Справа № 11-710/11 Категорія: 20
Головуючий у суді 1-ї інстанції Желіховський В. М.
Доповідач : Ляліна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2011 року
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: Ляліної Л.М.
суддів: Ващук В.П., Федчука В.В.
за участю прокурора: Краєвської Н.Й.
засуджених: ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула 13 липня 2011 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями прокурора, що брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, потерпілої ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 на вирок Літинського районного суду Вінницької області від 19 січня 2010 року, яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
в силу ст. 89 КК України не судимого,
засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до 4-х років позбавлення волі; за ст. 185 ч. 4 КК України до 6 років позбавлення волі; за ст. 304 КК України до 1 року позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України остаточна міра покарання призначена шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим –6 років позбавлення волі.
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
раніше не судимий,
засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років 6 міс. позбавлення волі.
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
в силу ст. 89 КК України не судимий,
засуджений за ст. 185 ч. 4 КК України і призначено покарання 5 років позбавлення волі; за ст. 185 ч. 3 КК України призначено покарання 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України остаточна міра покарання призначена шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим 5 років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки.
Вирішено питання з речовими доказами.
Скасовано арешт, накладений на 3/10 частини будинку АДРЕСА_1 та автомобіль БМВ 7501 д.н. НОМЕР_1.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_7 14039 грн. 92 коп.; Літинського вузлу 1905 грн.; з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 солідарно на користь СТ «Іванна»с. Літинка Літинського району 15513 грн. 48 коп. матеріальної шкоди.
Цивільний позов ВАТ племзавод «Україна»с. Радянське Літинського району, Гущинецького ВПУ №32, ОСОБА_8 залишено без розгляду.
Стягнуто судові витрати з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 солідарно в сумі 2155 грн. 53 коп. на користь НДЕКЦ при МВС України у Вінницькій області за проведення експертизи.
Як встановлено вироком суду, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном, 13.01.2004 року біля 24 год. з приміщення складу із запчастинами ВАТ «Племзаводу Україна»в с. Радянське Літинського району Вінницької області таємно викрали майно вказаного товариства.
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на автомобілях БМВ-7501 д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_6, та ВАЗ-21044 д.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_9, приїхали в с. Радянське Літинського району, де ОСОБА_6 та ОСОБА_9 залишились в автомобілях у посадці при вїзді в село, а ОСОБА_2 з ОСОБА_3 проникли у склад із запчастинами, зламавши замок. Після чого вони склали запчастини у мішки та санями відвезли до місцевої бані. ОСОБА_10 покликав ОСОБА_6 та ОСОБА_9, які підїхали на автомобілях, та разом погрузили викрадене майно і завезли до ОСОБА_3 додому в с. Кулига, де наступного дня на вантажному мікроавтобусі перевезли у м. Вінницю. ОСОБА_10 на центральному ринку продав викрадене, а грошима розпорядився на свій розсуд. ВАТ племзаводу «Україна»заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 7721 грн. 91 коп.
1.02.2004 р. біля 02:00 год. ОСОБА_10 з метою незаконного заволодіння чужим майном, за попередньою змовою з ОСОБА_3 і ОСОБА_9 з приміщення свиноферми ВПУ №32 с. Гущинці Калинівського району Вінницької області викрали 6 поросят.
ОСОБА_10 з ОСОБА_3, вирішивши вкрасти поросят, попросили ОСОБА_9 перевести їх, на що той погодився і на автомобілі ВАЗ-21044 д.н. НОМЕР_2 приїхали в с. Гущинці. Зупинивши автомобіль неподалік приміщення ВПУ №32, ОСОБА_9 залишився чекати, а ОСОБА_10 з ОСОБА_3 прийшли до свиноферми, зірвали замок і проникли в приміщення. Після цього вони склали в мішки 6 поросят та перенесли їх до автомобіля. Своїми діями вони заподіяли ВПТ №32 с. Гущинці матеріальну шкоду на загальну суму 1600 грн. 15 коп.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_3 і ОСОБА_9 21.02.2004 р. з метою заволодіння чужим майном біля 23:00 год. приїхали на автомобілі ВАЗ-21044 д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 в с. Українка Літинського району. Зупинивши автомобіль, ОСОБА_9 залишився чекати, а ОСОБА_10 і ОСОБА_3, взявши монтування, болторіз та мішки для перенесення викраденого майна, прийшли до магазину №53 ОСОБА_8, де ОСОБА_10 за допомогою інструментів зламав навісний замок і вони з ОСОБА_3 проникли в магазин, звідки викрали майно на загальну суму 778 грн. 26 коп.
