СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВа
Іменем України
|
19 березня 2008 року |
Справа № 2-24/13271-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Гонтаря В.І.,
Борисової Ю.В.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
прокурора: не з'явився;
позивача: не з'явився;
відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 737 від 06.09.07;
розглянувши апеляційну скаргу прокурора міста Ялта на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 04.12.2007 у справі № 2-24/13271-2007А
за позовом прокурора міста Ялта (вул. Кірова, 18,Ялта,98600)
в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16,Ялта,98600)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2(вул. Бекетовська, 7,Сімеїз, м. Ялта,98680)
про стягнення 7062,58 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2007 у справі № 2-24/13271-2007А у позові відмовлено.
Постанова суду мотивована пропуском позивачем строку позовної давності, у зв'язку з чим суд застосував положення статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погодившись з цим судовим актом, прокурор міста Ялта звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нову, якою позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована невірним з'ясуванням судом всіх обставин справи та порушенням норм матеріального права.
Так, прокурор посилається на положення п. п. 5.2.4 п. 5.2 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно з якими день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. Таким чином, оскільки рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій отримані відповідачем поштою 03.11.2006, сума заборгованості вважається узгодженою саме з цієї дати. Таки обставини, на думку позивача, вказують на дотримання ним строку позовної давності.
До початку розгляду справи відповідач надіслав на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, який мотивований пропуском позивачем строку, протягом якого він міг звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів. Відповідач вказує на норму, яка передбачена пунктом 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 250 Цивільного кодексу України. При цьому, заявник апеляційної скарги вважає, що у даному випадку підлягає застосуванню пункт 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Прокурор та позивач у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що чинне законодавство не обмежує коло представників юридичних осіб при розгляді адміністративної справи, а також те, що згідно з пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності прокурора та позивача.
Повторно розглянувши справу у порядку статей 185, 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга прокурора міста Ялта підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2зареєстрована як фізична особа - підприємець виконкомом Ялтинської міської ради 17.05.1995 та поставлена на податковий облік у ДПІ в м. Ялта.
20.08.2006 ДПІ в м. Ялта проведена перевірка контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового й безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності у кафе, розташованому за адресою:АДРЕСА_1”, який належить СПД ОСОБА_2.
За результатами перевірки складений акт № 001500\01120498\23-306 від 20.08.2006.
У ході перевірки виявлені порушення п. п. 1,2,9,13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, статті 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”, що виразилося в проведенні розрахункової операції без застосування РРО на суму 38,00 грн. (розрахунковий чек не виданий), невідповідність готівкових грошових коштів на місці розрахунку сумі коштів, відображених у денному звіті РРО, не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків, в реалізації тютюнових виробів без наявності ліцензії та за цінами вище максимальних, встановлених виробником.
На підставі акту перевірки рішеннями від 05.09.2006 № 0010152303 застосовані штрафні санкції у сумі 4917,70 грн. (том 1, а. с. 17) за порушення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та № 0010162303 - 2700,00 грн. (том 1, а. с. 18) за порушення Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”.
Відповідач не погодившись з винесеним рішенням оскаржив його в адміністративному порядку, рішенням ДПА в АР Крим скарга залишена без задоволення, а рішення -без змін. На підставі апеляційного оскарження були винесені нові рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.10.2006 № 0010152303/1 та № 0010162303\1 (том 1, а. с. 12-13).
Дані обставини справи підтверджуються матеріалами справи та сторонами не заперечуються.
Згідно із пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, фінансова санкція - грошова сума, що стягується за порушення вимог цього Закону з суб'єктів підприємницької діяльності за місцем їх реєстрації до відповідного місцевого бюджету.
Статтею 25 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що суми фінансових санкцій підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень і у спосіб, які передбачені - Конституцією і Законами України.
Щодо посилань відповідача на пропуск строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, апеляційна інстанція з матеріалів справи вбачає, що позивачем не був пропущений річний строк для звернення до суду за захистом прав та інтересів.
Так, відповідно до частини 4 пункту 12 Положення „Про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби”, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.
Обставини справи свідчать про те, що після апеляційного оскарження були винесені нові рішення контролюючого органу про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2штрафних (фінансових) санкцій від 20.10.2006 № 0010152303/1 та № 0010162303\1.
Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом 20.09.2007 (згідно штампу пошти на конверті (том 1, а. с. 25).
Більш того, колегія суддів приймає також до уваги посилання прокурора на те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій були надіслані відповідачу поштою і отримані ним 03.11.2006, що з урахуванням пункту 12 Положення „Про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби” додатково свідчить про дотримання позивачем строку позовної давності.
Обставини справи свідчать про те, що відповідачем сума заборгованості була частково погашена у розмірі 555,12 грн., згідно платіжного доручення: № 1РІ/76 від 06.05.2005 в сумі 00,62 грн. та № К 51000040 від 11.07.2005 в сумі 554,50 грн., що враховано податковим органом у розрахунку позову (том 1, а. с. 5).
Доказів оплати суми боргу у розмірі 7062,58 грн. відповідач суду не надав.
Судова колегія не може прийняти до уваги посилання відповідача (зокрема, які викладені у запереченні на позов (том 1, а. с. 28-32) на неправомірність прийнятих рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.10.2006 № 0010152303/1 та № 0010162303\1 по своєї суті, оскільки у даному провадженні питання про легітимність нарахування зазначених санкцій не вирішується, оскільки предметом даної справи є стягнення відповідної суми. У судовому порядку рішення податкового органу визнані нечинними не були, а тому апеляційною інстанцією приймаються в якості належних доказів, що обґрунтовують позовні вимоги.
Крім того, судова колегія вважає необхідним зазначити, що штрафні санкції нараховані податковим органом відповідачу не відносяться до категорії податкових зобов'язань і до них не розповсюджується дія Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, що робить неспроможними посилання прокурора в апеляційній скарзі на норми вказаного закону, проте, таки санкції на даний час є заборгованістю, у зв'язку з чим підлягають стягненню у примусовому порядку.
Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що постанова господарського суду Автономної Республіки Крим прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, п. п. 1-3 ст. 202, п. 1 ч. 1. ст. 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу прокурора міста Ялта задовольнити.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2007 у справі № 2-24/13271-2007А скасувати.
3. Прийняти нову постанову.
4. Адміністративний позов задовольнити.
5. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2(АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів: НОМЕР_1) у дохід Державного бюджету м. Ялти (р/р 31110104700039, код платежу 21080900 в УГК в Автономній Республіці Крим, МФО 824026, ОКПО 24040636) 4362,58 грн. штрафних санкцій.
6. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2(АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів: НОМЕР_1) у дохід Державного бюджету м. Ялти (р/р 31118106700039, код платежу 21081100 в УГК в Автономній Республіці Крим, МФО 824026, ОКПО 24040636) 2700,00 грн. штрафних санкцій.
7. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді В.І. Гонтар
Ю.В. Борисова