Справа №  1-210/11

                                                                         В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2011 року

Сумський районний суд Сумської області  під головуванням

судді - Куца В.І.,

при секретарі –Колесник Ю.В.,

з участю прокурора  - Петльованого В.В.,

потерпілого –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м.Суми кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Куянівка Білопільського району Сумської області, українки, громадянки України, з неповною середньою освітою, розлученої, працездатної, не працюючої, мешканки  АДРЕСА_1, раніше 3-и рази судимої: 1) 20 листопада 2008 року за ч.1 ст.164 КК України до 120 годин громадських робіт, 2) 01 квітня 2009 року за ч.2 ст.389 КК України на підставі ст..71 КК України до 1-го року 5-ти днів обмеження волі, 30 за вироком Сумського районного суду Сумської області від 14 вересня 2011року за ч.2 ст.164 КК України до 2-х років обмеження волі,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

встановив:

          06 липня 2011 року ОСОБА_2 знаходилася в належному ОСОБА_1 домоволодінні розташованому в АДРЕСА_2, в якому вона тимчасово мешкала з початку червня 2011 року.

          Вказаного дня, близько 16 годин, перебуваючи на подвір*ї даного домоволодіння ОСОБА_2 на доріжці, що веде до присадибної земельної ділянки, побачила мобільний телефон «Нокіа-1200», в який була вставлена сім-картка мобільного оператора «МТС», які належали потерпілому.

          Після цього достовірно знаючи, що вказаний мобільний телефон з сім-каркою належить ОСОБА_1, підсудна вирішила його таємно викрасти.

          Реалізуючи задумане ОСОБА_2 скориставшись тим, що на подвір*ї домоволодіння нікого не було,  таємно викрала звідти належне ОСОБА_1 майно: мобільний телефон «Нокіа-1200»вартістю 179 гривень з сім-карткою мобільного оператора «МТС»вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 35 гривень, а всього належного потерпілому майна на загальну суму 239 гривень, яким  в подальшому розпорядилась на власний розсуд.

          Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину не визнала повністю і пояснила, що з 02 червня по 06 липня 2011 року разом з її співмешканцем ОСОБА_3 вони тимчасово проживали в належному ОСОБА_1 домоволодінні, розташованому в АДРЕСА_2. В кінці червня 2011 року у потерпілого зник мобільний телефон і разом з ним та її співмешканцем вони його шукали в домоволодінні, на подвір*ї та городі, але його не знайшли.

          06 липня 2011 року разом з співмешканцем вони вибули з домоволодіння потерпілого на інше місце проживання в АДРЕСА_1. В той день, близько 16 годин, вона вийшла з належного потерпілому будинку з сумкою з належним їй майном і на відстані 3-4 метрів від будинку на доріжці в траві побачила належний ОСОБА_1 мобільний телефон «Нокіа-1200». Мобільний телефон поклала у свою сумку  і взяла з собою на нове місце проживання у житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1. Близько 17 години до будинку приїхав її співмешканець ОСОБА_3, який побачив в її руці мобільний телефон. Вона йому відповіла, що знайшла його на доріжці біля будинку ОСОБА_1. Він взяв у неї мобільний телефон і відніс його до дому потерпілому.

          Свою вину не визнала повністю, так як не мала намір викрасти у потерпілого мобільний телефон, а взяла його, щоб його йому повернути через товариша.

          Не заперечувала, що в той момент, коли вона знайшла на доріжці мобільний телефон і поклала його в свою сумку, ОСОБА_1 разом з її співмешканцем перебували в будинку потерпілого і їй ніщо не заважало його відразу віддати потерпілому.

          Чому на досудовому слідстві повністю визнавала свою вину у викраденні мобільного телефону пояснити не могла, але працівники міліції не застосовували до неї ніякого фізичного чи психічного впливу.

          Незважаючи на невизнання своєї вини підсудною вона повністю підтверджується іншими доказами.

          Показаннями ОСОБА_2 на досудовому слідстві в якості підозрюваної та обвинуваченої, де вона повністю визнала свою вину і пояснила, що 06 липня 2011року вони з співмешканцем посварились з ОСОБА_1, він вигнав їх з домоволодіння, вона була на нього розлючена і коли побачила біля будинку належний потерпілому мобільний телефон вирішила його викрасти,  щоб в подальшому його використовувати у власних потребах (ар.с. 58-59, 70-71).

          Протоколом відтворення обстановки і обставин подій з участю підсудної ОСОБА_2 від 21 липня 2011 року, де вона на місці скоєння злочину розповіла і показала механізм викрадення у потерпілого мобільного телефону з сім-карткою( ар.с. 62-65).

