УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

КОПІЯ

" 18„ вересня 2006 року                                                                    М.Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Гуменюк Н.І.

суддів: Варвус Ю.Д., Самчука П.П.

при секретарі Курдзіль М.В. з участю: сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22 - 1436 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 23 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою,вселення,та встановлення порядку користуваня квартирою

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

В травні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду і просила вселити іі в квартиру АДРЕСА_1,встановити порядок користування означеною квартирою, виділивши їй з дитиною кімнату, площею 16,8 кв.м. з балконом  та зобов"язати ОСОБА_2. не чинити їй перешкод в користуванні житлом.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 23 червня 2006 року позов задоволено частково. Постановлено вселити ОСОБА_1 з неповнолітнім сином в спірну квартиру і зобов"язано ОСОБА_2 не чинити перешкод в користуванні цією квартирою. Стягнуто з відповідачки на користь позивачки 16 грн. судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 означене рішення в частині відмови в задоволенні її позовних вимог вважає незаконним, просить його скасувати, посилаючись на те, що відповідачка постійно прописана і проживає в іншій квартирі, однак після отримання копіі позову переселилась у спірне житло і зайняла разом з чоловіком саме ту кімнату, на яку вона претендувала. Вселивши її в квартиру, суд не зазначив конкретну кімнату, тобто не вирішив спір по суті.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановленого сторони являються співвласниками в рівних долях квартири АДРЕСА_1 яка складається з двох житлових кімнат, площею 16,8 та 11,8 кв.м. На даний час в квартирі мешкає ОСОБА_2 разом з чоловіком і не впускає туди ОСОБА_1. Давши належну оцінку цим обставинам, показам сторін і свідків, іншим наявним у справі доказам, суд прийшов до обгрунтованого висновку про необхідність вселення позивачки разом з неповнолітньою дитиною у спірне житло і зобов"язав іншого свіввласника не чинити їй перешкод у проживанні.

Вірною слід визнати позицію суду і у вирішенні решти позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що кожному з співвласників належить по 14,3 кв.м. житлової площі у квартирі, однак житлові кімнати мають інший розмір і визначити порядок користування ними без ущемлення права власності будь-кого із власників не представляється можливим. Крім того, позивачка не надала, а суд не встановив наявність у неї переваг на зайняття кімнати саме площею 16,8 кв.м, в якій на момент вирішення спору проживає з сім"єю відповідачка.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на законність рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Керуючись ст.ст.307, 312, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 23 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.