Справа № 22-Ц-4578 Головуючий 1-ї
Категорія: «стягнення суми» інстанції: Лазарев А.В.
Доповідач: Крилова Т.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2006 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого: Крилової Т.Г.,
Суддів: Цвірюка В.О., Підлісної І.А.,
При секретарі: Дмитренко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03.07.2006 р. по цивільній справі за позовом: відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» про розірвання договору, -
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2006 року заступник голови правління ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надання послуг у сумі 1169 грн.76 коп..
В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 посилався на те, що між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг з газопостачання № НОМЕР_1., а також додаткова угода про погашення заборгованості №НОМЕР_2., які згідно вимог ст.. 11 ЦК України є підставою для виконання зобов'язань, які з боку відповідача не виконані.
ОСОБА_2, у червні 2006 р. подано зустрічний позов до ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» про розірвання додаткової угоди, в якому вона посилається на сплату боргу у сумі 157 грн., по договору із ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» про надання послуг з газопостачання № НОМЕР_1.. а борг у сумі 1012 грн. 06 коп. по додатковій угоди про погашення заборгованості №НОМЕР_2. вона не визнає, оскільки таку угоду з позивачем не укладала.
В запереченнях на зустрічний позов ОСОБА_2, поданих ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз», - представник Цогоєва О.А., посилається на необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 про розірвання додаткової угоди в однобічному порядку, оскільки маються юридичні факти визнання відповідачем зобов'язання (з оплати), а згідно ст..525 ЦК України однобічна відмова від зобов'язання або однобічна зміна його умов не допускається.
У судовому засіданні представник ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз», та ОСОБА_2 повністю підтримали свої позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 пояснила, що додаткову угоду, без її відома і згоди підписав чоловік, який не є власником спірного домоволодіння.
Кошти за газопостачання після підписання додаткової угоди були сплачені не нею, а її чоловіком, її в цей час у м. Харкові не було.
Представник позивача обґрунтовуючи свої позовні вимоги пояснила, що згідно Постанови Верховного Суду України від 12.04.1996 року п.п.17,18 укладаючи договір на підставі чужого документа, відповідальність накладається на людину, яка фактично уклала договір, тобто на чоловіка відповідача, який надав паспортні дані ОСОБА_2, в звя'язку з чим просить стягнути з неї заборгованість у сумі 1012 грн.06 коп..
Рішенням суду 1-ї інстанції від 03.07.2006 р., відмовлено в задоволенні позову ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» до ОСОБА_2, а додаткова угода про погашення заборгованості, яка була укладена між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» та від імені ОСОБА_2 іншою особою - розірвана.
В апеляційній скарзі представник ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз», - ОСОБА_1 просить рішення суду 1-ї інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» - задовольнити, оскільки судом не вірно визначений предмет зустрічних позовних вимог, яким є не вимога про визнання додаткової угоди недійсною, а предмет встановленого правочину - порушення письмової форми договору.
Крім того, апелянт посилається на згоду відповідача ОСОБА_2 з умовами додаткової угоди, оскільки остання щомісячно відшкодовувала заподіяний збиток, що свідчить про визнання зобов'язання та виконання його умови.
Заслухавши доповідь судді, апелянта який підтримав доводи скарги в повному обсязі, відповідача ОСОБА_2, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Як встановлено судом 1-ї інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 є абонентом ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз», яка
17.07.2001 р. уклала з позивачем договір №НОМЕР_1 про надання їй
послуг з газопостачання.
З матеріалів справи та пояснення представника позивача вбачається, що борг у сумі 1012 грн.06 коп. за надання послуг з газопостачання утворився у ОСОБА_2 до
03.12.2002 р., тобто до укладання додаткової угоди.
До суду ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» з даною позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 вказаної суми заборгованості звернулося лише 12.04.06 р.
Тому, відмовляючи позивачу у стягненні вказаної суми боргу суд 1-ї інстанції обгрунтовано виходив з вимог ст..257 ЦК України щодо застосування строку позовної давності, який сплинув 03.12.2005 р.
Відповідно до вимог ч.І ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З пояснень відповідачки вбачається, що додатковий договір № НОМЕР_2. вона з ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» не укладала і не підписувала його. Про цей договір взнала після надходження до суду позовної заяви. Крім того, будь - яких платежів за цим договором не сплачувала. У вказаний період часу вона була відсутня у м. Харкові і від її імені укладено договір з її чоловіком, який і сплатив частину коштів за додатковим договором, про що свідчить його підпис. Вона, як власник АДРЕСА_1 не уповноважувала інших осіб укладати будь-які договори з позивачем від її імені.
Вказані доводи матеріалами справи та поясненнями представника позивача не спростовані.
Таким чином, додатковий договір за № НОМЕР_2. укладено не з ОСОБА_2, а з іншою особою, яка не мала повноважень на укладання такого договору від імені відповідачки.
При таких обставинах, суд 1 -ї інстанції правомірно розірвав вказаний додатковий договір. Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.І ст.307, 308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу голови правління ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03.07.2006 р. залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.