Справа  № 2-499/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

15 листопада 2011 року

Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі :

головуючого-судді - Орінко В. В.

при секретарі    - Могиленко Н.Г.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець в залі судових засідань Бобринецького районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

                                                   В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2, зареєстрованого м/в РАЦСу Миколаївського РУЮ, а/з № 65 та  стягнення аліментів  на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з тих підстав, що сторони з 2008 року разом не проживають, на утримання дитини відповідач допомоги не надає.

          В судовому засіданні позивач позов підтримала в повному обсязі.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи в його відсутність не надав, про причину неявки не повідомив, тому суд у відповідності зі ст..224 ЦПК України за згодою позивача ухвалює заочне судове рішення.

          Суд, вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, приходить до слідуючого:

          Сторони 27.01.2001 року міському відділі РАЦСу м. Миколаєва  зареєстрували шлюб, а/з 65.

          Від вказаного шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

          В судовому засіданні встановлено, що сторони подружні стосунки припинили більше, як два роки назад, з причини психологічної несумісності характерів та поглядів на життя, що приводило до постійних конфліктів і сварок. Поновлювати подружні стосунки сторони наміру не мають, так як втратили почуття поваги та любові один до одного.

          При таких обставинах суд вважає, що збереження сім’ї стало неможливим, а тому шлюб слід розірвати.

          Підлягають задоволенню вимоги позивачки в частині стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3.

          Відповідно до ст.. 180 СК України батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей .

          Враховуючи те, що ОСОБА_2 допомоги на утримання сина не надає, останній знаходиться на повному утриманні матері, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути аліменти в примусовому порядку.          

          На відшкодування витрат, пов’язаних з судовим розглядом справи, позивач не наполягає.

          Керуючись ст.ст. 209, 213, 215, 229 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 180, 182, 183 СК України, суд, -

                                                        В И Р І Ш И В :

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів –задовольнити.

          Шлюб, зареєстрований 27.01.2001 року  м/в РАЦСу Миколаївського РУЮ, а/з №65 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 –розірвати.

          При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 держмито на користь держави в сумі 17 грн., ОСОБА_1 від сплати держмита звільнити.

          Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в АДРЕСА_1, аліменти на користь ОСОБА_1  на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму  на дитину відповідного віку, щомісяця,  до його повноліття, тобто до 14.12.2019 року, починаючи з 31.10.2011 року.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн.

          Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з часу отримання рішення суду.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Кіровоградської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Бобринецький районний суд Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                                                                                В.В.Орінко