Справа № 2-5282/11

У Х В А Л А  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

"31" жовтня 2011 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В.,  вивчивши матеріали позовної  заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними.

Відповідно до ч.1 ст.114 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцем знаходження майна або основної його частини.

Таким чином, правила виключної підсудності, визначені у частині першій ст.114 Цивільного процесуального кодексу України, які застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, та стосуються позовів, пов’язаних з правом особи на нерухоме майно (земельні ділянки, будинки, квартири тощо).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд: «Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, від 04.06.2009 року, укладений між ОСОБА_5, як продавцем, та ОСОБА_2, покупцем. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 19.01.2011 р., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2, як продавцем, та ОСОБА_3, як покупцем».

Таким чином, така категорія позовів віднесена до виключної підсудності, яка встановлена ч.1 ст.114 Цивільного процесуального кодексу України.  Виходячи зі змісту позовної заяви, відсутні підстави для розгляду даного спору  за місцем знаходження одного з відповідачів,  як то передбачено  ч.1 ст.109  Цивільного процесуального кодексу України.

З огляду на викладене,  дана справа не підсудна Дніпровському районному суду міста Києва, тому підлягає поверненню позивачу для подання  позову до належного суду за правилами виключної підсудності, тобто за місцем знаходження об’єкта нерухомого майна.

В порядку статті 83 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, суд вирішує питання про повернення сплаченого позивачем судового збору  та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які сплачено позивачем при зверненні до суду, що документально підтверджується оригіналами платіжних документів.

Враховуючи наведене та керуючись ст.114, п.4 ч.3 ст.121, 209-210 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними повернути позивачу, для подання до належного суду.

Повернути ОСОБА_5 судовий збір в сумі 17 (сімнадцять) грн. 00 коп., який сплачено на підставі квитанції  №59 від 08 серпня 2011 року на рахунок №31413537700005  МФО №820019, відкритий в ГУДК України в м. Києві, отримувач Дніпровська РДА в м. Києві.

            Повернути ОСОБА_5 витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 37 (тридцять сім) грн. 00 коп., який сплачено на підставі квитанції №58 від 08 серпня 2011 року на рахунок №31218259700005 МФО №820019, відкритий в ГУДК України в м. Києві, отримувач  Дніпровська РДА в м. Києві.

Роз’яснити позивачу його право подачі позовної заяви у встановленому порядку до Подільського районного суду міста Києва, за місцем знаходження об’єкта нерухомого майна за правилами виключної підсудності.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва протягом п’яти днів з дня її проголошення.  У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

С у д д я