Справа  № 2-502/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

15 листопада 2011 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі :

головуючого - судді – Орінко В.В.,

при секретарі –Могиленко Н.Г.,

позивача –ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Бобринець справу за позовом ОСОБА_1  до Бобринецької міської ради Бобринецького району про встановлення факту прийняття спадщини  та визнання права власності на земельну ділянку   в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду в з позовними вимогами до встановлення факту прийняття спадщини  та визнання права власності на земельну ділянку   в порядку спадкування, що відкрилася після смерті матері 06.12.2005 року.

В  судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

         Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надав до суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, в задоволенні заявлених вимог не заперечує.

          Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних матеріалів.

          Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

          В судовому засіданні встановлено, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Бобринці померла ОСОБА_2. Місцем відкриття спадщини являється м. Бобринець останнє місце реєстрації та місцезнаходження майна померлої.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщин на житловий будинок з господарсько-побуутовими будівлями, розташований у АДРЕСА_1  та  земельну ділянку, площею 4.97 га ріллі, що знаходиться на території Бобринецької міської Ради Бобринецького району Кіровоградської області, що  належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 11 - КР №022378 від 29.03.2002 року, виданого 29 березня 2002 року Бобринецькою РДА.

Спадкоємцем за правом представлення після смерті ОСОБА_2 являлася її внучка ОСОБА_3 мати позивача, оскільки син ОСОБА_2 а батько ОСОБА_3 - ОСОБА_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 p., тобто до відкриття спадщини.  ОСОБА_3 прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, проживаючи на момент смерті спадкодавця разом з нею у м. Бобринці, по вул. Дачна, 26, що підтверджується записами в домовій книзі, але юридично її не оформила.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на вищевказане майно - житловий будинок з господарсько-побуутовими будівлями, розташований у АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, площею 4.97 га ріллі, що знаходиться на території Бобринецької міської Ради Бобринецького району Кіровоградської області.

Позивач, яки син померлої, являєся єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_3 за законом 1 черги. Інших спадкоємців -як за законом, так і за заповітом, немає.

В передбачений ст. 1272 ЦК України строк він звернувся в Бобринецьку державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, але оформив спадщину лише на частку спадкового майна:          

- житловий будинок, отримавши 03.03.2011 р. свідоцтво про право на спадщину за законом серія ВРЕ №660934, зареєстроване в реєстрі за №225. У видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку йому було відмовлено у звязку з відсутністю у нього, правовстановлювального документу на зазначене майно – тобто державного акта  на право приватної власності на землю на імя спадкодавця ОСОБА_2, який загублено та у звязку з відмовою відділу Держкомзему у Бобринецькому районі видати на запит нотаріуса дублікат вказаного державного акту.

Відповідно ч. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини.

            Відповідно ст. 524 ЦК Української РСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли  воно не змінено заповітом.              .      Згідно ст. 548 ЦК УКраїни для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Згідно положень ст. 549 ЦК України визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, зокрема, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно ч.2 ст.529 ЦК Української РСР 1963 року онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом , якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з батьків хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування»від 24.06.1983 р. №4, передбачений ст. 54 9 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.

Із указаних норм закону слідує, що ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 за правом представлення.

Відповідно ч.І ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті той з подружжя який його пережив та батьки.

Відповідно до статтей 1225 ЦК України та ст. 131 ЗК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від ЗО травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до статі 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування /зі збереженням її цільового призначення/ при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом /п.10/. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину і в порядку, встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження /п.23/.

Отже, на підставі вказаних норм закону позивач має право на спадщину після смерті матері ОСОБА_3 - спадкову земельну ділянку розміром 4,97 га ріллі, що знаходиться на території Бобринецької міської Ради,Бобринецького району, Кіровоградської області та належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 11 - КР №022378 від 29.03.2002 року, виданого 29 березня 2002 року Бобринецькою РДА.

Повідомлення про втрачений Державний акт на право приватної власності на землю на імя ОСОБА_2 опубліковано в газеті «Честь хлібороба»від 5 березня 2011 р. №18.

          Керуючись ст.ст.1261,1261,1272 ЦК України,   ст. 524, ч. 2 ст. 529, ЦК України (1963р), 213-215 ЦПК України, -

                                                        В И Р І Ш И В :

         Позовну заяву ОСОБА_1  до Бобринецької міської ради Бобринецького району про встановлення факту прийняття спадщини  та визнання права власності на земельну ділянку   в порядку спадкування –задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 право власності  на земельну ділянку  розміром  4,97 гектарів, що знаходиться на території  Бобринецької міської ради, Бобринецького району,  Кіровоградської області, та належала ОСОБА_2  на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 11 - КР № 022378 від 29.03.2002 року.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.       

          Суддя                                                                                          В.В.Орінко