4.03.2004 р. ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і ОСОБА_9 біля 24:00 год. з приміщення Кулижського вузла поштового звязку Літинського ВПЗ с. Кулига таємно викрали майно на загальну суму 1905 грн.
26.11.2004 р. біля 24:00 год. ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_6 і ОСОБА_9 з приміщення магазину СТ «Іванна»с. Літинка Літинського району Вінницької області викрали майно на загальну суму 15513 грн. 48 коп.
ОСОБА_2, достовірно знаючи, що ОСОБА_3, 11.03.1987 р., є неповнолітнім, умисно запропонував останньому та в подальшому в період часу з 14.01.2004 р. по 11.03.2005 р., тобто до настання ОСОБА_3 повноліття, вчинив з його участю пять крадіжок чужого майна, втягнувши його в злочинну діяльність.
26.07.2005 р. біля 24:00 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 з приміщення складу із запчастинами, який розташований на території ВАТ племзаводу «Україна»с. Радянське Літинського району Вінницької області, викрали майно на загальну суму 3470 грн. 36 коп., яке перевезли в гараж ОСОБА_9, що знаходиться в кооперативі по вул. Чехова м. Вінниці, а наступного дня продали на центральному колгоспному ринку, а отримані гроші ОСОБА_2 розподілив між ними.
1.11.2005 р. біля 00 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 проникли в приміщення магазину «Едем»в с. Селище Літинського району, що належить приватному підприємцю ОСОБА_11, звідки таємно викрали майно на загальну суму 14039 грн. 92 коп.
В апеляції прокурора, що брав участь в розгляді судом першої інстанції справи, просить скасувати вирок суду та повернути справу на новий судовий розгляд, оскільки вважає, що суд першої інстанції безпідставно виключив з обвинувачення кваліфікуючу ознаку –вчинення злочину організованою злочинною групою і перекваліфікував їх дії на ч. 3 та ч. 4 ст. 185 КК України. В звязку з чим вважає призначене покарання надто мяким.
Потерпіла ОСОБА_4 в апеляції просить перекваліфікувати дії засуджених на ч. 5 ст. 185 КК України, скасувати рішення про зняття арешту з автомобіля БМВ 7501 д.н. НОМЕР_1, стягнути з винних осіб на її користь з урахуванням інфляційного зростання цін 31667 грн. 67 коп.
Адвокат –захисник ОСОБА_12 в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, застосувати до нього ст. 75 КК України, оскільки ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, злочини скоїв в неповнолітньому віці.
Заслухавши доповідача, прокурора Краєвську Н.Й., яка підтримала апеляцію прокурора, що брав участь в судовому розгляді справи, просить її задовольнити, засуджених ОСОБА_3, який підтримав апеляцію свого адвоката і заперечує проти апеляції прокурора, засудженого ОСОБА_2, який просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, обговоривши доводи апеляцій, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілої ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, апеляції прокурора та захисника ОСОБА_12 в інтересах засудженого ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.
Прокурор не погоджуючись з перекваліфікацією дій засуджених з ч. 5 ст. 185 КК України на ч. ч. 4 та 3 ст. 185 КК України, вважає висновок суду необґрунтованим, таким, що суперечить матеріалам справи. Вчинення всіх епізодів злочинів учасниками організованої злочинної групи, до якої входили ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_9, здійснювались по завчасно задуманому плану, з чітким розподілом ролей кожного з учасників групи. Так, попередньо всіма учасниками визначався обєкт вчинення крадіжки, транспорт, що доставляв учасників до місця скоєння злочину і вивозив викрадене, планувався час вчинення злочинів, спосіб проникнення і шляхи відходу, але суд не зіслався на мотиви прийняття свого рішення та зазначив лише загальною фразою, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 входили до складу організованої ОСОБА_2 злочинної групи, що є порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
Колегія суддів вважає, що у кримінальній справі відсутні докази, які свідчать про утворення стійкого обєднання у кількості трьох і більше чоловік. Всі скоєні злочини не вчинялись у складі чотирьох осіб, як про це зазначено в апеляції прокурора.
Так, засуджений ОСОБА_2 давав показання, що злочини він скоював з ОСОБА_3; ОСОБА_6, у якого був автомобіль, в деяких випадках залучався ними для перевезення краденого майна, але про деталі скоєння злочинів він не повідомлявся (т. 1 а.с. 130-131, т. 2 а.с. 48-53, 70).
