодосійське державне торгівельне підприємство "Торгмортранс" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 7110/15-1/1/0 від 30.12.2005 року про донарахування єдиного податку в сумі 853,12 грн., в тому числі 812,50 грн. –основний платіж та 40,62 грн. –штрафні санкції. Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом необґрунтовано донараховано аванс на дивіденди в сумі 812,50грн. згідно зі ст. 7.8.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким передбачено , що емітент корпоративних прав, який приймає рішення про сплату дивідендів своїм власникам обчислює та вносить до бюджету авансовий внесок по податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 ст. 10 цього Закону (25%) , а у разі , якщо згідно законодавству цей податок є складовою частиною єдиного податку, то особа-платник такого єдиного податку зобов'язано при виплаті дивідендів обчислювати і сплачувати до бюджету , який зараховується такий єдиний податок , внесок за правилами, встановленими цім підпунктом для сплати авансового внеску по податку на прибуток по ставці 25%.

                    Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Маргарітов М.В.) від 27.02.-13.03.2006 року у справі № 2-25/5143-2006  позов   Феодосійського державного торгівельного підприємства "Торгмортранс"  до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим  про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення задоволено повністю, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 7110/15-1/1/0 від 30.12.2005 року Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим. З Державного бюджету України на користь Феодосійського державного торгівельного підприємства "Торгмортранс"  стягнуто 3 грн. 40 коп. державного мита.

Задовольняючи позов, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не повинен був вносити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів, оскільки, по-перше, позивач є платником єдиного податку, по-друге, позивач фактично не здійснював сплати дивідендів, тому не зобов’язаний сплачувати внески за правилами, встановленими для сплати авансових внесків з податку на прибуток при сплаті дивідендів.

                    Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

                    Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що господарський суд неправомірно визнав нечинним спірне повідомлення-рішення, оскільки обов’язок сплати авансового внеску з податку на прибуток не залежить від того, чи сплачував позивач дивіденди або приймав рішення про їх сплату чи ні. До того ж податкова інспекція вважає, що помилковим є висновок господарського суду першої інстанції про те, що відповідач безпідставно не нарахував позивачу одночасно з сумою авансового внеску з податку на прибуток суму податкового боргу в розмірі 3250,00 грн., яку він повинен був сплатити до Державного бюджету відповідно до статті 65 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”.

                    У запереченні на апеляційну скаргу позивач підтримав висновки, викладені в постанові суду першої інстанції, та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення у зв’язку з безпідставністю її вимог.

                    Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Шевченко Н.М. від 20.06.2006 року у зв’язку з відпусткою у складу колегії було замінено суддю Фенько Т.П. на суддю Шевченко Н.М.

                    В судове засідання, призначене на 20.06.2006 року представники сторін не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

                    Від Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим до розгляду справи надійшла заява від 16.06.2006 року, в якій відповідач просив розглянути спір за його відсутністю у зв’язку з неможливістю участі його представника у судовому засіданні.

                    Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

                    Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

                    Феодосійське державне торгівельне підприємство "Торгмортранс" зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа рішенням Феодосійського міськвиконкому 16.01.1998 року № 43 та взято на податковий облік Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим.

                    Позивач є платником єдиного податку відповідно до свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва –юридичною особою № 0111001227 від 01.01.2005 року (аркуш справи 10).

                    Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим 27.12.2005 року було проведено перевірку сплати дивідендів Феодосійським державним торгівельним підприємством "Торгмортранс", про що складено акт № 3932/15-1 від 27.12.2005 року.

                    Перевіркою було встановлено порушення статті 65 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” № 2505-IV, що виразилося у методологічній помилки, яка призвела до заниження частини прибутку (дивідендів), які належать до сплати до бюджету на суму 3250 грн. та порушення підпункту  7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке виразилось в методологічній помилки, яка призвела до заниження внесків на суму дивідендів на 812,50 грн.

                    На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 7110/15-1/1/0 від 30.12.2005 року про донарахування авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів,  в розмірі 812,50 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 40,62 грн.

