У Х В А Л А

Іменем України

З участю: ОСОБА_1, представника КП”Чернігівське тролейбусне управління” Собко О.О., представника ВАТ”Таксосервіс” Власенка В.С., представника управління транспорту і зв”язку Чернігівської міської ради Бордакова М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 29 січня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1до ДП „Пассервіс” ВАТ „Чернігівавтосервіс”, ДП „Пассервіс - Люкс”, ВАТ „Таксосервіс”, КП „Чернігівське тролейбусне управління” про захист прав споживачів,-

в с т а н о в и в:

            На рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 29.01.2008 року, яким частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1про витребування в теруправлінні Головної держінспекції на автомобільному транспорті у Чернігівській області копій актів перевірки дотримання законодавства про автомобільний транспорт, що були складені 08.10.07. в автобусах №№ 20,103 і 24а; про визнання дій відповідачів, що полягають в перешкоджанні реалізації права на пільговий проїзд позивачу як інваліду 3 групи від загального захворювання незаконними; про визнання права позивача як інваліда 3 групи від загального захворювання на безкоштовний проїзд в автобусах, що працюють на міських маршрутах; про стягнення з ДП”Пассервіс” ВАТ”Чернігівавтосервіс” 4грн. 20 коп., сплачених позивачем за проїзд, та 2500 грн. у відшкодування моральної шкоди; про стягнення з ТОВ”Пассервіс-люкс” 4 грн. 20 коп., сплачених за проїзд, 10 грн. матеріальної шкоди та 2500 грн. у відшкодування моральної шкоди; про стягнення з КП”Чернігівське тролейбусне управління” 3 грн. 50 коп., сплачених за проїзд та 2000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди; про стягнення з ВАТ”Таксосервіс” 1грн. 40 коп., сплачених за проїзд та 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди, подана апеляційна скарга позивачем, в якій він просить скасувати рішення і постановити нове про повне задоволення його вимог.

            Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в рішенні місцевий суд посилається на обставини, зазначені в запереченнях відповідачів, але згідно з ст. 60 ч. 4 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях. Апелянт посилається на те, що відповідно до Закону України „Про інформацію” споживачі є основними учасниками інформаційних відносин і тому, він вважає, що має право одержувати, використовувати, поширювати інформацію в будь - якій формі з використанням будь - яких засобів, а також кожен учасник інформаційних відносин має право на одержання інформації про те, що стосується його особисто. Вважає, що суд неуважно розглянув всі факти і неправильно дав оцінку доказам, що були надані позивачем, а саме актам від 08.10.2007 року, які свідчать про порушення його права на належну якість обслуговування та квиткам, які, на думку позивача, свідчать про вину відповідачів у перешкоджанні йому в безплатному користуванні міським пасажирським транспортом як інваліду 3 групи від загального захворювання. Що визначаючи розмір моральної шкоди, суд порушив засади розумності і справедливості, прийшовши до висновку, що моральна шкода підлягає стягненню лише в розмірі 100 грн..

           Оскаржуваним рішенням, дії ДП „Пассервіс” ВАТ „Чернігівавтосервіс” в перешкоджанні реалізації права позивача на пільговий проїзд як інваліда 3 групи від загального захворювання визнані неправомірними. Стягнуто з ДП „Пассервіс” ВАТ „Чернігівавтосервіс” на користь ОСОБА_1 1 грн. 40 коп. на відшкодування витрат на проїзд і 100 грн. моральної шкоди. І в решті позовних вимог суд відмовив. Також, суд вирішив питання про судові витрати і стягнув з ДП”Пассервіс” ВАТ”Чернігівавтосервіс” в користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 30 грн. Суд встановив, що позивач є інвалідом 3 групи від загального захворювання і відповідно до ст. 38-1 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” має право на безкоштовний проїзд у пасажирському міському транспорті. На підставі цього суд прийшов до висновку, що відмова ДП „Пассервіс” ВАТ „Чернігівавтосервіс” в безкоштовному перевезенні позивача є безпідставною. 

            Вислухавши суддю - доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

        З матеріалів справи вбачається, що позивач по справі є інвалідом 3 групи від загального захворювання (а.с.113-114) і відповідно до правил ст.38-1 Закону України”Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” має право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім метрополітену і таксі), а також всіма видами приміського транспорту, яке здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування; що відповідач по справі ДП”Пассервіс” ВАТ”Чернігівавтосервіс”в порушення встановленого законом порядку 08 жовтня 2007 року на міських пасажирських маршрутах №№ 20 і 103 відмовив позивачу у безплатному проїзді в належних йому автобусах, що підтверджується копіями актів проведення перевірки додержання вимог законодавства під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом від 08 жовтня 2007 року, складених інспекторами теруправління Головавтотрансінспекції в Чернігівській області (а.с.127-128). Тому, суд і прийшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1, шляхом стягнення з ДП „Пассервіс” ВАТ”Чернігівавтосервіс” в його користь 1 грн.40 коп. витрат за проїзд в автобусах та 100 грн. моральної шкоди і в решті вимог відмовив через їх недоведеність.Також, суд вирішив питання про судові витрати.

          Такий висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав правильну оцінку і не суперечить нормам чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

           Доводи апеляційної скарги про те, що рішення постановлено  на неповних і неправильно встановлених обставинах справи та що його висновки не відповідають обставинам справи; що позивач довів суду вину решти відповідачів, надавши суду квитки за проїзд та що розмір стягнутої моральної шкоди є заниженим - не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду і висновків місцевого суду не спростовують .

            За таких обставин місцевий суд постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

          Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 325 ЦПК України,  апеляційний суд,

у х в а л и в:

           Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

           Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 29 січня 2008 року залишити без змін.

          Ухвала набирає чинності негайно після її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку  на протязі двох місяців після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:                                                      Судді: