Судове рішення #18964191

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 "21" листопада 2011 р.                                                                                    Справа № 5015/2279/11  



Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


головуючого суддіВеличко Н.Л. (доповідач по справі)

суддів:Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

від позивача:не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи:не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу      Товариства з обмеженою відповідальністю «Гланс», смт. Великий Любінь Львівської області

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду

від29.08.2011 року

у справі№ 5015/2279/11

господарського судуЛьвівської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гланс», смт. Великий Любінь Львівської області

до Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", м. Донецьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, м. Львів

провизнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню


ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад суті рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.06.2011 року (суддя Деркач Ю.Б.) у справі № 5015/2279/11 був задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гланс», визнаний таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис (реєстр. № 1154) від 29.03.2011 р., вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на нерухоме майно: Львівська область, Городоцький район, смт. Великий Любінь,  вул. Львівська, буд. 192д, реєстраційний номер –6730332; нежиле приміщення, гараж на 13 автомобілів, загальною площею 663,4 кв.м., що розташований за адресою: Львівська область, Городоцький район, смт. Великий Любінь, вул. Львівська, буд. 190а, реєстраційний номер –7499181; нежиле приміщення, гараж на 5 автомобілів, загальною площею 422,3 кв. м., що розташований за адресою: Львівська область, Городоцький район, смт. Великий Любінь, вул. Львівська, буд. 190в, реєстраційний номер –7499340. Вжиті ухвалою суду від 04.05.2011 року заходи до забезпечення позову залишено судом в силі до набрання рішенням законної сили.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 14.06.2011 року ПАТ «Перший український міжнародний банк» звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2011р. у справі № 5015/2279/11 та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2011р. (головуючий суддя –Якімець Г.Г., судді Зварич О.В., Юрченко Я.О.) апеляційна скарга ПАТ «Перший український міжнародний банк»  була задоволена, рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2011 р. у справі № 5015/2279/11 скасоване, прийняте нове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ "Гланс" та скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Львівської області від 04.05.2011 р. у справі № 5015/2279/11.

2. Підстави, з яких порушене питання про перегляд рішень судів попередніх інстанцій

Вважаючи, що Львівським апеляційним господарським судом при прийнятті постанови від 29.08.2011р. у справі № 5015/2279/11 були порушені норми матеріального та процесуального права, ТОВ "Гланс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2011р. і залишити в силі рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2011 р. у справі № 5015/2279/11.

ТОВ "Гланс" касаційну скаргу мотивує тим, що при прийнятті постанови від 29.08.2011р. суд апеляційної інстанції помилково виходив з підстав відсутності вимог у чинному законодавстві України щодо необхідності подання для вчинення виконавчого напису нотаріуса документів первинної бухгалтерської документації та з підстав недоведеності позивачем вчинення оскаржуваного виконавчого напису за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості. Крім того, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано зроблений висновок про не підтвердження матеріалами справи вчинення оскаржуваного виконавчого напису понад визначені законом граничні строки.

В обґрунтування вищевикладеного скаржник посилається на ст. ст. 88, 89 Закону України "Про нотаріат", п.п. 282, 284, 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5, розділ 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

ТОВ "Гланс" наполягає на тому, що безспірною є така заборгованість, з якою боржник погоджується, в зв'язку з чим виключається можливість спору зі сторони боржника щодо розміру та порядку нарахування зазначеної заборгованості. Вважає, що підтвердженням наявності спору між сторонами щодо заборгованості ТОВ "Гланс" перед ПАТ «Перший український міжнародний банк» за кредитним договором є справа № 2-969/10 за позовом ПАТ «Перший український міжнародний банк»до ТОВ "Гланс" та засновників товариства про стягнення зазначеної заборгованості, яка на даний час знаходиться в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області.

Також скаржник вважає можливим згідно з нормами ст. 8 Цивільного кодексу України застосувати до спірних правовідносин аналогію права, в зв'язку з чим посилається на визначення терміну "безспірні вимоги кредиторів" у ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, скаржник посилається на наявність у провадженні господарського суду Львівської області справи № 5015/77/11 про банкрутство ТОВ "Гланс" та визнання ухвалою господарського суду Львівської області від 14.06.2011 р. грошових вимог ПАТ „Перший український міжнародний банк” до ТОВ "Гланс" на суму 6 189 461,53 грн.  за кредитним договором № 7.4-28 від 16.10.2007р.