                    Як вбачається з акту перевірки позивачем до перевірки був представлений фінансовий звіт за 9 місяців 2005 року від 04.11.2005 року, згідно з яким підприємство за 9 місяців отримало чистий прибуток у сумі 6500,00 грн. (аркуш справи 8).

                    На думку податкового органу, позивачем була допущена методологічна помилка, оскільки відповідно до статті 65 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” до сплати в Державний бюджет належить 50% від обсягу чистого прибутку, тобто 3250,00 грн.

                    Також підприємством, на думку податкового органу, було здійснено заниження внесків на суму дивідендів в розмірі 812,50 грн., оскільки  відповідно до підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (25%), а якщо згідно із законодавством цей податок є складовою частиною єдиного податку, то особа - платник такого єдиного податку зобов'язана при виплаті дивідендів нараховувати та сплачувати до бюджету, до якого зараховується такий єдиний податок внесок за правилами, встановленими цим підпунктом для сплати авансового внеску з податку на прибуток.

                    Вивчивши матеріали справи,  вислухавши представників сторін,  обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

                    Відповідно з вимогами статті 65 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” № 2505 господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові     компанії    та    інші     суб'єкти господарювання,   у   статутному   фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

                    Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України з інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

                    Постановою Кабінету Міністрів України № 50 від 15.01.2005р. (із змінами та доповненнями) затверджений Порядок і нормативи відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004р році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році.

                    Пунктом 3 Порядку передбачено відрахування частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році, починаючи з березня, здійснюється державними, у тому числі казенними, підприємствами (крім державного підприємства "Енергоринок") та їх. об'єднаннями і дочірніми підприємствами у розмірі 50 відсотків, а акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами - у розмірі 30 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

                    Згідно з пунктом 7 Порядку встановлено, що інформацію про нарахування та сплату частини прибутку (доходу) відповідно до цих Порядку і нормативів господарські організації подають центральним та місцевим органам виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать або які здійснюють функції з управління частками (акціями, паями), що належать державі у їх статутному фонді, та відображають у декларації з податку на прибуток.

                    Відповідно до пункту 1.9 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" дивіденд - це платіж, здійснюваний юридичною особою - емітентом корпоративних прав на користь власника таких прав в зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованої за правилами бухгалтерського обліку. До дивідендів прирівнюється    також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування в зв'язку з розподілом прибутку такого підприємства.

                    Таким чином, частина прибутку (доходів) державного некорпоратизованого підприємства, яка належить до сплати в бюджет згідно з вимогами статті 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" № 2505 та Постановою Кабінету Міністрів України № 50 є дивідендом на підставі вимог пункту 1.9 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

                    Пунктом 6 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” № 727/98 від 03.07.1998 року встановлено, що суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на прибуток підприємств.

                    Згідно з підпунктом 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів. Якщо згідно із законодавством цей податок є складовою частиною єдиного податку то особа - платник такого єдиного податку зобов'язана при виплаті дивідендів нараховувати та сплачувати до бюджету, до якого зараховується такий єдиний податок внесок за правилами, встановленими цим підпунктом для сплати авансового внеску з податку на прибуток (25%).

                    Виходячи з аналізу даної норми можна зробити висновок про те, що платник єдиного податку зобов’язаний нараховувати та сплачувати до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток по ставці 25% виключно у разі сплати дивідендів.

                    Оскільки позивач фактично не здійснював сплати дивідендів, та не приймав рішень по сплаті дивідендів, то він не повинен сплачувати до бюджету внески за правилами, встановленими для сплати авансових внесків з податку на прибуток при сплаті дивідендів.

                    Таким чином, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційних вимог та вважає постанову, прийняту судом першої інстанції, обґрунтованою та заснованою на законі. Підстав для скасування постанови господарського суду Автономної Республіки Крим колегією не знайдено.

                    Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                  

                                                            УХВАЛИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

                    2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.02.-13.03.2006 року у справі № 2-25/5143-2006 залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

                    Ухвала може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.


Головуючий суддя                                                            К.В. Волков

Судді                                                                                          Н.М.Шевченко

                                                                                          І.В. Черткова




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація