ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" листопада 2011 р. Справа № 18/2256/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя ,
суддя , суддя
при секретарі Сиротніковій Я.Є.
за участю представників сторін:
першого позивача - не з'явився
другого позивача- не з’явився
відповідача - ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 26.08.2011р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (вх. №4676 П/2-7) на рішення господарського суду Полтавської області від 06.10.11р. у справі № 18/2256/11
за позовом 1) ОСОБА_2, м.Карлівка,
2) ОСОБА_3, м.Карлівка,
до Карлівського колективного будівельно-монтажного об’єднання "Райагробуд", м.Карлівка,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Карлівська районна державна адміністрація, м. Карлівка,
2. ОСОБА_4, м.Карлівка,
про визнанння рішення загальних зборів недійсними,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.10.2011р. (суддя Тимощенко О.М.) відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, оформлених протоколом від 14.08.2010 року.
Позивачі з рішенням місцевого господарського суду не погодились та звернулись до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважає її безпідставною та необґрунтованою. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Представники позивачів та третіх осіб в судове засідання не з’явились. Про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи. Про причини неявки суд не повідомили.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів встановила.
Відповідно до Статуту Карлівське колективне будівельно-монтажне об'єднання «Райагробуд»створено за рішенням зборів уповноважених представників колективних сільськогосподарських підприємств (протокол №1 від 12.03.1988р.) та рішенням трудового колективу Райагробуду (протокол №2 від 15.04.1988р.) на базі Карлівської міжгосподарської пересувної механізованої колони №10.
Статтею 1 Закону України „Про господарські товариства” встановлено, що господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
Карлівське колективне будівельно-монтажне об'єднання "Райагробуд" (відповідач у справі) є господарським товариством відповідно до статті 79 ГК України, яка визначає, що господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
07.07.2010 року засновник Карлівського КБМО «Райробуд»ОСОБА_4 звернувся до голови Карлівського КБМО «Райробуд»з проханням скликати загальні збори учасників для розгляду питання про ліквідацію товариства, утворення комісії з припинення Карлівського КБМО «Райробуд»та затвердженням її повноважень.
14.08.2010 року відбулися загальні збори учасників Карлівського колективного будівельно - монтажного об'єднання «Райагробуд»з порядком денним:
1. Прийняття рішення про ліквідацію Карлівського колективного будівельно - монтажного об'єднання «Райагробуд».
2. Утворення комісії з припинення Карлівського колективного будівельно - монтажного об'єднання «Райагробуд», затвердження повноважень комісії з припинення Карлівського колективного будівельно - монтажного об'єднання «Райагробуд».
Згідно протоколу загальних зборів від 14.08.2010 року на зборах учасників Карлівського колективного будівельно - монтажного об'єднання «Райагробуд»було прийнято рішення про ліквідацію Карлівського колективного будівельно - монтажного об'єднання «Райагробуд»та утворення комісії з припинення даної юридичної особи, затвердження її повноважень (а.с. 30-а.с.31 том.2).
Позивачі вважають, що зазначене вище рішення загальних зборів учасників ККБМО «Райагробуд», оформлене протоколом від 14.08.2010 р. повинно бути визнано судом недійсним.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посилаються на те, що вони є засновниками Карлівського колективного будівельно - монтажного об'єднання «Райагробуд», що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, відповідно до п. 5.3 Статуту ККБМО «Райагробуд», загальні збори учасників є повноважними, якщо в їх роботі бере участь не менше 2/3 загальної кількості засновників відповідача, в той час як в оскаржуваному протоколі не вказано хто конкретно з'явився на дані збори, не вказано прізвищ і імен, а найголовніше не вказано кому з них та на яких підставах належить та чи інша частка статутного капіталу ККБМО «Райагробуд». Крім того в обґрунтування поданого позиву позивачі, посилаються на те, що вони як учасники ККБМО «Райагробуд»не були повідомлені про скликання загальних зборів засновників на 14.08.2010 р., і як наслідок, не брали участі в роботі вказаних зборів. Також зазначають про те, що в протоколі зборів безпідставно зазначено про наявність у ФО ОСОБА_4 66,6674% статутного фонду ККБМО «Райагробуд».
За таких обставин позивачі вважають, що спірне рішення прийнято неповноважними зборами.
Оскаржуваним рішенням господарського суду Полтавської області від 06.10.2001 року позивачам було відмовлено в задоволенні позову.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Корпоративними правами, згідно ст. 167 Господарського кодексу України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Рішення загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства є актами, оскільки, ці рішення зумовлюють певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Відповідними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства є:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- учасник товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах;
- рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси учасника товариства.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримана процедура надання учасникам відповідної інформації.
У відповідності до ст. 88 Господарського кодексу України, ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства" учасник господарського товариства має право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах.
Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства (ст. 89 ГК). Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 ЦК).
Згідно ст. 145 ЦК, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.
