Справа № 22-1040/2006 p.                   Головуючий суддя 1 інстанції : Шуляка А.С.

Суддя-доповідач : Демянчук С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

12 вересня 2006 року                                                                          м.Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді: Василевича В.С. суддів : Демянчук С.В., Шимківа С.С. при секретарі: Чалій Н.О.

з участю сторін, розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду від 19 травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на навчання повнолітньої дитини.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів, -

встановила:

Рішенням Здолбунівського районного суду від 19 травня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на навчання сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі 1/8 частини його заробітку щомісячно, починаючи стягнення з 22.02.2006 року і до досягнення ним 23 річного віку або припинення навчання.

В поданій апеляційній скарзі відповідач вказує, на його незаконність та необґрунтованість, оскільки постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Суд не врахував, що він подарував дітям 1/2 частину будинку та матеріально не спроможний надавати таку допомогу на період навчання сина, оскільки сплачує аліменти на двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини з усіх його доходів та кошти по кредитному зобов"язанню перед АКБ „Експрес".

Також зазначає, що по стану здоров"я потребує постійного лікування, у зв"язку з чим необхідні кошти на придбання ліків та проведення лікувальних процедур.

Просить рішення суду скасувати, постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що відповідач є батьком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який навчається в

Рівненському державному гуманітарному університеті на платній формі навчання.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з положень ст. 199 СК України, якою передбачається, що якщо повнолітні син, дочка продовжують навчання і у зв"язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

З урахуванням положень ст. 182 СК України, суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення аліментів з ОСОБА_1.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач неспроможний надавати аліменти в розмірі 1/8 частини його заробітку щомісячно не заслуговують на увагу, оскільки будь-яких доказів з цього приводу під час розгляду справи він суду не надав і судом їх не здобуто.

Враховуючи, що рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Здолбунівського районного суду від 19 травня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.