          Показаннями потерпілого ОСОБА_1, даними ним в судовому засіданні і на досудовому слідстві, що з 02 червня по 06 липня 2011 року в належному йому домоволодінні в АДРЕСА_2 мешкали ОСОБА_2 разом з її співмешканцем ОСОБА_3 Приблизно за 2-і неділі до їх вибуття в його домоволодінні у нього пропав належний йому мобільний телефон «Нокіа-1200» з сім-карткою оператора «МТС», на рахунку якого було 35 гривень. Разом з підсудною та її співмешканцем вони його шукали, але не знайшли. На слідуючий день після їх вибуття з його домоволодіння на інше місце проживання ОСОБА_3 приніс йому до дому його мобільний телефон, який йому сказав, що він взяв його у підсудної, яка ним користувалась і по ньому говорила. Підсудна викрала в нього мобільний телефон, взяла його з собою з метою крадіжки, так як думала, що в зв*язку з його пропажею він не буде звертатись до органів міліції за його викрадення. 06 липня 2011 року, коли підсудна вийшла з сумкою з його будинку він перебував вдома і вона мала реальну можливість відразу повернути йому мобільний телефон ( ар.с. 50-51).

          Показаннями свідка ОСОБА_3, пояснившого суду, що з 02 червня по 06 липня 2011 року разом з його співмешканкою ОСОБА_2 вони проживали в належному ОСОБА_1 домоволодінні. Перед їх вибуттям у ОСОБА_1 пропав мобільний телефон в його домоволодінні, вони його втрьох шукали, але не знайшли.

          06 липня 2011 року ОСОБА_2 перша вийшла з будинку потерпілого, а він деякий час розмовляв там з ОСОБА_1, хвилин через 15-20 вийшов з його домоволодіння і догнав її, разом з нею вони прийшли на нове місце проживання. Через день чи два дні в літній кухні за новим місцем проживання він побачив у руці ОСОБА_2 належний ОСОБА_1 мобільний телефон, яка по ньому кудись телефонувала. На його запитання вона йому відповіла, що знайшла телефон на доріжці в домоволодінні потерпілого. Він відразу взяв у підсудної мобільний телефон і відніс його до дому до ОСОБА_1

          Висновком судово-товарознавчої експертизи, згідно якої вартість викраденого у ОСОБА_1 мобільного телефону «Нокиа-1200»становить 179 гривень(ар.с. 44-46).

          Довідкою, згідно якої вартість сім-картки мобільного оператора «МТС»становить 25 гривень(ар.с. 48).

          Невизнання ОСОБА_2 своєї вини є вибраною формою захисту. Її ствердження, що вона не викрадала у потерпілого мобільний телефон і взяла його на доріжці поблизу його будинку, щоб повернути його ОСОБА_1 є безпідставними і спростовуються: показаннями підсудної на досудовому слідстві, де вона повністю визнала свою вину у крадіжці належного потерпілому майна і пояснювала, що в той день вона була розлючена на ОСОБА_1 і побачивши на доріжці його мобільний телефон вирішила його викрасти, щоб в подальшому користуватись ним у власних потребах; показаннями потерпілого ОСОБА_1, даними ним в судовому засіданні і на досудовому слідстві, що мобільний телефон пропав у нього вдома неділь за 2-і до її вибуття і підсудна його у нього вкрала, так як мала можливість відразу його йому повернути.

          Таким чином вина підсудної в судовому засіданні була встановлена повністю.

          Дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 185 КК України, оскільки вона вчинила умисні дії, які виразилися в таємному викраденні належного ОСОБА_1 майна на суму 239 гривень.

          При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину; особу винної; обставину, яка обтяжує покарання - вона раніше судима; а також вартість викраденого нею майна ( обставини, які пом*якшують покарання по справі відсутні).

          З урахуванням даних обставин їй необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

          Судові витрати по проведенню судово-товарознавчої експертизи в сум 168 гривень 84 копійки необхідно стягнути з підсудної на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області (ар.с. 43).

          Речові докази: мобільний телефон «Нокиа-1200»з сім-карткою мобільного оператора «МТС»залишити потерпілому ОСОБА_1; жіночу сумку необхідно залишити підсудній ОСОБА_2

          Керуючись ст..ст. 323 та 324 КПК України,

приговорив:

          Визнати винною ОСОБА_2 за ч.1 ст.185 КК України і призначити їй поданому закону покарання у вигляді 1-го року позбавлення волі.

          На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання даного покарання з покаранням за вироком Сумського районного суду сумської області від 14 вересня 2011року, по якому вона була засуджена за ч.2 ст.164 КК України до 2-х років обмеження волі, із розрахунку відповідності одному дню позбавлення волі двом дням обмеження волі визначити їй остаточне покарання у вигляді 1 (одного) року та 1 (одного) місяця позбавлення волі.

          Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в сумській області ( код ЄДРПОУ 25574892, на рахунок 31256272210011,банк одержувача ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код класифікації доходів бюджету 25010100) –168 ( сто шістдесят вісім) гривень 84 копійки судових витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи.

          Речові докази: мобільний телефон «Нокиа-1200»з сім-карткою мобільного оператора «МТС»залишити потерпілому ОСОБА_1, жіночу сумку залишити засудженій ОСОБА_2

          Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через районний суд протягом 15-ти діб після його проголошення.

Суддя                                         В.І.Куц