Справа № 2-174/11   

10.11.2011

                                                                                                                                                                                                                        Р І Ш Е Н Н Я

                                           І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                                                        ( з а о ч н е )

           10 листопада 2011 року  Кіровський міський суд Луганської області в складі:

                                                     головуючого судді Харченко Г.А.

                                                     при секретарі Золотарьовій О.В.,

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровську  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до господарчого товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Практик»про стягнення  середнього заробітку за весь час затримки розрахунку,-

в с т а н о в и в:

          Позивач звернувся  до суду з позовом до відповідача про стягнення  середнього заробітку за весь час затримки розрахунку,  посилаючись на те, що він перебував в трудових відносинах з відповідачем з 11.05.2009 р. до 25.05.2010 р. На час звільнення з роботи йому відповідачем 20..06.2010 року була сплачена заборгованість по заробітній платі у розмірі 1.474,92 грн, проте не була нарахована та не виплачена заробітна плата за весь час затримки розрахунку у сумі 1630,20 грн, а також не була виплачена нарахована компенсація за невикористану відпустку за 30 календарних днів в розмірі 1.881,90 грн.. Просить стягнути з відповідача 1.881,90 грн за рахунок невикористаної відпустки, 1.630,20 грн за рахунок затримки виплати заробітної плати, та середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку з дня звільнення по день розгляду справи у суді.

У судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 1.881,90 грн за рахунок невикористаної відпустки та середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку, а також просив розглянути справу без  відповідача, тому що останній був повідомлений про розгляд справи  належним чином.

          Представник  відповідача в судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причини неявки, про розгляд справи був повідомлений  у встановленому законом порядку.

          Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав:

З копії трудової книжки (а.с.3-4) вбачається, що позивач з 11.05.2009 року (наказ № 2-к від 11.05.2009 року прийнятий на роботу до ГТОВ фірма «Практик», 25.05.2010 року звільнений згідно наказу № 117-к від 25.05.2010 року за власним бажанням.

Відповідно до листа Територіальної державної інспекції праці у Луганській області ОСОБА_1 працював гірничим майстром підрозділу з 11.05.2009 року (наказ № 2-к від 11.05.2009р), переведений 15.12.2009 р. гірничим диспетчером (наказ № 163-к від 15.12.2009р), переведений 15.04.2010р. в.о. заступника начальника дільниці (наказ № 117-к від 15.04.2010р.), звільнений за власним бажанням 25.05.2010р. згідно ст. 38 КЗпП України. Трудову книжку отримав в день звільнення. Розрахункові кошти йому виплачені 20.06.2010р. у сумі 1474,92 грн, але при цьому не нарахована та не виплачена середня заробітна плата за весь час затримки виплати розрахункових коштів у сумі 1630,20 грн.. Крім того, не нарахована та не сплачена компенсація за невикористані 30 календарних днів відпустки. Під час проведення перевірки компенсація за невикористану відпустку ОСОБА_1 нарахована сума 1881,90 грн., але не виплачена (а.с.8,9).

Відповідно до ст. 34 ЗУ «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

В силу ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст.ст. 2, 6, 9, 24 Закону України «Про відпустки», право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Розмір компенсації за невикористану відпустку складає 1881,90 грн.

Обчислення середнього заробітку позивача слід проводити у порядку, передбаченому постановами КМУ від 8.02.95р. N 100   «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»та від 5.05.95р. N 348 (348-95-п) «Про внесення змін і доповнень до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. N 100».

Як вбачається з довідки, наданої відповідачем, позивач мав щомісячний посадовий оклад у сумі 1700 грн. (а.с. 42).

При перевірці Територіальною Державною інспекцією праці у Луганській області розрахована компенсація за невикористані 30 днів невикористаної відпустки позивачеві у сумі 1881,90 гривень, розмір якої, відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення, тому, виходячи із даної суми, суд визначає розмір середньоденного заробітку позивача: 3400 грн. (заробітна плата до звільнення за два останні повні місяці роботи-березень-квітень 2010 року, згідно довідки) : 42 робочих днів (за два останні місяці роботи) = 80, 95 гривень.