Засуджені ОСОБА_2 і ОСОБА_3 викраденим розпоряджались на власний розсуд, а ОСОБА_6, зокрема, оплачували послуги, повязані з транспортуванням.
Аналогічні показання давав ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 61-62, т. 2 а.с. 36, 38-39, 40-42, 72, 117).
Засуджений ОСОБА_6 також не давав показань, які б свідчили про те, що він приймав участь в планах скоєння злочинів.
Згідно з вимогами ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три або більше), які попередньо зорганізувались у стійке обєднання для вчинення цього та інших злочинів, обєднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність всіх необхідних ознак організованої групи в діях засуджених. Постійних міцних внутрішніх звязків між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 встановлено не було. Відсутні спільні правила поведінки, роль організатора чи керівника групи, чіткого визначення ролі кожного учасника скоєння злочину, єдиний план дій.
Все це свідчить про те, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 скоїли злочини не в складі організованої групи, а за попередньою змовою групою осіб.
Тому судом правильно виключено з обвинувачення посилання про вчинення засудженими злочинів організованою групою та правильно кваліфіковано їх дії за ч.ч. 3, 4 ст. 185 КК України.
Прокурором в апеляції також зазначено, що вирок суду є незаконним в звязку із застосуванням ст. 75 КК України, невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та засудженій особі. Звільняючи ОСОБА_6 від відбування покарання, суд не в повній мірі врахував, що він є особою виключно кримінальної спрямованості, про що свідчать його попередні судимості.
Вважає прокурор і мяким покарання, призначене ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляції прокурора із слідуючих підстав.
Міра покарання у виді 6 років позбавлення волі призначена ОСОБА_2 не може вважатися мякою, оскільки останній щиро розкаявся в скоєнні злочинів, сприяв розкриттю їх, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання. Обставин, обтяжуючих покарання, судом не встановлено.
ОСОБА_3 призначено покарання судом 4 роки 6 місяців позбавлення волі, враховуючи, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, злочин скоїв в неповнолітньому віці, що визнано обставинами, які помякшують покарання. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3, не встановлено.
Призначаючи покарання ОСОБА_6 із застосуванням ст. 75 КК України, суд врахував його щире каяття, позитивні характеристики за місцем роботи і проживання, і прийшов до висновку, що він може бути виправлений без реального позбавлення волі.
Доводи прокурора в апеляції, що ОСОБА_6 є особою виключно кримінальної спрямованості з посиланням на попередні судимості, є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 89 КК України він являється несудимим.
Зважаючи на роль ОСОБА_6 в скоєних ним злочинах, відсутність обставин, що обтяжують покарання, ряд обставин, що помякшують покарання, колегія суддів вважає, що обрана судом міра покарання ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 65 КК України і Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Судом належним чином не мотивовано, чому позов СТ «Іванна»задоволено частково. Не мотивовано рішення про зняття арешту та повернення автомобіля БМВ 7501 д.н. НОМЕР_1 та частини будинку АДРЕСА_1.
Тому апеляція ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а вирок в цій частині скасуванню.
Доводи адвоката ОСОБА_5 в апеляції в інтересах засудженого ОСОБА_3, щодо застосування до засудженого ст. 75 КК України, не можуть бути прийняті, оскільки останній скоїв ряд тяжких злочинів, а обставини, на які посилається захист в апеляції, враховані судом при постановленні вироку.
Судом безпідставно зазначено у вироку, що злочини вчинено за попередньою змовою з ОСОБА_9, хоча справа відносно нього виділена в окреме провадження.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляції прокурора, який брав участь в судовому розгляді справи, і адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, апеляцію потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок в частині вирішення цивільного позову СТ «Іванна»до ОСОБА_2 та ОСОБА_6 скасувати і справу в цій частині повернути на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в той же суд, в іншому складі.
Виключити з вироку вказівку про зняття арешту з автомобіля БМВ 7501 д.н. НОМЕР_1 та 3/10 частини будинку АДРЕСА_1 та про повернення речового доказу автомобіля БМВ 7501 д.н. НОМЕР_1 власнику.
Виключити з вироку зазначення про скоєння злочину за попередньою змовою з ОСОБА_9, вказавши, що злочини скоєні з особою, щодо якої справа виділена в окреме провадження.
В решті вирок Літинського райсуду Вінницької області від 19.01.2010 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_6 залишити без змін.
Судді:
Згідно з оригіналом: