01.11.2011
Справа № 22ц-4414 Головуючий в І інстанції:
Бочко Ю.І.
Категорія 23 Доповідач: Майданік В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року листопада місяця 01 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:
головуючого: Орловської Н.В.,
суддів: Кутурланової О.В.,
Майданіка В.В.
при секретарі Шаповаловій К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Суворовського районного суду м.Херсона від 31 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю "Бескид" про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
ВСТАНОВИЛА:
29 серпня 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ "Бескид".
В обґрунтування позову зазначила, що вона є власником вантажного автомобіля Volvo FH16 1999 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 16.06.2006 року, який передала в оренду на три роки ТОВ "Бескид", а 13.11.2008 року видала довіреність на право керування цим автомобілем на ім’я ОСОБА_7 і ОСОБА_8 На її вимогу повернути автомобіль дізналась, що він проданий ОСОБА_6, яка потім продала його ОСОБА_5 Оскільки своєї згоди на продаж автомобіля, який є предметом застави за укладеним нею кредитним договором, вона не давала, просить витребувати його від відповідачів на свою користь.
Оскаржуваною ухвалою суду від 31 серпня 2011 року за заявою позивача про вжиття заходів забезпечення позову суд ухвалив: забезпечити позов шляхом накладення арешту на вказаний автомобіль та вилучення автомобіля від відповідачів з передачею його на зберігання ОСОБА_4
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати дану ухвалу, посилаючись на порушення норм процесуального права. Зокрема, вказала, що позивачка не зазначила причини забезпечення позову, а також не обґрунтувала необхідність забезпечення позову. Крім того, зазначила, що накладення арешту та передача автомобіля на зберігання позивачці повністю заблокує підприємницьку діяльність відповідачів.
У своєму запереченні ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвал вимогам процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з ч.1 ст.152 зазначеного Кодексу позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам тощо.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”: єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі (п.1.); розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи-підприємця; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку з застосуванням цих заходів (п.4.).
Ухвалою судді від 31 серпня 2011 року було забезпечено позов шляхом накладення арешту на вказаний автомобіль та вилучення автомобіля від відповідачів з передачею його на зберігання позивачці (а.с.17).
Зазначене вжиття заходів забезпечення позову було виконано на підставі письмової заяви позивача про забезпечення позову (а.с.15), яка належним чином мотивована (спір йде саме про предмет позову, постійне знімання автомобіля з обліку).
Таким чином, оскільки спір між сторонами виник відносно автомобіля, який є предметом спору та який є предметом застави кредитного договору, укладеного між позивачкою та ВАТ "Кредит промбанк" (а.юс.5-7, 8-9), то, на думку колегії суддів, ухвала суду про вжиття вказаних заходів забезпечення позову за заявою позивачки є законною і співмірною із заявленими вимогами.
Крім того, колегія суддів також враховує ту обставину, що ОСОБА_3 на теперішній час не є власником спірного транспортного засобу, який зареєстрований на відповідача ОСОБА_5, а тому нею не доведено жодними доказами порушення її прав постановленням оскаржуваної ухвали.
Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не містять підстав для скасування ухвали.
Оскільки ухвала судді про вжиття заходів забезпечення позову постановлена з дотриманням норм процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не вказують на такі її порушення, що вплинули на правильність вирішеного судом питання, колегія суддів вважає за необхідне залишити вказану ухвалу без змін.
Керуючись ст.ст.303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Суворовського районного суду м.Херсона від 31 серпня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: