ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2011 року Справа № 08/5026/2041/2011
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:
від позивача –ОСОБА_1 –представник за довіреністю,
від відповідача –ОСОБА_2 - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою
позивача іноземного підприємства "Агро-Вільд Україна"
до
відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія"
про стягнення 960 метричних тон цукрового буряку,
ВСТАНОВИВ:
Іноземне підприємство ”Агро-Вільд Україна” звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ”Вікторія” заборгованості за договором поставки сільськогосподарської продукції №02/09-11 від 09.09.2011 в розмірі 960,00 метричних тон цукрового буряка українського походження врожаю 2011 року та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім того, у позовній заяві позивач просив забезпечити виконання рішення суду шляхом накладення арешту на 960,00 метричних тон цукрового буряка українського походження врожаю 2011 року, що знаходиться в полі №11 с. Зюбриха, Монастирищенського району Черкаської області.
Суд відмовив у задоволенні клопотання про забезпечення позову, у зв’язку із його безпідставністю та необґрунтованістю.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідач у відзиві на позов та представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, що вимога до відповідача про примусову поставку 960,0 т цукрового буряка за ціною 480,00 грн. за 1 тону з ПДВ на загальну суму 460 800,00 грн. є неприпустимою, порушує свободу підприємницької діяльності відповідача та не ґрунтується на вимогах закону. Відповідач, своїм листом №18-09 від 18.09.2011 погодився повернути сплачені за поставку товару кошти та вказав термін –після закінчення збирання врожаю. Відповідач не вбачає підстав для задоволення вимог позивача, а тому просить у позові відмовити повністю.
В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
09.09.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю ”Вікторія” (Постачальник –відповідач у справі) в особі директора Турмана І.С., що діє на підставі статуту та іноземним підприємством ”Агро-Вільд Україна” (Покупець –позивач у справі) в особі генерального директора Піскарьової Н.С., що діє на підставі статуту було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №02/09-11, за умовами якого Постачальник зобов’язується поставити та передати у власність Покупця а Покупець зобов’язаний прийняти та оплати сільгосппродукцію українського походження за згодою сторін (надалі товар).
Згідно умов Договору поставка товару буде здійснюватися партіями. Найменування, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю, вартість, строки, умови, порядок і терміни поставки кожної окремої партії товару, визначається у специфікаціях, які є невід’ємною частиною Договору, а також у видаткових накладних та інших супровідних документах.
Специфікацією №01 від 09.09.2011 визначено, що поставка товару відбувається на умовах EXW поле №11 с. Зубриха, Монастирищенського району, Черкаської області, а її предметом є 960 метричних тон цукрового буряка українського походження врожаю 2011 року, вартістю 460 800,00 грн. з ПДВ. Строк поставки визначений п. 7 специфікації –до 19 вересня 2011 року.
Формою оплати є безготівковий переказ грошових коштів Покупцем згідно виставленого Постачальником рахунку-фактури на розрахунковий рахунок Постачальника вказаний в договорі або у рахунку-фактурі на оплату, або іншим чином що не суперечить чинному законодавству України. Порядок розрахунків визначається в специфікаціях (п.4.3 Договору).
Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та закінчується моментом повного виконання зобов’язань сторонами.
10 вересня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю ”Вікторія” в особі директора Турмана І.С. (Сторона 1) та іноземним підприємством ”Агро-Вільд Україна” в особі генерального директора Піскарьової Н.С. (Сторона 2) було укладено угоду про зарахування зустрічних вимог.
Договором про зарахування однорідних вимог сторони визначили, що оскільки, Сторона 1 має грошову вимогу до Сторони 2 на суму непогашеної заборгованості 460 800,00 грн., що виникла на підставі виконання умов договору поставки с/г продукції «02/09-11 від 09.09.2011, а Сторона 2 має грошову вимогу до Сторони 1 на загальну суму 480 000,00 грн., що виникла на підставі виконання умов договору №07/09-01 про надання агротехнічних послуг від 07.09.2011. Сторони домовились здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог на 460 800,00 грн.
