ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" червня 2006 р. Справа № 15/48-05
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Веденяпіна О.А.
суддів: Іоннікової І.А.
Черпака Ю.К.
при секретарі Мельниченко Л.І. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Слободянюк В.М. - голова СФГ "Влад"; Сич С.М. (довіреність б/н від 30.11.2005р.);
від відповідача: Путишин П.І. - державний податковий інспектор юридичного
сектору Козятинської ОДПІ (довіреність б/н від 11.01.2006р.),
розглянувши апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції (м. Козятин Вінницької області)
на постанову господарського суду Вінницької області
від "11" січня 2006 р. у справі
за позовом селянського фермерського господарства "Влад" (с.Туча Козятинського району Вінницької області)
до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції (м. Козятин Вінницької області)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Козятинської ОДПІ,
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2005 року селянське фермерське господарство "Влад" звернулось до господарського суду з позовом про визнання протиправними податкових повідомлень - рішень Козятинської ОДПІ №0000542600/0 від 26 жовтня 2004 року про застосування до підприємства штрафних санкцій в розмірі 12720,00грн. та №0000552600/0 від 26 жовтня 2004 року про застосування до господарства штрафних санкцій в розмірі 50747,21 грн.
Позов мотивовано тим, що у податкового органу не було правових підстав для проведення позапланової виїзної перевірки, визначених в п. 3 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23.07.1998 року, оскільки в акті перевірки не зазначено яка саме з обставин, визначених цим Указом, стала підставою для проведення позапланової перевірки.
Також вважає помилковими висновки податкового органу про порушення підприємством вимог законодавства в сфері ведення касових операцій. Посилаючись на ч. 3 ст. 15 Закону України "Про оплату праці" вказує, що не може нести відповідальність за виплату заробітної плати при наявності податкового боргу. Позивач у позовній заяві вказує, що оскільки бартерні операції не пов'язані з отриманням коштів, суб'єкту господарювання, активи якого перебувають у податковій заставі, для проведення таких операцій не потрібно письмового узгодження податкового органу.
Крім того зазначає, що податковий борг на момент проведення бартерної операції складав 21471,09 грн., але в порушення Рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 року право податкової застави поширено на всі активи господарства.
Постановою господарського суду Вінницької області від 11 січня 2006 року у справі №15/48-05 позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано оспорювані податкові повідомлення - рішення Козятинської ОДПІ.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь селянського фермерського господарства "Влад" 3,4 грн. витрат по сплаті державного мита.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Козятинська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову та відмовити СФГ "Влад" в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідач зазначає, що аналіз цієї норми вказує на те, що підприємство, майно якого перебуває у податковій заставі, має право без погодження з податковим органом проводити відчуження товарних запасів та готової продукції за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні. Всі інші види відчуження ( в тому числі товарообмін) підлягають погодженню з податковим органом.
Також, на думку Козятинської ОДПІ, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що податковий орган не надав доказів того, що цукор, як предмет бартерної угоди, перебував в податковій заставі, оскільки не був описаний.
Відповідач вважає безпідставним посилання місцевого господарського суду на Рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 року, оскільки на момент прийняття оспорюваних податкових повідомлень - рішень п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" був чинним.
Козятинська ОДПІ вказує, що суд першої інстанції не дослідив походження коштів, що були використані на оплату праці, чи була у підприємства заборгованість по заробітній платі, чи боржник авансував майбутні роботи.
Крім того, податковий орган вважає помилковим висновок суду про те, що штрафна санкція за порушення норм з регулювання обігу готівки не може оформлюватися у вигляді податкового повідомлення - рішення.
Задовольняючи позов і роблячи висновок про протиправність застосування штрафних санкцій в сумі 12700,00 грн. за самостійне відчуження активів, суд першої інстанції зі змісту п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вбачав, що відчуження позивачем будь-яким способом майна, майнових та немайнових прав, що використовуються у підприємницькій діяльності платника податків, а саме готової продукції, товарів та ін. не потребує письмового узгодження з податковим органом, оскільки СФГ "Влад" використало у своїй підприємницькій діяльності готову продукцію (цукор).
Також вважав, що зазначена норма Закону не забороняє платникам податків при наявності податкового боргу здійснювати товарообмінні операції по відчуженню готової продукції, товарів та ін.
Крім того суд зазначив, що податковий борг позивача на момент проведення бартерної операції по відчуженню цукру складав всього 21471 грн. і постійно зменшувався, що підтверджується актом перевірки. Натомість, відповідач не надав суду доказів того, що цукор, як предмет бартерної угоди, перебував в податковій заставі, оскільки не був описаний після направлення другої податкової вимоги. Більш того, Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005р. визнано неконституційним положення п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України №2181 щодо поширення податкової застави на будь-які види активів платника податків.
Скасовуючи податкове повідомлення-рішення Козятинської ОДПІ №0000552600/0 від 26.10.2004 року про застосування до СФГ "Влад" штрафних санкцій в розмірі 50747,21 грн., місцевий господарський суд виходив з того, що законодавець не розповсюдив сферу дії Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на правовідносини, що врегульовані Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", вважав встановленим факт здійснення виплат з погашення заборгованості по заробітній платі працівникам і посилаючись на положення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст.ст.15,24 Закону України "Про оплату праці", прийшов до висновку про відсутність правових підстав для застосування вищевказаних санкцій.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується лише з висновком суду першої інстанції про неправомірність визначення податковим органом СФГ "Влад" штрафних санкцій за порушення готівкового обігу сумою податкового зобов'язання.
