ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  

"01" червня 2006 р.

10:10

Справа №  14/120/06

                                                  

м. Миколаїв

  За позовом: Миколаївського міжрайонного природоохоронного прокурора вінтересах держави в особі Державного управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області, м. Миколаїв,пр.Леніна,16

До відповідача: Маринівська сільська рада, Миколаївська область, Доманівський район, с.Маринівка

Суддя  Цвєткова П.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача   Єршова Т.А., дов. № 03/6 від 10.01.2006.

Від відповідача

В засіданні приймає участь  прокурор Біоносенко В.В.

Суть спору:  Стягується 1534,10 грн. збитків , заподіяних водним ресурсам України внаслідок самовільного водокористування.

Представник позивача в судовому засіданні заявила клопотання про зменшення  позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з відповідача 767,05 грн. збитків заподіяних державі внаслідок порушення відповідачем законодавства про охорону природи та раціональне використання водних ресурсів. Прокурор не заперечує проти зменшення  позовних вимог.

          Ухвала від 12.05.2006 р., яка надсилалась на адресу відповідача була отримана його представником, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач ухвали господарського суду від 12.05.2006 р. не виконав, відзиву в господарський суд не надав, в судове засідання не з»явився. На підставі ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, прокурора,  відповідача господарський суд встановив таке:

Відповідно до ст.48 Водного Кодексу України спеціальне водокористування – це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв та скидання в них зворотних вод. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається державними органами охорони навколишнього природного середовища. Відповідно до п.9 ст.44 ВКУ водокористувачі зобов’язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Акт перевірки виконання природоохоронного законодавстві від            20 березня 2006 р., складений представником Доманівської міжрайонної екологічної інспекції в присутності  сільського голови відповідача свідчить про те, що господарство здійснює спеціальне водокористування без дозволу. За період з 01.01.2004 р. по 01.03.2006 р. в результаті самовільного водокористування підприємством було забрано з підземних джерел водопостачання 7250 м/куб води. За порушення водного законодавства на керівника господарства згідно з постановою від 22.03.2006 р. накладено адміністративне стягнення.

Використання водних ресурсів без відповідного дозволу є самовільним. Заподіяні державі збитки використанням водних ресурсів без дозволу підлягають відшкодуванню незалежно від оплати збору на спеціальне використання водних ресурсів. Розмір збитків обчислюється на підставі Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 18.05.1995р. №37, зареєстрованої в МЮ України 1.06.1995р. за №162/698 . Згідно з розрахунком, наведеним в позовній заяві, розмір збитків заподіяних державі складає 1534,10 грн. Розрахунок збитків заподіяних державі позивачем проведено в відповідності з постановами КМ України від 04.07.2005 р. № 541 і від 14.07.2005 р.  № 575, які за рішенням господарського суду № 40/346 визнані недійсними. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 р. рішення господарського суду м. Києва залишено без змін. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України листом від 03.04.2006 р. № 3071/22/3-5,8 повідомило, що в зв»язку з визнанням недійсними зазначених вище постанов Уряду, при обчислені збору за спеціальне водокористування в частині використання води необхідно керуватись постановою КМ України від 18.05.1999 р. № 836. За таких умов сума збитків зменшується вдвічі.

Відповідач заперечень проти позову не надав.

В судовому засіданні представник позивача за згодою прокурора зменшив позовні вимоги до  767,05 грн. За таких обставин позов підлягає задоволенню.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94 ,160-163, 167,254 КАСУ, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

          1. Позов задовольнити частково.

          

2. Стягнути з Маринівської сільської ради, Миколаївська область, Доманівський район, с.Маринівка, ( р/рахунок 35427053001401 УДК в Миколаївській області, Доманівський район, с. Маринівка ) на користь Державного управління екології та природних ресурсів у Миколаївській області (м. Миколаїв, пр-т Леніна,16, одержувач бюджет Маринівської сільської ради банк УДК в Миколаївській області р/рахунок 31511903600152 МФО 826013 ЄДРПОУ 23631393 код платежу 24061600)  767,05 грн.

( сімсот шістдесят сім грн. п»ять коп.) збитків, в доход державного бюджету 51 грн. держмита.

          Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

          Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.

Суддя

П.В.Цвєткова