Після зарахування вищезазначених зустрічних однорідних вимог сума грошової вимоги Сторони 1 до Сторони 2 в розмірі 460 800,00 грн. та Сторони 2 до Сторони 1 в розмірі 460 800,00 грн. вважається погашеним. Непогашеною залишається заборгованість Сторони 1 перед Стороною 2 у сумі 19 200,00 грн.
Відповідач прострочив виконання зобов’язання та не здійснив поставку у визначений договором термін до 19.09.2011.
Листом від 18.09.2011 №18-04, відповідач повідомив відповідача про відмову від виконання зобов’язань по договору поставки, у зв’язку із надходженням на його адресу пропозицій по поставці цукрового буряка від інших підприємств за більш вигідною ціною - 520,00 грн. за 1 тону, що на 40 грн. перевищує встановлену договором №02/09-11. Також у листі відповідач повідомив, що кошти в сумі 460 800,00 грн. будуть повернуті на розрахунковий рахунок позивача після закінчення збирання врожаю та отримання коштів з одного з цукрових заводів.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги до задоволення не підлягають, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як встановлено в судому засіданні та підтверджується матеріалами справи між позивачем та відповідачем 09.09.2011 було укладено Договір поставки с/г продукції, відповідно до якого постачальник зобов’язався поставити покупцю не пізніше 19.09.2011 - 960 тонн цукрового буряку вартістю 480,00 грн. за тонну, на загальну суму 460 800,00 грн.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В порушення взятих на себе зобов’язань відповідач відмовився від здійснення поставки цукрового буряку, у зв’язку з тим, що йому було запропоновано більш вигідну ціну на покупку цукрового буряку, про що останній повідомив позивача листом №18.04 від 18.09.2011.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Судом встановлено, що відповідач всупереч прийнятим на себе зобов’язанням відмовився від їх виконання, що є порушенням інтересів позивача.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання передбачені ст.611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України.
Оскільки Господарським кодексом України не передбачено правові наслідки відмови постачальника передати товар покупцю, суд вважає, що до вказаних правовідносини можливо застосувати правові норми, які регулюють відносини купівлі-продажу. Так, відповідно до ст.665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Право витребування кредитором речі, товару, передбачені тільки у випадку, коли продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, як визначено п.2 ст.665 та ст.620 ЦК України. Оскільки предметом договору поставки є цукровий буряк, який не належить до речей, визначених індивідуальними ознаками, тому вказані вище положення в даному випадку не можуть застосовуватись.
Разом з тим, при укладенні Договору сторони визначили відповідальність за невиконання чи неналежне виконання його умов. Розділом 6 Договору передбачено, що порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.
Так, пунктом 6.2 Договору встановлено, що сторона, яка порушила цей Договір, зобов’язана відшкодувати збитки, завдані таким порушенням, незалежно від вжиття іншою стороною будь-яких заходів щодо запобігання збиткам або зменшення збитків. Якщо постачальник не виконав зобов’язання щодо своєчасної передачі товару Покупцю, він зобов’язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непереданого товару. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно (п.6.4 Договору). Якщо Постачальник не виконав зобов’язання щодо своєчасної передачі товару Покупцю, на суму товару нараховуються проценти у розмірі 15% річних від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичної передачі.
Таким чином, сторони визначили відповідальність сторін, у випадку невиконання або неналежне виконання Договору, що не було враховано позивачем при поданні позову.
Укладаючи договір про зарахування зустрічних вимог сторони прийняли рішення припинити взаємні зобов’язання, в той час як у позивача не виникло зобов’язання перед відповідачем по оплаті товару, на виконання умов договору поставки с/г продукції «02/09-11 від 09.09.2011, оскільки, таке зобов’язання виникло б у позивача тільки після передачі товару відповідачем та згідно виставленого ним рахунку-фактури (п.4.3 Договору).
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що у даному спорі позивачем обраний не вірний спосіб захисту свого порушеного права, тому у задоволення позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, –
ВИРІШИВ:
У позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Кучеренко
Повне рішення складено 03.10.2011