Справа №11-1537,2006 року Головуючий 1 інстанції Курило Л.В.
Категорія ч.2 ст.365 КК України Доповідач Самсонова В.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2006 року м.Харків
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого, судді Григорова П.О.,
суддів Самсонової В.Г., Шевченка Ю.П.,
за участю прокурора Медяника О.А.,
особи у відношенні якої порушувалась кримінальна справа - ОСОБА_1.,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальну справу за апеляцією помічника Банківського міжрайонного прокурора Харківської області на постанову Валківського районного суду Харківської області від 29.06.2006 року у відношенні ОСОБА_1.,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Валківського районного суду Харківської області від 29.06.2006 року закрито кримінальну справу на підставі ст.6 п.2 КПК України у відношенні:
ОСОБА_1, уродженця с. Сніжків Валківського району Харківської області, який мешкає в АДРЕСА_1 Харківської області, раніше не засудженого, який обвинувачувався у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України (2001р.).
Підставою для прийняття вказаного рішення по справі послужило те, що суд, при попередньому її розгляді, прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1. складу інкримінованого йому злочину і тому, керуючись ст.248 КПК суд закрив справу. (т.З а.с.71-72)
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він, працюючи головою правління ВАТ «Валківський молокозавод», 16.02.1999 року без згоди загальних зборів уклав з ТОВ «Енергосервіс» договір купівлі продажу
Коломацького сепараторного цеху на суму 49500 грн., після чого покупцем було проведено взаємозалік боргів продавця на суму 56775 грн. 20 коп.
На підставі цього ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення за ч.2 ст.364 КК України (2001р.) за ознаками зловживання службовим становищем оскільки зазначений договір купівлі-продажу сепараторного цеху не був затверджений загальними зборами до моменту його укладення, а лише після вказаної угоди. (т.З а.с.46)
Під час розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність складу злочину в діях ОСОБА_1; виходячи із того, що він, як голова правління, діяв відповідно до п.14.2 Статуту ВАТ «Валківський молокозавод» згідно якого правління було виконавчим органом і могло вирішувати всі питання діяльності, в тому числі розпоряджатися майном товариства, укладати договори, угоди, в тому числі і уклало вказану угоду купівлі-продажу сепараторного цеху. (т.З а.с.71-72)
В апеляції на вказану постанову та доповненнях до неї прокурор просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
При цьому посилається на наступне:
· суд при розгляді справи прийняв рішення про закриття справи лише на підставі клопотання підсудного ОСОБА_1.;
· при цьому не була вислухана думка прокурора щодо клопотання заявленого підсудним;
· зазначає, що в статуті ВАТ «Валківський молокозавод» не вказано, що затвердження договору, сума якого перевищує розмір статутного фонду товариства, відбувається після його укладення, тому ОСОБА_1 міг укласти договір купівлі-продажу Коломацького сепараторного цеху тільки при наявності попередньої згоди загальних зборів акціонерів;
· загальні збори які затвердили договір купівлі-продажу сепараторного цеху від 16 лютого 1999 року відбулися лише 12 травня 2000 року, а на чергових зборах, що відбулися 21 травня 1999 року це питання не розглядалося;
· вважає, що суд не мав права закрити кримінальну справу на даній стадії її розгляду, а повинен був, у відповідності до глави 26 КПК України, розглянути справу по суті, після чого дати оцінку дослідженим доказам (т.З а.с.73,81-83).
ОСОБА_1 в запереченнях на апеляцію прокурора просить постанову суду залишити без змін, посилаючись на те, що за викладеним обвинуваченням в його діях відсутній склад інкримінованого йому злочину, а рішення про закриття
з
справи суд мав право винести під час попереднього розгляду справи проаналізувавши обвинувачення та нормативні акти на його підтвердження.
Розглянувши справу в межах поданої апеляції, заслухавши доповідача, прокурора, що просив постанову суду скасувати з направленням справи на новий розгляд, ОСОБА_1., який вважав за необхідне постанову суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Твердження прокурора про те, що суд прийняв рішення лише на підставі клопотання обвинуваченого ОСОБА_1. і його захисника та судом не була вислухана думка прокурора з цього питання (т.З а.с.73) не відповідають матеріалам справи.
Згідно протоколу судового засідання від 29 червня 2006 року, на який від
прокурора зауважень не надходило, прокурор висловив свою думку щодо
заявленого клопотання про можливість закриття справи у стадії попереднього
розгляду (т.З а.с.70).