Пунктом 2.4 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" визначено, що відповідно до частини восьмої статті 41, частини першої статті 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників (акціонерів) акціонерних товариств, товариств з обмеженою або додатковою відповідальністю є правомочними, якщо на них присутні учасники (акціонери) або представники учасників (акціонерів), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів від загальної кількості голосів. Зазначеними нормами не передбачається можливість встановлення у статутах цих товариств іншого кворуму. Тому у вирішенні питання про правомочність загальних зборів учасників (акціонерів) господарських товариств господарським судам слід виходити з того, що незалежно від положень статуту товариства щодо кворуму загальних зборів вони є правомочними, якщо на них зареєструвалися учасники, які володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів від загальної кількості голосів.
Відповідно до пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” та пункту 2.16 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № 04-5/14 “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин” зазначено, що господарським судам у вирішенні спорів зі справ про визнання недійсними рішень загальних зборів за позовами засновників, яких не було повідомлено про проведення зборів або у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, необхідно давати оцінку всіх обставин справи в їх сукупності та з'ясовувати, чи порушує оспорюване рішення права та охоронювані законом інтереси позивача.
Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання вимог ст.61 Закону України «Про господарські товариства" та Статуту за 30 днів до скликання загальних зборів повідомлення про час і місце проведення зборів та порядок денний були направлені позивачам 13.07.2010 року головою Карлівського КБМО «Райробуд», про що свідчать наявні в матеріалах справи копії поштових квитанцій, описів вкладення у цінний лист та повідомлення про вручення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, (а.с. 24-а.с.28 т. 2).
З огляду на що, висновок місцевого господарського суду про належне повідомлення позивачів про час та місце проведення зборів є обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи та вимогам діючого законодавства.
Також матеріалами справи спростовується твердження апелянта про відсутність кворуму на загальних зборах учасників з огляду на те, що згідно змісту протоколу від 14.08.2010 року на загальних зборах засновників Карлівського КБМО “Райагробуд” був присутній один учасник, який внесений до Єдиного державного реєстру, з розміром долі в статутному фонді 66,6674%, що також підтверджується змінами внесеними до Статуту, згідно рішення загальних зборів відповідача від 03.07.2010 року (а.с.57 т.3), що були зареєстровані 12.07.2010 року (а.с.20 т.2).
Рішенням господарського суду Полтавської області по справі № 18/994/11 від 16.08.2011р. (а.с. 59-а.с.61 т. 3) відмовлено у позові про визнання загальних зборів від 03.07.2010р. недійсними в цій частині. Відповідне рішення оскаржено не було і набрало законної сили.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом станом на 14.08.10р. розмір часток засновників змінився в зв'язку з тим, що з Карлівського КБМО «Райагробуд»вийшли засновники до новостворюваної юридичної особи зі своїми частками про що свідчить рішення загальних зборів відповідача від 03.07.2010 року. При цьому статутний фонд Карлівського КБМО «Райагробуд» зменшився з 133899,00 грн. до 3605,36грн., і внески до статутного фонду трьох засновників, які залишились, а саме: ОСОБА_3 з розміром внеску - 600,88 грн., ОСОБА_2 з розміром внеску - 600,88 грн., ОСОБА_4 з розміром внеску - 2403,60 грн., з урухванням розміру статутного фонду підприємства склали 16,6663%, 16,6663%, 66,6674% відповідно.
Відомості про частку засновника фізичної особи ОСОБА_4, розмір долі якого в статутному фонді Карлівського колективного будівельно-монтажного об'єднання «Райагробуд»складав 45,7%, були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 28.12.2009 року на підставі протоколу загальних зборів від 05.12.2009 року (а.с.32-а.с 41 т.3). Позивачі звертались до суду про визнання протоколу загальних зборів від 05.12.2009 року недійсним. Постановою Вищого господарського суду України по справі №17/217 від 19.07.2011 року (а.с. 52-а.с.54 т. 3) залишено без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду по справі № 17/217 від 18.05.2011 року (а.с. 161 –а.с.171 т. 2), якою рішення господарського суду Полтавської області по справі №17/217 від 17.02.2011р. (а.с.157-а.с.160 т. 2) про відмову у позові про визнання загальних зборів від 05.12.2009р. недійсними, залишено без змін.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта стосовно, невідповідності строків отримання першим позивачем цінного листа з повідомленням про проведення загальних зборів вимогам статті ст.61 Закону України «Про господарські товариства", з огляду на те, що положеннями даної статті передбачено обов’язок товариства зробити відповідне повідомлення не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів, і не ставиться в залежність від строків отримання учасником такого повідомлення.
Також необґрунтованим є посилання апелянта на ч.1 ст. 43 Закону України «Про господарські товариства», якою передбачається публікація повідомлення про загальні збори в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного, з огляду на те, що положення даної статті розповсюджуються саме на порядок скликання загальних зборів акціонерів, в той час як відповідач не є акціонерним товариством в розумінні статті 24 Закону України «Про господарські товариства».
З урахуванням наведеного рішення господарського суду Полтавської області від 06.10.2011 року у справі №18/2256/11, про відмову в задоволенні позову прийняте при повному та об’єктивному дослідженні всіх обставин справи та з дотриманням норм діючого законодавства, в зв’язку з чим апеляційна скарга позивачів задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 06.10.2011 року у справі №18/2256/11 залишити без змін.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст постанови складено 18.11.2011 року