СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
13 березня 2008 року |
Справа № 2-24/16420-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І. ,
суддів Борисової Ю.В. ,
Сотула В.В. ,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
представник позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 25.10.07 - Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2;
представник позивача - ОСОБА_3, довіреність № б/н від 25.10.07 - Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2;
представник відповідача - Громакова Яна Вікторівна, довіреність № 13641/2/10-0 від 06.08.07 - Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 11.12.2007 у справі № 2-24/16420-2007А
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2(АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16,Ялта,98600)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 звернулась з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Ялта про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002371701\2 від 02.10.2007 в частині донарахування суми податку на додану вартість у розмірі 35748,3грн. та застосування штрафних санкцій на суму 17874,15грн., усього 53622,45грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 11.12.2007 у справі № 2-24/16420-2007А позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Ялта № 0002371701\2 від 02.10.2007.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_23,40грн. судового збору.
Не погодившись з вказаним судовим актом, Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить постанову господарського суду скасувати з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 28.05.1997 та поставлена на податковий облік у Державній податковій інспекції місті Ялта та є платником податку на додану вартість.
06.06.2007, Державною податковою інспекцією у місті Ялта проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2. за період з 01.01.2005 по 31.03.2007, за результатами якої складено акт № 1385/17-1/2087614901 від 06.06.2007.
На підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення-рішення № 0001671701X0 від 16.06.2007, яким Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2. донараховано 36786грн. податку на додану вартість та засновані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 18393грн., усього 55179грн. на підставі підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168\97-ВР (із змінами та доповненнями).
Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції, позивач оскаржив його в адміністративному порядку начальнику Державної податкової інспекції в місті Ялта, Державній податковій адміністрації в Автономній Республіці Крим. За результатами оскарження прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001671701\1 від 09.08.2007, яким сума штрафних санкцій залишена без змін, а рішенням про результати розгляду повторної скарги від 17.09.2007 скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Ялта № 0001671701/0 від 16.06.2007 і №0001671701\1 від 09.08.2007 в частині податкового зобов'язання на суму 1556,55грн. та прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 0002371701\2 від 02.10.2007 про донарахування податку на додану вартість у сумі 35748,3грн. та застосування штрафних санкцій - 17874,15грн., усього 53622,45грн.
Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0002371701X2 від 02.10.2007 винесено безпідставно та просить визнати його нечинним.
На думку судової колегії, позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
При проведенні перевірки встановлено, що в порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 ( із змінами та доповненнями) Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2. було включено в податковий кредит по деклараціях з ПДВ суми податку, які не підтверджені податковими накладними за період з жовтня 2005 року по березень 2007 року включно, тобто позивачем занижено податок на додану вартість на суму 35748,3грн.
При цьому Державна податкова інспекція в місті Ялта посилається на Інформаційний лист Вищого Арбітражного суду України № 01-8/612 від 30.12.1999 (із змінами від 02.10.2001), яким передбачено, що включення до податкового кредиту будь-яких витрат по оплаті ПДВ, які підтверджуються податковими накладними, заповненими не зареєстрованими у податковому органі особами, може бути підставою для притягнення платника податку до встановленої законодавством відповідальності, в тому числі для застосування санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, передбаченого підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168.
Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2. для перевірки надані податкові накладні, які підтверджують господарські стосунки з МП «Олександр»та включені до складу податкового кредиту на підставі податкових декларацій в період з жовтня 2005 року по березень 2007 року включно.
Відповідач посилається на те, що в ході проведення податкового розслідування та згідно листа Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі від 05.06.2007 встановлено, що припинено підприємницьку діяльність МП «Олександр»(Сімферопольський район) на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-8/2983-2005 у зв'язку з ненаданням податкової звітності більше року МП «Олександр»знято з податкового обліку з 25.08.2005, тому він не мав права виписувати податкові накладні.
Вважаючи, що податкові накладні видані не зареєстрованою у податковому органі особою Державна податкова інспекція в місті Ялта на підставі підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 68/97-ВР податковим повідомленням-рішенням № 0002371701/2 від 02.10.2007 донарахувала позивачу ПДВ на суму 35748,3грн. та застосувала штрафні (фінансові) санкції у сумі 17874,15грн., усього 53622,45грн.
Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168, крім інших обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з ПДВ, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум.
Згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ згідно з цим Законом. Тобто законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету України.
Доводи відповідача судова колегія до уваги не приймає, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4 та пункту 6 Наказу Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997 (із змінами внесеними наказом № 224 від 30.06.2005) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів продавця у реєстрі виданих податкових накладних, які складаються у двох примірниках у момент виникнення податкових зобов'язань продавця згідно вимогам пункту 7.3 статті 7 Закону № 168.
Особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платники податку, визначені у статті 2 Закону №168 цього закону.
Позивач, отримав у встановленому порядку податкові накладні від продавця, які були оформлені у відповідності з вимогами підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 та правомірно включив суму ПДВ у податковий кредит.
Подальше припинення підприємницької діяльності, так саме як і скасування державної реєстрації та визнання установчих документів підприємства-продавця недійсними, не може впливати на податковий кредит покупця, оскільки він не знав та й не міг знати про припинення підприємницької діяльності продавця.
Таким чином у діях позивача відсутні порушення податкового законодавства в частині вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168.
Згідно частині 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Податковим органом не доведено порушення позивачем податкового законодавства.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.
З урахуванням викладеного, ретельно дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що позовні вимоги позивача, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі висловленого, апеляційна інстанція вважає, що постанову господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального права, при повно встановлених обставинах справи, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2007 у справі № 2-24/16420-2007А залишити без змін.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Ю.В. Борисова
В.В.Сотула