Скаржник зазначає, що відповідно до п. 50 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. № 15 та п.п. 1.2, 8.5 рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" задоволення вимог кредиторів щодо нарахованих процентів має відбуватися не окремо від провадження у справі про банкрутство, а в його межах, тому звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості зі сплати процентів в індивідуальному порядку не може вважатися правомірним,що свідчить про відсутність у оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса сили виконавчого документа, в зв'язку з чим рішенням господарського суду Львівської області від 14.06.2011 р. у справі № 5015/2279/11 обґрунтовано визнаний виконавчий напис (реєстр. № 1154) від 29.03.2011 р. таким, що не підлягає виконанню.

3. Мотиви, за якими суд касаційної інстанцій виходить при прийнятті постанови

           Згідно ст. 111-7 Господарського кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення,  касаційна інстанція  на  підставі  встановлених  фактичних  обставин  справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції  норм матеріального і процесуального права.

          Касаційна інстанція  не  має  права встановлювати або вважати доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  у  рішенні  або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу  одних доказів  над іншими,  збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

           У касаційній інстанції  не  приймаються  і  не  розглядаються   вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 16.10.2007 р. між Закритим акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк»та Товариством з обмеженою відповідальність «Гланс»(позичальником) був укладений кредитний договір № 7.4-28, умовами якого передбачене надання позивачу кредиту на суму 700 000,00 доларів США зі строком до 11.10.2011 р. під 11,5% річних.

В подальшому сторонами укладались додаткові угоди до кредитного договору № 7.4-28 від 16.10.2007 р.: додаткова угода № 1 від 13.03.2008 р., додаткова угода № 2 від 11.12.2008 р., додаткова угода № 3 від 10.04.2009 р. (згідно з якою п.1.2 кредитного договору передбачене надання ТОВ «Гланс»кредиту  в розмірі, еквівалентному 578 500 дол. США).

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 7.4-29 від 16.10.2007 р. із змінами та доповненнями, 18.10.2007 року між ЗАТ «Перший український міжнародний банк»(іпотекодержателем) та ТОВ «Гланс»(іпотекодавецем) був укладений іпотечний договір № ЮР/07-50/7.4-28/ІР-2, згідно з яким ТОВ «Гланс»передав у іпотеку нерухоме майно, що належало йому на праві власності. Зазначений іпотечний договір № ЮР/07-50/7.4-28/ІР-2 від 18.10.2007 р. був посвідчений приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_6 18.10.2007 р. за реєстровим № 4438. В зв'язку з внесенням змін до кредитного договору  № 7.4-28 від 16.10.2007 р. між сторонами були укладені та нотаріально посвідчені додаткові договори № 1 від 12.12.2008 р. та № 2 від 10.04.2009 р. до іпотечного договору № ЮР/07-50/7.4-28/ІР-2 від 18.10.2007р.

29.03.2011 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 був вчинений виконавчий напис за реєстровим номером №1154 про звернення стягнення на нерухоме майно ТОВ «Гланс», яке було предметом іпотеки за договором іпотеки № ЮР/07-50/7.4-28ІР-2 від 18.10.2007 р.

У виконавчому написі зазначено, що строк платежу за забезпеченим зобов’язанням настав 15.02.2011 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 13.04.2009 р. по 22.03.2011 р. за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного вище нерухомого майна, нотаріусом запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «Перший український міжнародний банк»на загальну суму –688 680,59 дол. США та 847 175,97 грн.

