ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" листопада 2011 р. Справа № 5/266-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Дерепа В.І.
суддівБондар С.В., Грека Б.М.
розглянувши матеріали
касаційної скарги
за участю представників :
Відкритого акціонерного товариства "Тростянецький Райагрохім"
від позивача: Замятіна В.Р.; Бухонський Р.М.
від відповідача: Беринда О.О.
від третьої особи: не з’явились
на рішенняГосподарського суду Сумської області від 22.06.2011 року
та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 року
у справі№ 5/266-09
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Тростянецький райагрохім"
доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"
Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тера"
проВизнання недійсним договору іпотеки
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Тростянецький Райагрохім" (далі позивач) звернулось до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі відповідач) з позовом про визнання недійсним договору іпотеки від 14.03.2006 року (далі Договір), який було укладено між сторонами у справі.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.06.2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 року рішення Господарського суду Сумської області від 22.06.2011 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи немає юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа (відповідач) знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Позивач у відповідності до ст.33 ГПК України не надав суду доказів, що третя особа (відповідач) знала, чи за всіма обставинами, не могла не знати про наявність обмежень повноважень Голови правління на підписання договору, зокрема, що в подальшому судом буде визнано недійсним рішення Спостережної ради товариства від 10.03.2006 року.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті судові рішення у справі та передати справу на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.
В своїй касаційній скарзі позивач звертає увагу на наступні обставини: рішенням Господарського суду Сумської області від 15.06.2009 року у справі № 9/129-09, залишеним без змін апеляційною та касаційними інстанціями визнано недійсним рішення засідання Спостережної ради ВАТ "Тростянецький Райагрохім", яке оформлено протоколом від 10.03.2006 року і відповідно втрачає силу і надання повноважень Голові правління –ОСОБА_1. на укладання та підписання договору іпотеки. Голова правління не наділений правом підпису договору відчуження (іпотеки), майна товариства з балансової вартістю більш ніж 10 000 грн. без спеціального дозволу, який надає Спостережна рада товариства (п.8.3.4 Статуту). Відсутність дозволу підтверджується рішенням Господарського суду Сумської області у справі № 9/129-09. Згідно рішення у справі № 9/129-09 рішення Спостережної ради визнано недійсним. Обмеження визначені Законом вважається загальновідомим. Обмеження щодо відчуження майна товариств містяться у статті 98 ЦК України і відповідач не міг не знати про ці обмеження.
Позивач просить прийняти той факт, що згідно п.3 Протоколу засідання Спостережної ради від 10.03.2006 року –ОСОБА_2 був уповноважений, як член спостережної Ради на візування спірного договору, але він не був присутній на зборах.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
14.03.2006 року між сторонами у справі укладено Договір іпотеки, який нотаріально посвідчений Приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу. Предметом іпотеки є нежитлові будівлі комплексу "Райагрохім", які знаходяться за адресою: Сумська область, Тростянецький р-н, м.Тростянець, вул. Леніна,117(т.1 а.с.11-14).
Даний Договір забезпечує виконання кредитної угоди № 25/6/2005/980-К/161 від 21.12.2005 року, укладеної між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тера".
До матеріалів справи (т.1 а.с.16-17) залучена копія протоколу засідання Спостережної ради позивача від 10.03.2006 року, згідно якого Спостережна рада прийняла рішення виступити майновим поручителем третьої особи та надати згоду на передачу в іпотеку відповідачу, в забезпечення виконання зобов’язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Тера", що виплавають з кредитної угоди № 25/6/2005/980-К/161 від 21.12.2005 року та додаткових угод до неї нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Сумська область, Тростянецький р-н, м.Тростянець, вул. Леніна,117. Голові правління ОСОБА_1. надано право укласти та підписати договір на умовах відповідача. Уповноважено члена Спостережної ради - ОСОБА_2 завізувати договір іпотеки від імені Спостережної ради позивача, згідно із статутом товариства.
В матеріалах справи міститься копія рішення Господарського суду Сумської області від 15.06.2009 року № 9/129-09 (т.1 а.с.38-39), згідно до якого були задоволені позовні вимоги ОСОБА_3. до ВАТ "Тростянецький Аргохім" та інш. про визнання недійсним рішення Спостережної ради товариства від 10.03.2006 року, яким було надано згоду на укладання договору іпотеки в забезпечення виконання зобов’язань ТОВ "Тера" перед ВАТ "КБ "Надра". В подальшому зазначене рішення у справі № 9/129-09 було залишено без змін апеляційною та касаційною інстанцією (постанова Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2009 року т.1 а.с. 85-86 та постанова Вищого господарського суду України від 07.12.2010 року т.1 а.с.127-129).
Оспорюваний договір за своєю правовою природою є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання і відповідно не може бути віднесений до договорів купівлі –продажу або відчуження.
Відповідно до ч.3 статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
На момент укладання оспорюваної угоди відповідач не знав і не міг знати про обмеження повноважень Голови правління позивача в зв’язку з скасуванням рішення Спостережної ради, рішенням Господарського суду Сумської області від 15.06.2009 року у справі № 9/129-09.
Відповідно до пункту 2.18 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року №04-5/14 –розглядаючи справи про визнання недійсними правочинів, вчинених керівником товариства з перевищенням повноважень господарським судам необхідно виходити з положень ч.3 ст.92 ЦК України, якою передбачено, що у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Аналогічні висновки містяться у п.9.3 (діючих) Роз’яснень Вищого арбітражного (господарського) суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 року.
В матеріалах справи міститься заява позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у даній справі (т.2 а.с.183-186), яка містить обставини про які також зазначається у касаційній скарзі (щодо повноважень одного із членів Спостережної ради –ОСОБА_2 на візування оспорюваного договору).
Відповідно до вимог частини 2 статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи те, що відповідач не знав і не міг знати про обмеження повноважень Голови правління позивача в зв’язку з скасуванням рішення Спостережної ради, більш ніж через 3 роки після укладання оспорюваного Договору судова колегія Вищого господарського суду України приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанції постановлені обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам діючого законодавства.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1.В задоволенні касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Тростянецький райагрохім" відмовити.
2.Рішення Господарського суду Сумської області від 22.06.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 року у справі № 5/266-09 залишити без змін.
Головуючий В.І.Дерепа
Судді С.В.Бондар
Б.М.Грек