Справа № 22-ц-1851/2011
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Беркещук Б.Б.
Суддя-доповідач Васильковський В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Васильковського В.М.
суддів: Вакарук В.М., Ясеновенко Л.В.
секретаря Возняк В.Д.,
з участю представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», третьої особи приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про розірвання кредитного договору за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 27 вересня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
в березні 2011 року ОСОБА_3 звернувся з даним позовом, мотивуючи його тим, що 14.03.2007 року він уклав з ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії в розмірі 150 000 грн. Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 17 березня 2010 року з нього стягнуто 257 007,83 грн. боргу за вказаним кредитним договором. Не зважаючи на це, відповідач продовжує нараховувати проценти та пеню, оскільки договір діє до 14 березня 2014 року. Вважав, що банк, звернувшись із позовом про дострокове повернення кредиту, відмовився надавати кредитні кошти, чим порушив договірні зобов’язання. У зв’язку із світовою економічною кризою та тяжким матеріальним становищем він не може виконувати умови кредитного договору. Тому просив розірвати з 17 березня 2010 року договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 600/07-КЗ від 14 березня 2007 року.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 27 вересня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», третьої особи приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про розірвання кредитного договору відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що згідно рішення Коломийського міськрайонного суду від 17 березня 2010 року з нього стягнуто на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором. Не зважаючи на те, що згідно вказаного рішення банк отримав дострокове повернення всієї суми за кредитним договором, договір залишився в силі, хоча банк повинен був вирішити питання про розірвання договору, так як відмовився від своїх зобов’язань - надання кредитних коштів. Виконання зазначеного рішення суду здійснюється шляхом звернення стягнення на майно, що було передане в іпотеку. Подальше виконання кредитного договору на діючих умовах є несправедливим, суперечить принципу добросовісності. Зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства. Недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Наведене вище не було враховано судом при ухваленні рішення. Вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Тому просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи скарги не визнав, посилаючись на обґрунтованість висновків суду. Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з’явився, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 14 березня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 було укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 600/07-КЗ на суму 150 000 грн. з кінцевим терміном повернення 14 листопада 2014 року, зі сплатою 17 % річних.
Для забезпечення кредитних зобов’язань між сторонами укладено договір іпотеки на квартиру АДРЕСА_1.
У зв’язку з невиконанням ОСОБА_3 взятих зобов’язань по поверненню кредиту, рішенням Коломийського міськрайонного суду від 17 березня 2010 року з нього стягнуто на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 257 007 грн. 83 коп.
Зазначених обставин сторони не оспорюють.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що підстав для розірвання зазначеного кредитного договору немає, оскільки згідно п. 3.4 договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 14.03.2007 року банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту, сплати нарахованих процентів та неустойки відповідно до умов цього договору. Банком не були істотно порушені умови договору чи заподіяна шкода позичальнику. Стягнення суми заборгованості на умовах, передбачених кредитним договором, не є підставою для його розірвання. Посилання позивача на фінансову кризу не ґрунтується на положеннях ч. 2 ст. 652 ЦК України про необхідність ідеальної сукупності всіх обставин, передбачених цією нормою права, що є обов’язковою умовою для розірвання договору.
Висновок суду відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України). Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України. Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про неможливість ОСОБА_3 виконувати умови договору через фінансову кризу та необхідність розірвання у зв’язку з цим укладеного кредитного договору.
Із суті кредитного договору та приписів статті 652 ЦК України випливає, що зміна економічної ситуації є комерційним ризиком обох сторін, а тому не може бути підставою для розірвання кредитного договору або для невиконання зобов'язань за кредитним договором.
Посилання в апеляційній скарзі на рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором, як на підставу його розірвання, не ґрунтується на вимогах закону.
Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору, згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника. Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (а не в силу ухвалення рішення суду). З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_3 повністю виконав умови договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 600/07-КЗ від 14 березня 2007 року.
Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання. Таким чином, наявність судового рішення про стягнення заборгованості, не припиняє грошових зобов'язань ОСОБА_3 та не є підставою для розірвання кредитного договору.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, повно і всебічно встановивши обставини справи та визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми і ухвалив законне й справедливе рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Коломийського міськрайонного суду від 27 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», третьої особи приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про розірвання кредитного договору залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Васильковський В.М.
Судді: Вакарук В.М.
Ясеновенко Л.В.