         Апеляційною інстанцією встановлено, що відповідачем до заяви про вчинення виконавчого напису від 25.03.2011 року додано наступні документи: кредитний договір № 7.4-28 від 16.10.2007 р.; додаткові угоди договір № 1 від 12.06.2008 р.,  № 2 від 11.12.2008 р., № 3 від 10.04.2009 р. до кредитного договору; іпотечний договір № ЮР/07-50/7.4-28/ІР-2 від 18.10.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу ОСОБА_6 про що зроблено запис в реєстрі нотаріальних дій № 4438; додатковий договір № 1 від 12.12.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу ОСОБА_6, про що зроблено запис в реєстрі нотаріальних дій № 3591; додатковий договір № 2 від 10.04.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу ОСОБА_6, про що зроблено запис в реєстрі нотаріальних дій № 597; вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом № 2466 від 27.11.2009 р. з повідомленням про вручення; повідомлення про вручення ТзОВ “Гланс” забезпеченого обтяженням зобов’язання № 340 від 09.02.2011 року з повідомленням про вручення; розрахунок заборгованості за кредитним договором; виписку операцій та оборотів до кредитного договору; копію дублікату договору купівлі, виданого 01 червня 2006 року завідуючою Львівським державним нотаріальним архівом Кравс Д.Є., зареєстрованого в реєстрі за № 124; копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13025504, виданого 22 грудня 2006 року Комунальним підприємством “Городоцьке районне бюро технічної інвентаризації”; копію дубліката договору купівлі-продажу, виданого 22 червня 2006 року завідуючою Львівським державним нотаріальним архівом Кравс Д.Є, зареєстрованого в реєстрі за № 150; копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13025361, виданого 22.12.2006 року КП “Городоцьке районне бюро технічної інвентаризації; копію дублікату договору купівлі-продажу, виданого 29.06.2006 року завідуючою Львівським державним нотаріальним архівом Кравс Д.Є., зареєстрованого в реєстрі за № 160; копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13025704, виданого 22.12.2006 року КП “Городоцьке районне бюро технічної інвентаризації”.

На підставі виконавчого напису постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області  від 12.04.11 р.  було відкрите виконавче провадження ВП №25799616  про звернення стягнення на предмет іпотеки.

3.1. Щодо доводів скаржника про обов’язкове подання для вчинення виконавчого напису нотаріуса документів первинної бухгалтерської документації в підтвердження безспірності заборгованості.

          Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що оригінал нотаріально посвідченого договору та розрахунок не може бути свідченням безспірності заборгованості. Належними  доказами, які підтверджують  наявність  чи відсутність заборгованості, а також  встановлюють  розмір  заборгованості, можуть  бути виключно  первинні документи, оформлені  у  відповідності  до вимог  ст. 9 Закону України «Про  бухгалтерський   облік  та фінансову  звітність».

           Апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції з посиланням на те, що чинне законодавство України не містить вимог щодо необхідності надання нотаріусу саме документів первинної бухгалтерської документації. Причому суди дійшли протилежних висновків застосовуючи одні і ті ж закони та нормативні акти.

            Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судами норм матеріального і процесуального права судова колегія зазначає таке:

            Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначено Законом України "Про нотаріат".

            Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради   України,  указами  і  розпорядженнями  Президента  України, постановами  і  розпорядженнями  Кабінету  Міністрів України, а на території  Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим,  наказами  Міністра  юстиції України, нормативними акта миобласних, Київської та   Севастопольської   міських  державних адміністрацій (ст.7 Закону)

Відповідно до статей 34, 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.    

Перелік документів, за якими стягнення проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з розділом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, для одержання виконавчого напису на нотаріально засвідчених угодах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.       

          Відповідно до п.284, 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів .

         Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.

          Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування, не  можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

           Таким чином, відповідно до норм матеріального та процесуального права належними та допустими доказами наявності безспірної заборгованості  боржника є надання кредитором нотаріусу документів згідно Переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Чинним законодавством не встановлені вимоги щодо необхідності надання нотаріусу для вчинення виконавчого напису саме документів первинної бухгалтерської документації,оформлених відповідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність", тому апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про не вірне застосування судом першої інстанції при вирішенні спору норм матеріального та процесуального права.

Апеляційним судом встановлено, що надані нотаріусу ПАТ «Перший український міжнародний банк»документи відповідають Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, та визнані цим судом належними доказами, що підтверджують безспірність заборгованості ТОВ «Гланс»та встановлюють прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором № 7.4-28 від 16.10.2007р.

3.2. Щодо доводів скаржника про вчинення оскаржуваного виконавчого напису понад визначені законом граничні строки.

ТОВ "Гланс" не погоджується з датою настання строку платежу по заборгованості, зазначеною в оскаржуваному виконавчому написі – 15.02.2011 р., оскільки за твердженням скаржника заборгованість виникла внаслідок направлення ПАТ «Перший український міжнародний банк»вимоги про дострокове повернення кредиту від 27.11.2009 р. № 2466. Таким чином, за твердженням скаржника, вчинення оскаржуваного виконавчого напису 29.03.2011 р. здійснене нотаріусом понад визначені законом граничні строки.

