28.11.2011
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2011 року м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Шрамко Л.Л. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату пенсії,
ВСТАНОВИВ:
Предметом розгляду даної справи є вимоги позивача до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплати на його користь недоплаченої, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги за період з 1 липня 2011 р. довічно, зобов’язати відповідача виконувати нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком і довічно.
Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Харкові (а.с.6).
Згідно із ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт підтверджується копією посвідчення позивача з проставленим у ньому штампом «Дитина війни»(а.с. 8).
Враховуючи зазначений статус позивача, його соціальний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року. Згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Постановляючи рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав та свобод людини і громадянина України, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачене Конституцією України та іншими Законами України, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпеченім державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань.
В силу ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»підвищення до пенсії як «дітям війни»(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») виплачується у розмірах з 01.01.2007 р. –19,00 грн., з 01.04.2007 р. 20,30 грн., з 01.10.2007 р. –20,55 грн., (з січня 2007 р. виплачувалось особам, які є інвалідами); з 01.01.2008 р. 47,00 грн., 01.04.2008 р. –48,10 грн.,з 01.07.2008 р. -48,20 грн., з 01.10.2008 р. –49,80 грн., з 01.01.2009 р. –49,80 грн. по теперішній час.
Виходячи з принципу верховенства права, закріпленого ст. 8 Конституції України, принципу пріоритетності законів паї урядовими нормативними актами, у зв'язку з чим Закони України мають вищу юридичну силу, суд вважає, що при вирішенні даною спору, підлягає застосуванню саме ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діє після прийняття рішень Конституційним Судом України, з урахуванням вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка визначає мінімальну пенсію за віком на рівні прожитковою мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а постанова Кабінету Міністрів України № 530 віл 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій і громадян», на підставі якої позивачу здійснювалось нарахування ти виплата, підвищення до пенсії як дитині війни.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячного підвищення до пенсії, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячного підвищення до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини З статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеною положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-УІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік". Пунктом 7 ч.1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Зазначені положення Закону від 14.06.2011 р. не були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Згідно п.7 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 14 червня 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 6 липня 2011 року №745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, яка набрала чинності з 23 липня 2011 року, відповідно до п.6 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Надаючи перевагу Закону України № 3491-УІ 14 червня 2011 р. "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік», суд виходить з того, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого Закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: „Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.
Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач з 23 липня 2011 року по справі діяв правомірно, керуючись вимогами Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745, оскільки норми і положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни»після прийняття Закону № 3491-УІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Судові витрат по справі підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22. 46. ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. ст. 1, 6. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 1 ст. 94. ст. ст. 158, 159, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату пенсії - задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленою ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з 1 липня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 14 грн. 12 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова виконати постанову суду негайно.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі проголошення апеляційної скарги в 10-денний строк з моменту отримання копії постанови.
Суддя Л.Л. Шрамко