Тому посилання прокурора на позбавлення його можливості виступити щодо клопотань учасників судового розгляду справи є безпідставними.
Твердження прокурора про те, що суд дослідив докази на стадії попереднього розгляду безпідставні, оскільки суд їх не досліджував та оцінки їм не давав, а лише в стадії попереднього розгляду перевірив поводи і підстави для порушення справи і прийшов до правильного висновку, що таких підстав не було.
Що стосується висновку прокурора про наявність складу злочину в діях ОСОБА_1 виходячи із необхідності затвердження договору купівлі - продажу до його укладення та пропуску строку затвердження його загальними зборами то з цим неможливо погодитися з наступних підстав.
Згідно п.14.2 Статуту ВАТ «Валківський молокозавод», затвердженого 29 вересня 1998 року, правління мало право вирішувати всі питання діяльності, окрім тих, які віднесені п.12.4 статуту до компетенції загальних зборів акціонерів (т.2 а.с.173), а саме - затверджувати договір, сума якого перевищує розмір статутного фонду, про що зазначено саме в підпункті «н» п.12.4 Статуту (т.2 а.с.171).
Договір купівлі-продажу сепараторного цеху який укладено 16 лютого 1999 року мав, на думку прокурора, бути затверджений загальними зборами 21 травня 1999 року, а він був затверджений лише 12 травня 2000 року, що на його думку є кримінально карним діянням.
Однак, посилання прокурора на порушення допущені ОСОБА_1 в тому, що затвердженню загальними зборами підлягає і проект угоди яка мала
4 укладатися від імені правління не відповідає самому Статуту товароиства як по процедурі узгодження так і по її термінам.
Так, відповідно до Статуту вказаного товариства чергові загальні збори скликаються протягом 6 місяців з дня закінчення фінансового року, а виходячи із тексту договору купівлі-продажу, укладеного із ЗО, відсотковим правом виробничої діяльності і кінцевим розрахунком у вересні 1999 року, першими черговими зборами після закінчення фінансового року і є зазначені вище збори, а не збори проведені 21 травня 1999 року про що йдеться в апеляції прокурора тому що дата обліку вказаної угоди розпочинається з кінця 1999 року (т.1 а.с.10).
Договір купівлі-продажу від 16 лютого 1999 року було затверджено загальними зборами після його укладення, а не до вказаної угоди, і затверджено зборами у відповідності до вимог Статуту ВАТ «Банківський молокозавод», який в свою чергу складений у відповідності до Закону України «Про господарські товариства».
При наявності зазначених вище обставин які випливають із пред'явленого обвинувачення, видно, що воно протирічить Статуту ВАТ «Валківський молокозавод» і для встановлення таких обставин суду не потребувало дослідження та оцінки доказів, тому суд дійшов правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_1. складу злочину і мотивовано закрив кримінальну справу при обставинах які явно випливали із нормативних документів, що регламентували діяльність товариства посадова особа, якого притягалась за діяння яке не є злочином, суд прийняв правильне рішення про закриття кримінальної справи.
Прокурор не звернув увагу на ту обставину, що дана справа була порушена при недотриманні вимог ст. 94 КПК України так як при наявності приводу до порушення кримінальної справи, у відповідності до вимог ч.2 ст.94 КПК України, вона могла бути порушена тільки в тому випадку, коли були достатні дані, які б вказували на наявність ознак злочину, які, на думку колегії суддів були відсутні виходячи із Статуту вказаного товариства.
На підставі вищевикладеного підстав для скасування постанови районного суду за доводами вказаними в апеляції прокурора колегія суддів не вбачає.
Однак, судова колегія звертає увагу на те; що суд першої інстанції допустив описку при зазначенні анкетних даних особи відносно якої розглядалась справа, тому вважає за необхідне запропонувати суду виправити вказану неточність при надходженні справи до районного суду.
Керуючись п.2 ст.6, ст.248,282,362,365, 366 КПК України, колегія суддів, -
5
УХВАЛИЛА:
Апеляцію помічника Банківського міжрайонного прокурора залишити без
задоволення, а постанову Банківського районного суду Харківської області від 29
червня 2006 року про закриття на підставі ст.6 п.2 КПК України справи у
відношенні ОСОБА_1 за звинуваченням за ч.2 ст.364 КК
України без змін.