          Відповідно до ст. 111-5. Господарського процесуального кодексу у  касаційній  інстанції  скарга  розглядається  за правилами розгляду  справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій,   пов'язаних   із   встановленням   обставин   справи  та  їх доказуванням.

           Касаційна інстанція   використовує  процесуальні  права  суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки  обставин справи   та  повноти  їх  встановлення  у  рішенні  або  постанові господарського суду.

Суд першої інстанції під час розгляду справи встановив, що відповідно до п. 6.1 ст. 6 Кредитного договору 7.4-28 від 16.10.2007 р., зі змінами та доповненнями до нього, кінцевий термін погашення кредиту – 11.10.2011 року. В виконавчому написі строк платежу, який настав, визначено 15 лютого 2011 року, дійшовши висновку про те, що розбіжності щодо кінцевого строку погашення позичальником кредиту, який зазначено в договорі кредиту та у виконавчому написі нотаріуса свідчить про наявність спору між кредитором та боржником.

Суд апеляційної інстанції в постанові встановив, що відповідач направляв позивачу вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом № 2466 від 27.11.2009 р. з повідомленням про вручення, повідомлення про вручення ТОВ “Гланс” забезпеченого обтяженням зобов’язання № 340 від 09.02.2011 року з повідомленням про вручення, розрахунок заборгованості за кредитним договором, виписку операцій та оборотів до кредитного договору, та встановив, що в даному випадку не вбачається того, що  виконавчий напис вчинено понад визначені законом граничні строки.

       Тобто ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не встановили факту  вчинення виконавчого напису з порушенням граничних строків визначених законом.

         Касаційна інстанція погоджується з юридичною оцінкою обставин справи апеляційною інстанцією та зазначає, що ці висновки відповідають матеріалам справи, ст. 88 Закону України "Про нотаріат" , ч. 4 п. 283 розділу 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.35 Закону України “Про іпотеку”.

3.3. Щодо доводів скаржника, що безспірною є така заборгованість, з якою боржник погоджується, в зв'язку з чим виключається можливість спору зі сторони боржника щодо розміру та порядку нарахування зазначеної заборгованості.

Не приймаються касаційною інстанцією як безпідставні доводи скаржника про застосування до спірних правовідносин аналогії права, а саме ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до визначення поняття "безспірної заборгованості", оскільки нормами ст. 8 Цивільного кодексу України застосування аналогії закону або права можливо лише у випадку неврегульованості цивільних відносин цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором.

          Як вже зазначалось вище, порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначено Законом України " Про нотаріат", у тому числі порядок вчинення нотаріусами виконавчих написів, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства Юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року, переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172.

           Жоден з цих актів не містить вимог щодо надання нотаріусу кредитором  документів щодо погодження з боржником суми заборгованості, яка підлягає стягненню у безспірному порядку за виконавчим написом.

3.4. Щодо доводів скаржника, що задоволення вимог ПАТ „Перший український міжнародний банк” щодо нарахованих процентів має відбуватися не окремо від провадження у справі № 5015/77/11 про банкрутство ТОВ "Гланс", а в його межах, тому звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості зі сплати процентів в індивідуальному порядку не може вважатися правомірним.

Зазначені доводи ТОВ "Гланс" не приймаються, оскільки предметом спору даної справи № 5015/2279/11 є правомірність вчинення виконавчого напису нотаріусом, а не виконання його в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", в зв'язку з чим є безпідставними посилання скаржника на п. 50 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. № 15 та п.п. 1.2, 8.5 рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Також не береться до уваги посилання ТОВ "Гланс" на постанови Вищого господарського суду України від 18.07.2011 р. у справі № 26/166(10) та від 20.07.2011 р. у справі № 2/167(10) в зв'язку з відсутністю преюдиційного значення наведених постанов Вищого господарського суду України для справи № 5015/2279/11.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Львівським апеляційним господарським судом у постанові від 29.08.2011 р. у справі № 5015/2279/11 дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв’язку з чим підстави для скасування зазначеного судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Гланс” залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2011р. у справі № 5015/2279/11 залишити без змін.

Головуючий                                                                                Н.Л. Величко

Судді                                                                                           І.В. Алєєва

О.О. Євсіков



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація