Справа № 22-Ц-4406 2006 р. Головуючий 1 -ї інст.ГРИГОР"ЄВ А А.О.
Категорія - стягнення суми Доповідач - ЗАЗУЛИНСЬКА Т.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - КАРІМОВОЇ Л.В.
суддів - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П. КІРСАНОВОЇ Л.І.
при секретарі - ЗЕЛІНСЬКІЙ І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 22 червня 2006 року по цивільній справі за позовом прокурора Київського району міста Харкова в інтересах держави в особі державного органу - Державної митної служби України в особі Харківської митниці до ОСОБА_1 про стягнення суми, -
встановила :
У травні 2005 року прокурор Київського району міста Харкова звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова із вказаним позовом, в обгрунтування якого зазначав що до прокуратури від Східної регіональної митниці надійшла заява про порушення інтересів держави внаслідок несплати ОСОБА_1 у повному обсязі митних платежів при митному оформленні автомобіля за наступних обставин:
23 березня 2001 року ОСОБА_1 здійснював митне оформлення автомобілю „Ореl-Omega-Саravan" 1993 року випуску згідно договору купівлі-продажу від 23.12.2000 року і відповідно заявленої ним митної вартості автомобіля, оскільки до такого оформлення начальник відділу оформлення транспортних засобів Східної регіональної митниці Канівець Л.В. був зобов"язаний рішенням Київського районного суду міста Харкова від 07 березня 2001 року. Цим же рішенням довідка про визначення митної вартості транспортного засобу № 014/2001 від 09 січня 2001 року, видана відділом тарифів і митної вартості Східної* регіональної митниці була визнана недійсною і ОСОБА_1 був звільнений від сплати митних зборів за вимушене знаходження належного йому автомобіля під митним контролем.
Того ж дня, тобто 23.03.2001 року Східною регіональною митницею (СРМ) було видано посвідчення серії НОМЕР_1 на реєстрацію транспортного засобу в органах ДАІ. При цьому ОСОБА_1 митні платежі були сплачені в сумі 6051,95 грн., тобто виходячи з розрахунку від заявленої ним митної вартості автомобілю.
Посилаючись на те, що рішення Київського районного суду міста Харкова від 07 березня 2001 року скасоване як незаконне; справа передана на новий розгляд до суду
першої інстанції і рішенням Київського районного суду міста Харкова від 17.02.2003 року, яке набрало законної сили, було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії начальника відділу з оформлення транспортних засобів СРМ; дії вказаної посадової особи і начальника відділу тарифів і вартості СРМ по визначенню митної вартості і нарахуванню повної суми податків і зборів при митному оформленні автомобіля, що належитьОСОБА_1, визнані законними та вчиненими у межах їх компетенції,- з чого слідує що ОСОБА_1 недоплачене податків та зборів на суму 1617,25 грн., а останній на заявлену претензію не вчинив ніяких дій щодо її задоволення і не надав на претензію ніякої відповіді, - прокурор просив стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму на користь СРМ, а з метою забезпечення позову - накласти арешт на автомобіль „ Опель-Омега-Караван", 1993 року випуску.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду міста Харкова від 01 червня 2005 року накладено арешт на зазначений автомобіль, що належитьОСОБА_1. шляхом заборони його відчуження та використовування, (а.с.30)
За матеріалами справи з 22 березня 2005 року Східна регіональна митниця іменується Харківська митниця, (а.с.55-62)
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 22 червня 2006 року позовна заява прокурора Київського району міста Харкова в інтересах держави в особі державного органу - Державної митної служби України в особі Харківської митниці задоволено:
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської митниці 1617,25 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення і закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення; не повне врахування фактичних обставин, що були встановлені під час розгляду справи та неповне з"ясування обставин, що мають суттєве значення для справи.
Заслухавши доповідь судці; пояснення представників прокуратури Київського району міста Харкова та Харківської митниці, які вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим; перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до п.2 ч.І ст. 189 МК України ввезення товару на митну територію України в режимі імпорту передбачає сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до Законів України.
Судовим розглядом встановлено, що митне оформлення автомобіля „Ореl-Omega-Саravan", 1993 року випуску відповідач здійснював у січні 2001 року, надавши при цьому договір купівлі-продажу від 23.12.2000 року, в якому вартість автомобіля була зазначена у 2500 БЕМ; декларацію НОМЕР_2 та технічний паспорт № НОМЕР_3. Начальник відділу з оформлення транспортних засобів відмовився здійснити таможене оформлення автомобіля на підставі наданих документів за ціною зазначеною в договорі купівлі-продажу.
Відповідно довідки, виданої відділом тарифів та митної вартості СРМ за № 014/2001 від 09 січня 2001 року за підписом начальника цього відділу Маляревської О.Г. митна вартість автомобіля була визначена в сумі 4902 БЕМ, виходячи з чого загальна сума платежів, що підлягала сплаті при митному оформленні автомобіля ОСОБА_1 станом на 23.03.01 року становила 7669,20 грн.
Оскарживши дії начальника відділу з оформлення транспортних засобів СРМ, ОСОБА_1 здійснив митне оформлення автомобіля 23 березня 2001 року відповідно до рішення Київського районного суду міста Харкова від 07 березня 2001 року, сплативши зборів та платежів на загальну суму 6051,95 грн.
Рішення Київського районного суду міста Харкова від 07 березня 2001 року скасоване ухвалою судової палати з цивільних справ Верховного Суду України від 26 грудня 2001 року, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 17 лютого 2003 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії начальника відділу з оформлення транспортних засобів СРМ відмовлено. Дії вказаної посадової особи і начальника відділу тарифів і вартості СРМ визнані законними, та такими, що здійснені в межах їх компетенції. У звільненні від сплати митного збору за находження його автомобілю під митним контролемОСОБА_1 відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили і є чинним по теперішній час.
Посилання відповідача на необ"єктивність експертної оцінки автомобіля є безпідставним. Вартість належного йому автомобіля визначалася експертом ОСОБА_5., який в судовому засіданні підтвердив свій висновок. Від проведення судом товарознавчої експертизи ОСОБА_1 відмовився, та всупереч вимогам п.З ст. 10 ЦПК України не довів суду обставини, на які посилався як на підстави своїх заперечень.
Відповідно до ст. 43 МК України у разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України. Згідно ч.2 ст.78 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання митних процедур, визначених ним відповідно до заявленого митного режиму.
Згідно п.1.2 Порядку нарахування митних зборів, мита, податку на додану вартість та акцизного збору при митному оформленні товарів, транспортних засобів та запасних частин до них, які переміщуються через митний кордон України і належать громадянам, затвердженого наказом Державної митної служби України № 164 від 27.03.2000 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України і належать громадянам, підлягають обкладанню митними зборами, митом, податком на додану вартість та акцизним збором .
Повно і всебічно дослідивши обставини справи та надані сторонами докази; правильно встановивши характер спірних правовідносин та закон, що їх регулює, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку що митне оформлення належного йому автомобіля відповідач здійснив з порушенням вимог чинного митного законодавства та економічних інтересів держави в особі Харківської митниці, що призвело до збитків в сумі 1617,25 грн., які підлягають стягненню з нього .
Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують.
Судова колегія визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що, відповідно до ст. 308 ЦПК України, є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст..303,304, п.1ч.1ст.307,ст.ст.313-315,319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 22 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили, безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий - підпис
Судді - підписи