КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2006 року                                                                          м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Ніколової Б.Ю.,

суддів : Ніколаєвої В.М., Пастощука М.М.

при секретарі Доробалюк Л.В.

з участю:

позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2

представника відповідачів Лагутіна Є.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22а-463 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Старокостянтинівського районного суду від 24 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-2502, Міністерства Оборони України про стягнення 1412 грн. 24 коп. надбавки за вислугу років та 2855 грн. 40 коп. вихідної допомоги.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, його представника, представника відповідачів, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів,

встановила:

В квітні 2006 року ОСОБА_1., звертаючись до суду з позовом до військової частини А-2502 м. Старокостянтинів та Міністерства Оборони України, просив стягнути на його користь 1412 грн. 24 коп. надбавки за вислугу років та 2855 грн. 40 коп. вихідної допомоги, посилаючись на те, що під час проходження військової служби у військовій частині А-2502 надбавка за вислугу років виплачувалась в менших розмірах, ніж передбачено чинним законодавством. Також при звільненні йому була виплачена вихідна допомога не в повному розмірі.

Постановою Старокостянтинівського районного суду від 24 травня 2006 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить постанову суду скасувати, посилається на порушення норм матеріального права, зокрема Указу Президента України від №389 від 05.05.2003 року „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України та Управління державної охорони України за безперервну службу", Інструкції про порядок та умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України" в частині визначення розміру надбавок. Також вказує, що суд не звернув уваги на неправильне нарахування йому вихідної допомоги при звільненні.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дано їм належну оцінку, а його висновки про недоведеність вимог позивача узгоджуються з матеріалами справи, відповідають закону.

Головуючий у першій інстанції - Андрощук Є.M.                                      Справа № 22а-463

Доповідач - Ніколова Б.Ю.                                                                Категорія №6

Указом Президента України №389 від 5.05.2003 року „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної Служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу", надано право Міністрові оборони України встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення.

Встановлено, що з 16.09.1985 року по 18.09.2003 року позивач проходив службу в Збройних Силах України.

Наказом командира частини НОМЕР_1 він був звільнений у запас у зв'язку з скороченням штатів.

Під час служби позивачу виплачувалась надбавка до грошового забезпечення за безперервну службу в Збройних Силах України згідно наведеного Указу Президента України у розмірах, визначених розпорядженням Міністра Оборони України.

При звільненні позивачу виплачена вихідна грошова допомога у розмірі 7646 грн. 80 коп. відповідно до ст. 15 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Наведене підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, відповідно до вимог наведеного чинного законодавства, суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_1у задоволенні його позову.

Посилання останнього в апеляційній скарзі на незаконність розпоряджень Міністра Оборони України щодо визначення ним розміру щомісячних надбавок за безперервну службу в ЗСУ, не можна визнати підставними. В ухваленій постанові суд вірно зазначив, що зазначені рішення Міністра Оборони України ніким не оскаржувалися, не були скасовані, а тому є обов'язковими для виконання.

Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.

Постанова суду узгоджується з матеріалами справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Старокостянтинівського районного суду від 24 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.