24.10.2011

Справа № 2-826/11

Кат. 4

НАХІМОВСЬКИЙ    РАЙОННИЙ   СУД   М.СЕВАСТОПОЛЯ                    ______________________________________________________________________

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2011 року Нахімовський районний суд м.Севастополя в складі:       

  головуючого судді –Пекарініної І.А.

  при секретарі  -    П’ятак О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, ОСОБА_4, 3-тя особа: ВерхньоСадівська сільська Рада міста Севастополя  про визнання права власності на житловий будинок,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з позовом до суду до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, в якому просить суд визнати за нею права власності на будинок АДРЕСА_1, вимоги позову мотивовані тим, що позивачем повністю за переселенський будинок були сплачені внески у 1988 році, що слугує підставою для визнання за нею права власності на житловий будинок з надвірними будівлями. Позивач вказувала на те, що при зверненні до ВерхньоСадівської сільської Ради міста Севастополя з питань оформлення приватизації земельної ділянки, їй було відмовлено з посиланням на те, що вона не має документів, що підтверджують право власності на житловий будинок.

Ця обставина заважає  позивачу в повній мірі використовувати своє право  власності. Позивач просить визнати  його право власності на  спірне домоволодіння.   

В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю.   

Відповідачі - Представник Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, ОСОБА_4 до суду не з’явилися, про дату і час розгляду справи сповіщались належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки в матеріалах справи, у зв’язку з чим, враховуючи думку позивача, відповідно до ст. 169 ч.4 ЦПК України, визнаючи наявні матеріали про права і взаємостосунки сторін достатніми, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутність відповідачів та ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Представник 3-ої особи: ВерхньоСадівської сільської Ради міста Севастополя надав до суду клопотання, в якому позовні вимоги визнає у повному обсязі, просить розглянути справу за його відсутності.   

Суд, вислухав доводи позивача та дослідивши надані докази вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи  з наступного.   

Судом встановлено, що відповідно до акту від вересня 1974 року ВерхньоСадівською сільською Радою міста Севастополя переселенцю ОСОБА_5, який прибув згідно із переселенським квитком  № 081509, передано двокімнатний житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1,  розміром 42 кв. м,  з надвірними  спорудами: а саме сараю розміром 8 квм.м., вбиральні дерев’яної. Загальна вартість переданого майна складає 1300 рублів (а.с. 10).   

Довідкою від 13.09.1990 року радгоспом –заводом «Садовод», видана довідка, якою підтверджується факт того, що позивач повністю сплатила  позику за будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2  (а.с. 11), а також довідкою виконавчого комітету ВерхньоСадівської сільської Ради м. Севастополя  від 09.11.2009 року, згідно якої позивачу передана земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, площею 0,12 га.   

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України (2004 року) власник майна має право пред’явити  позов про  визнання права власності, якщо це право  оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.   

Право власності позивача на спірний будинок не  визнається  Фондом комунального майна м. Севастополя, що підтверджується листом на ім’я позивача, наявним в матеріалах справи.    

Але, відповідно п. 7 Постанови Ради Міністрів СРСР від 31.05.1979 року № 364 «Про вільги по переселенню», житлові будинки з надвірними будівлями, які придбані за рахунок кредиту, переходять  у особисту  власність переселенців з моменту передачі їм цього майна.   

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 ЦК України  акти цивільного законодавства регулюють відносини, яки виникли з дня набрання ними чинності, відповідно до вимог ч. 2 ст. 5 ЦК України  акти цивільного законодавства не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони  пом’якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.   

Тому згідно зі ст. 128 ЦК України (в ред. 1963 року) право власності  набувається за договором з моменту передачі речі, якщо інше не встановлено законом або договором.   

Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно було зареєстровано у Міністерстві юстиції України лише 18.02.2002 року за № 157/6445.   

Стосовно вимог  ч. 2 ст. 219 ЦК України (2004 року), що діє на час розгляду справи, суд може визнати правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджають обставини, яки не залежать від її волі.   

Суд вважає, що позивачем  надано достатньо  доказів, яки підтверджують її право власності на спірний будинок. Сукупність наданих доказів надає суду можливість зробити висновок про визнання права власності позивача ОСОБА_2 на будинок з надвірними будівлями, розташований на АДРЕСА_1, який складається з будівель та приміщень, зазначених у технічному паспорті (а.с. 33-38).   

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209 ч. 3, 213-215 ЦПК України,  ч. 1, 2 ст. 5,  ч. 2 ст. 219,, ст.  392 ЦК України ( в ред. 2004 року),  ст. 128 ЦК України (в ред. 1963 року),  суд   

В И Р І Ш И В:

   Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.   

   Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1, який складається з житлового будинку літер «А»загальною площею 53,5 кв.м, житловою площею 30,1 кв.м, в який входять: літ. «а1»тамбур І-1 площею 3,3 кв.м, літ. «а»коридор І-2 площею 6,1 кв.м., кладовая І-3 площею 2,3 кв.м., літ. «А»- коридор площею 3,5 кв.м., житлова кімната 17,6 кв.м., житлова кімната площею 12,5 кв.м., кухня 7,6 кв.м., сараї: літер «Б», літер «Д», літер «Е», літер «Ж», убиральню літер «З», огорожі №№ 1-4.   

Заочне рішення може бути переглянуте Нахімовським районним судом               м. Севастополя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя на протязі десяти днів з дня оголошення рішення суду.

   Суддя  підпис

КОПІЯ ВІРНА.

Суддя Нахімовського районного

        суду міста Севастополя І.А. Пекарініна