СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
20 березня 2008 року |
Справа № 2-22/16398-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Борисової Ю.В.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
сторони не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 17.12.2007 у справі № 2-22/16398-2007,
за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі (пров. Шевченка, 12, Київ 1,01001)
Філії "Кримське центральне відділення "Промінвестбанку" акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (вул. Севастопольська, 10, Сімферополь, 95000)
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
про стягнення 34731,01 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Кримське центральне відділення Промінвестбанку" звернувся до суду з позовною заявою до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. (далі відповідач), в якому просив стягнути з останнього 5056,94 грн. - заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції, 16501,85грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом, 13172,22грн. - пені за прострочку повернення кредиту.
Вимоги мотивовані тим, що між позивачем і відповідачем 06.08.2004 було укладено кредитний договір, згідно з яким відповідачу був виданий кредит в сумі 40000грн.
Згідно умовам договору відповідач мав повернути вказаний кредит до 06.08.2005, сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 22% річних.
Відповідач прийняті на себе зобов'язання з повернення кредиту та сплаті відсотків не виконав, на момент розгляду спору його заборгованість з повернення кредиту з урахуванням індексу інфляції склала 5056,94 грн., а по сплаті відсотків -16501,85 грн. Згідно умовам кредитного договору за невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань нарахована пеня в сумі 13172,22 грн. - за неповернення кредиту.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2007 (суддя С.В. Яковлєв) позов задоволено.
З Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1на користь позивача стягнуто 5056,94грн. - заборгованості за урахуванням індексу інфляції, 16501,85грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом, 13172,22грн. - пені за прострочку повернення кредиту, 347,31грн. - державного мита та 118грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду скасувати, посилаючись на порушення господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
Між позивачем та відповідачем 06.08.2003 було укладено кредитний договір № 177, відповідно до якого перший за наявності вільних кредитних ресурсів прийняв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит у сумі 35000 грн. Сторони встановили термін остаточного повернення всіх одержаних відповідачем коштів 06.08.2005 (підпункт 2.2), останній мав сплачувати позивачу плату за користування кредитом у розмірі 22 % річних (пункт 3.2 договору).
Відповідно до пункту 3.3. договору нарахування відсотків починалось з дня першого надання кредиту відповідачу з позичкового рахунку по дату повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості по кредиту з методу факт/факт.
Відсотки за користування кредитом нараховувалися щомісячно за період з дня першої видачі кредиту по 20 число поточного місяця і з 21 числа по передостанній робочий день поточного місяця і сплачувались позичальником в дні нарахування відсотків, але не пізніше за останній робочий день місяця ( пункт 3.4).
Згідно підпункту 5.3 вказаного кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту і/або сплати відсотків згідно з графіком, який був невід'ємною частиною кредитного договору , відповідач зобов'язаний був сплачувати позивачу пеню , яка розраховувалась від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Пеня нараховувалась з дня порушення строків сплати кредиті та/ або відсотків до повного виконання відповідачем обов'язків по поверненню кредиту та/або відсотків.
12.11.2004, між сторонами у справі було підписано угоду, за умовами якої була змінена редакція пункту 2.1. кредитного договору № 177 від 06.08.2004, позивач мав надати відповідачу кредит у сумі 40000 грн.
Для забезпечення зобов'язань з повернення кредиту між позивачем, та відповідачем , ОСОБА_2. 10.08.2004 був укладений іпотечний договір № 3421.
Згідно пунктам 1.1., 1.2. вказаного договору для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 177 від 06.08.2004 було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартираАДРЕСА_1
Позивач, відповідно до вказаного кредитного договору, видав відповідачу кредит в сумі 40000 грн., що підтверджується випискою з його позичкового рахунку.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського або управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та інше) або утриматись від виконання певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тім числі і кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Стаття 193 Господарського кодексу України визначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, не допускається відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно статті 339 Господарського кодексу України до основних банківських операцій відносяться також кредитні операції, які полягають в розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб і громадян. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі (стаття 345 Господарського кодексу України).
Учасники господарських відносин згідно статті 216 Господарського кодексу України, несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. При цьому, згідно статті 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин відповідають і за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань. До штрафних санкцій, передбачених статтею 230 Господарського кодексу України, відносяться господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні їм правил здійснення господарської діяльності.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (стаття 232 Господарського кодексу України).
Стаття 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та інше) або утриматись від виконання певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам Цивільного кодексу України (стаття 526 Цивільного кодексу України).
Стаття 546 Цивільного кодексу України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору у випадку порушення боржником зобов'язання (стаття 549 Цивільного кодексу України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (стаття 551 Господарського кодексу України).
Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.
Матеріали справи підтверджують, що відповідач допустив односторонню відмову від виконання прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 177 від 06.08.2004, що виразилось в неповерненні кредиту в терміни, встановлені в договорі, і несплаті відсотків за користування кредитом.
Надані позивачем документи свідчать про те, що у наслідок невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 177 від 06.08.2004 перший 26.11.2005 був змушений вчинити виконавчий напис на іпотечному договорі № 3421, відповідно до якого за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна, було запропоновано задовольнити його вимоги станом на 06.08.2005 в розмірі 39898,43 грн. - заборгованості за кредитом, 4905,91грн. - заборгованості по відсоткам, 1761,12 грн. - пені за прострочення повернення кредиту , 126,29 грн. - пені за прострочку сплату відсотків, 700,30 грн. - витрат по вчиненню виконавчого напису нотаріуса.
Позивачем представлені документи, згідно з якими на момент звернення до суду заборгованість по кредиту, виданому відповідачу за вказаним кредитним договором, з урахуванням індексу інфляції склала 5056,94 грн. грн., а по відсотках за період часу з 01.11.2005 по 29.09.2007 - 16501,85 грн.
Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надав доказів повернення кредиту і повної сплати відсотків, невірного нарахування позивачем суми заборгованості.
Згідно пункту 5.3 кредитного договору позивач нарахував пеню за невиконання відповідачем зобов'язань по поверненню кредиту в сумі 13172,22 грн. Наданий позивачем розрахунок пені за невиконання відповідачем зобов'язань по поверненню кредиту складений відповідно до вимог чинного законодавства і на підставі кредитного договору, є на думку судової колегії обґрунтованим, а вимоги по стягненню пені підлягають задоволенню.
В силу викладеного, судова колегія, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, приходить до висновку, що підлягають задоволенню вимоги позивача по стягненню з відповідача 5056,94 грн. - заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції , 16501,85 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом, 13172,22 грн. - пені за прострочку повернення кредиту.
На підставі висловленого, судова колегія вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим воно підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2007 у справі № 2-22/16398-2007 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1залишити без задоволення.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, банківські реквізити невідомі) в дохід державного бюджету України 173,65грн. - державного мита.
Господарському суду Автономної Республіки Крим видати відповідний наказ.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Ю.В. Борисова
В.М. Плут