В решті висновки суду не є такими, що грунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Козятинською ОДПІ проведено позапланову документальну перевірку СФГ "Влад" за період з 01.08.2002 року по 01.07.2004 року, про що складено акт від 25.10.2004 року за №28-26-20090790.
Перевіркою встановлено, що 12 березня 2003 року СФГ "Влад", активи якого перебувають у податковій заставі, укладено з підприємцем Узун С.О. бартерний договір по обміну сільськогосподарською продукцією, згідно якого реалізовано підприємцю цукор на загальну суму 12720,00грн. в рахунок погашення заборгованості за придбане насіння кукурудзи. Реалізація цукру проведена без узгодження з податковим органом.
Перевіркою також встановлено порушення пункту 2.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме, що маючи податковий борг господарство здійснювало витрати готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банку), що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних обставин), за що до господарства застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 50747,21 грн.
Відповідно до підпункту "а" п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.
Отже, вищезазначена норма Закону передбачає можливість відчуження без письмового узгодження з податковим органом готової продукції, товарних запасів, робіт та послуг за кошти за їх звичайними цінами.
Таким чином, позивачем в порушення цієї норми реалізовано цукор без письмового узгодження з податковим органом, у зв'язку з чим до господарства правомірно у відповідності до п.п.17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штрафні санкції в розмірі 12720,00 грн. З огляду на викладене, позов про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Козятинської ОДПІ №0000542600/0 від 26 жовтня 2004 року задоволенню не підлягає, у зв'язку з чим судове рішення в цій частині слід скасувати.
Довід суду першої інстанції про те, що податковий борг позивача складав всього 21471,00 грн. і постійно зменшувався не може бути підставою для звільнення суб'єкта підприємницької діяльності від відповідальності за допущене порушення.
Також колегія суддів вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач не надав доказів того, що цукор, як предмет бартерної угоди, перебував в податковій заставі, оскільки не був описаний.
При цьому виходить з слідуючого.
Згідно п.8.1 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до абзаців першого, третього, четвертого п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 цього ж Закону право податкової застави виникає у разі:
- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.
Наявність на момент відчуження майна суми податкового боргу, яка майже вдвічі перевищувала вартість цукру, не заперечується позивачем та підтверджується матеріалами справи.
Крім того, положення п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення, тобто з 24 березня 2005 року.
Стосовно застосування до підприємства штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки слід зазначити наступне.
Пунктом 2.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №72 від 19.02.2001 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 року за №237/5428 передбачено, що готівкова виручка підприємств (підприємців), крім готівки, одержаної з банку та не використаної за призначенням, може використовуватися ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами).
Підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, що пов'язані з оплатою праці (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків.
Відповідно до пункту 2.17 цього Положення за витрачання готівки з виручки на виплати, що пов'язані з оплатою праці, за наявності податкового боргу, до підприємств (підприємців) застосовуються штрафні санкції згідно з чинним законодавством.
Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року (в редакції Указу Президента України від 07.09.2001 року №802/2001) передбачено, що до юридичних осіб всіх форм власності за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості - в розмірі здійснених виплат.
Як свідчать матеріали справи, за перевіряємий період з каси СФГ "Влад" здійснено витрати готівки в сумі 50747,21 грн. з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банку), що пов'язані з оплатою праці ( за винятком екстрених (невідкладних) обставин. Даний факт позивачем не оспорюється.
Отже, СФГ "Влад" допущено порушення норм з регулювання обігу готівки, яке зафіксовано податковим органом і за яке вищевказаним Указом передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу.
Посилання суду першої інстанції на п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є безпідставним, оскільки в цій нормі не йдеться про витрачання готівки з каси підприємства.
Висновок місцевого господарського суду про те, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі після виконання зобов'язань щодо оплати праці суперечить частині 3 статті 5 Закону України "Про оплату праці", згідно якої оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку після сплати обов'язкових платежів, та положенням вищевказаного Указу Президента України.
Разом з тим, визначення податковим органом фінансових санкцій на підставі Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" як податкового зобов'язання позивача суперечить пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статтям 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування", у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Козятинської ОДПІ №0000552600/0 від 26 жовтня 2004 року підлягає скасуванню у відповідній частині, а прийняте у справі в цій частині судове рішення - відповідній зміні.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 201, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.
Скасувати постанову господарського суду Вінницької області від 11 січня 2006 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Козятинської ОДПІ №0000542600/0 від 26.10.2004р. і змінити це ж судове рішення в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000552600/0 від 26.10.2004р. та в частині стягнення витрат по сплаті державного мита.
Викласти резолютивну частину судового рішення в наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Козятинської ОДПІ №0000552600/0 від 26.10.2004р. в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50747,21грн. сумою податкового зобов'язання.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь селянського фермерського господарства "Влад" ( Вінницька область, Козятинський район, с. Туча, код. ЄДРПОУ 20090790) 1,70 грн. витрат по сплаті державного мита."
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано протягом одного місяця безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Веденяпін О.А.
судді:
Іоннікова І. А.
Черпак Ю.К.
Віддрукувати 4 прим.:
1 - до справи,
2,3 - сторонам,
4 - в наряд