Суд розраховує середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки йому при розрахунку 20.06.2010р. виплачені не всі належні йому кошти при звільненні,  з 20.06.2010 р. по день ухвалення рішення наступним чином: травень 2010р. - 80,95 грн. х 7 (кількість робочих днів у місяці) = 566,65 грн., червень 2010р. –80,95 х 21 = 1699,95 грн., липень 2010р.- 80,95 х 22 = 1780,90 грн., серпень 2010р. –80,95 х 21 = 1699,95 грн., вересень 2010 р. –80,95 х 22 = 1780,90 грн., жовтень 2010р. – 80,95 х 21 = 1699,95 грн, листопад 2010р. –80,95 х 22 = 1780,90 грн., грудень 2010р. –80,95 х 23 = 1861,85 грн., січень 2011р.- 80,95 х 19 = 1538,05 грн., лютий 2011р. –80,95 х 20 = 1619 грн., березень 2011р. –80,95 х 20 = 1619 грн., квітень 2011р. –80,95 х 21 = 1699,95 грн., травень 2011р.- 80,95 х 19 = 1538,05 грн., червень 2011р. –80,95 х 20 = 1619 грн., липень 2011р. – 80,95 х 21 = 1699,05 грн., серпень 2011р. –80,95 х 22 = 1780,90 грн., вересень 2011р. –80,95 х 22 = 1780,90 грн., жовтень 2011р.- 80,95 х 21 = 1699,95 грн., листопад 2011р.-80,95 х 8 = 647,60 грн.. Всього сума (середній заробіток за час затримки розрахунку) складає 30.113,40 гривень.

У зв’язку з викладеним, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у вигляді компенсації за невикористану щорічну відпустку та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 47, 83, 95, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-228, 367 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до господарчого товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Практик»про стягнення  середнього заробітку за весь час затримки розрахунку  задовольнити повністю.

Стягнути з господарчого товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Практик»на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 30.113 (тридцять тисяч сто тринадцять) грн. 40 коп., компенсацію за дні невикористаної відпустки в сумі 1881 (одна тисяча вісімсот вісімдесят одна) грн. 90 коп., а всього 31.995 (тридцять одна тисяча дев»ятсот дев»яносто п»ять) грн. 30 коп..

        Стягнути з господарчого товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Практик» судовий збір в розмірі 160 гривень 05 коп. на користь держави, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 гривень на користь управління державного казначейства України, р/р 31216259700023, МФО 804013, код 24046946.

         Копію  заочного  рішення  направити  відповідачу  рекомендованим  листом  із  повідомленням  не пізніше  3-х  днів  з  дня  його  проголошення.

          Заочне  рішення  може  бути  переглянуте  судом, що  його  ухвалив, за  письмовою  заявою  відповідача.  Заява  про  перегляд  заочного  рішення  може  бути  подана  протягом 10-ти днів  з  дня  отримання  його  копії.

          У   разі  залишення  заяви  про  перегляд  заочного  рішення  без  задоволення, заочне  рішення  може  бути  оскаржене  в   загальному  порядку, встановленому   ЦПК   України.  У  цьому  разі  строк, протягом  якого  розглядалася  заява, не включається   до  строку  на  апеляційне  оскарження  рішення.

          Заочне  рішення  набирає  законної  сили після  закінчення 10-ти денного строку  на   апеляційне  оскарження.

           Заочне  рішення  може  бути оскаржене  у  апеляційному  суді  Луганської  області,  через  Кіровський  міський  суд  Луганської  області.   Копія  апеляційної  скарги  одночасно  надсилається  позивачем  до  суду  апеляційної  інстанції.

           Суддя: