Справа № 2-60

                                                                                                                  2008 рік

                                                                      РІШЕННЯ

                                                            ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                   27 березня  2008 року. Путивльський районний суд, Сумської області у складі:

                                                         головуючого - судді Литовки М.І.

                                                         при секретарі - Ковальовій К.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль, цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2та зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про захист честі, гідності та відшкодування моральної і матеріальної шкоди,-

                                                                   ВСТАНОВИВ:

                   ОСОБА_1 звернулась до суду і свої вимоги мотивує тим, що вони з відповідачкою ОСОБА_2 є сусідами і їх домоволодіння розташовані поруч.

                   24.10.2007 року, позивачка запросила працівників і проводила роботи по підведенню водопроводу до свого помешкання.  В цей час до них підійшла ОСОБА_2 і почала виказувати з цього приводу претензії, що даний водопровід буде заважати будівництву її погреба.

                   При цьому ОСОБА_2 в присутності працівників та іншої сусідки, почала висловлюватись на адресу позивачки нецензурною лайкою, ображати її та висловлювати погрози розбити в будинку вікна, якщо вона не припинить роботи.

                   Впослідуючому, в будинку позивачки дійсно двічі були розбиті шибки вікон.

                   Позивачка вважає, що така поведінка ОСОБА_2 і  публічні образи на її адресу, принизили її честь і людську гідність, привели до стресовго стану та певних моральних страждань.

                   Позивачка була вимушена з цього приводу звертатись до правоохоронних органів, до лікарні і знаходитись на лікуванні у лікаря-психіатра, тобто змінився її звичайний спосіб життя, чим їй спричинено моральну шкоду яку вона оцінює в 2 000 грн., тому просить постановити рішення суду яким стягнути з відповідачки на її користь вказану суму в рахунок компенсації за спричинену моральну шкоду та зобов,язати відповідачку принести їй вибачення.

                   Крім того просить стягнути з відповідачки 97 грн.  матеріальної шкоди за розбиті вікна, а також понесені нею судові витрати, та витрати на правову допомогу адвоката.

                   В судовому засіданні позивачка та її представник підтрималаи позовні вимоги відповідно до позову та уточнила, що вікна були розбиті не в жовтні 2007 року, а на початку листопада того року.

                   Відповідачка ОСОБА_2  позовні вимоги ОСОБА_1. стосовно заподіяння моральної шкоди визнала частково.

                   ОСОБА_2  суду пояснила, що  ця сварка  на її погляд сталася 27.10.2007 року, коли без погодження з нею, в безпосередній близькості від її сараю, проводились  роботи по підведенню водопроводу і тому вона лаялася  на ОСОБА_1. допустивши при цьому на її адресу нецензурну лайку, але ж це сталося у відповідь на грубощі з боку самої ОСОБА_1.

                   Свої зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 мотивує тим, що ОСОБА_1під час сварки  почала також викрикувати на її адресу образливі та нецензурні слова.

                   Вподальшому їй стало відомо, що ОСОБА_1 розповсюджує про неї завідомо неправдиві відомості, ніби вона розбила вікна у її будинку. В зв,язку з цим до неї приходили працівники міліції і проводили перевірку по даному факту, що за результатами перевірки не знайшло свого підтвердження. Однак ОСОБА_1 продовжувала розповсюджувати ці завідомо неправдиві відомості.

                   Вважає, що діями ОСОБА_1. їй спричинена моральна шкода яка полягає у тому, що їй ніяково виходити на вулицю, спілкуватися з людьми тому, що почувається приниженою і ображеною, погіршився стан здоров,я і тим самим змінився її звичайний спосіб життя. Тому просить суд постановити рішення,  яким зобов,язати ОСОБА_1.  вибачитись перед нею та стягнути на її користь 500 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати.

                    Суд, заслухавши пояснення сторін, представників,  свідків по справі, вивчивши та дослідивши зібрані по справі матеріали та докази в совокупності, дослідивши матеріали перевірки Путивльського РВ УМВС України в Сумській області за заявою ОСОБА_1. та  матеріали про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають частковому задоволенню і навпаки не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2, виходячи з наступного.

       Згідно до ст. ст. 297, 299 ЦК України, фізична особа має право на повагу до її честі,  гідності, ділової репутації та їх недоторканість. В разі їх порушення, має право звернутися до суду з позовом про захист честі, гідності та своєї ділової репутації.

                   Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом.

                   Судом встановлено, що дійсно в кінці жовтня 2007 року, під час проведення водпроводу до помешкання ОСОБА_1., в присутності найманих працівників,  між останньою та ОСОБА_2 на побутовому грунті виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_2 виказувала  на адресу ОСОБА_1. образи та нецензурну лайку, а остання просила її не заважати проводити роботи.

                   Дані обставини підверджуються  показами свідків, робітників  ОСОБА_3., ОСОБА_4та сусідки ОСОБА_5., в присутності яких сталася сварка

                   Після цього, по даному факту відносно ОСОБА_2 був складений протокол про  притягнення її до адмістративної відповідальності по ст. 173 КупАП, де вона вказала, що дійсно висловлювалась на адресу ОСОБА_1. брутальною лайкою і нею сплачено штраф в розмірі 51 грн. (а.с. 78-80).

       Тобто в даному випадку, під час сварки ОСОБА_2 допустила відносно ОСОБА_1. образу, надавши непристойну оцінку особистості та поведінці ОСОБА_1. в формі, яка суперечить прийнятному спілкуванню між людьми,  чим принизила її честь та гідність.

                   За таких обставин, відповідно ст. 1167 ЦК України, п.11 Постанови Пленуму Верховного суду № 5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» з змінами та доповненнями  від 25.05.2001 року, враховуючи обставини справи, ступінь вини та  розмір спричнених моральних страждань і виходячи з розумних і справедливих міркувань, суд вважає за необхідне частково задовольнити вимоги  ОСОБА_1. і стягнути з ОСОБА_2 на її користь,  500 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

                   Крім того,  суд погоджується з вимогою ОСОБА_1. спонукати ОСОБА_2 вибачитись перед нею, з огляду на положення ч.2 ст.275 ЦК України про те, що захист особистого немайнового права може здійснюватись також способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

                   Що стосується матеріальних вимог ОСОБА_1. про стягнення на її користь 97 грн., такі суд вважає необгрунтованими  і такими, що не підлгають задоволення, поскільки позивачка на вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не довела, що іменно діями  ОСОБА_2  були пошкоджені її вікна, а посилалась лише на свої припущення. 

                   З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 при зверненні до суду понесла судові витрати  (а.с. 1-4, 30), тому відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України і враховуючи часткове задоволення її позову, судові витрати також слід стягнути  пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.         

       Доводи ОСОБА_2 про  приниження її людської честі гідності  в результаті сварки та образ з боку ОСОБА_1., суд не може прийняти як докази  в обгрунтування її зустрічних позовних вимог, оскільки вони фактично нею не доведені і спростовуються показами свідків  по справі ОСОБА_3., ОСОБА_4та ОСОБА_5

                   Само по собі  зверення ОСОБА_1. з заявою до  правоохоронних органів, не є поширенням завідомо неправдивих відомостей, в розумінні діючому цивільному законодавства, а  в своєму позові і безпосередньо в  судовому засіданні ОСОБА_2 не вказала і також не довела,  кому ж безпосередньо  ОСОБА_1 розповідала  про побиття нею вікон.

                   Тому зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 суд вважає необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

                   На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 275, 277, 297, 299, 1167 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного суду № 5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» з змінами та доповненнями  від 25.05.2001 року, суд,-

                                                                  ВИРІШИВ:

                   ПозовОСОБА_1 - задовольнити частково.

                   Зобов,язати ОСОБА_2 вибачитись перед ОСОБА_1

                   Стягнути з ОСОБА_2на користьОСОБА_1  500 грн.  в рахунок компенсації за спричинену  моральну шкоду та 87 гривень, судових витрат пропорційно до розміру задоволених вимог, а всього 587 гривень.

                   В іншій частині позовних вимогОСОБА_1 - відмовити.

                   Зустрічний позов ОСОБА_2- залишити без задоволення.

                   Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на це рішення  може бути подано протягом 20-ти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

                   Суддя:    підпис