СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
20 березня 2008 року |
Справа № 2-9/16669-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Борисової Ю.В.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
представник позивача - Циганок Галина Анатоліївна, довіреність № б/н від 15.01.08 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МКЛ";
відповідач - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1від 29.10.96 - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1;
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 15.01.2008 у справі № 2-9/16669-2007
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МКЛ" (вул. Демехіна, 18а, Луганськ,91009)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
про стягнення 50958,14 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з відповідача 50958,14грн. заборгованості.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.01.2008 (суддя Н.С. Пєтухова) позов задоволено.
З Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МКЛ" стягнуто 50958,14грн. - основного боргу, 509,58грн. - державного мита та 118грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
01.06.2006, між сторонами у справі було укладено договір дистрибуції №15.
Відповідно до пункту 1.1 даного договору, позивач брав на себе зобов'язання продати відповідачу морозиво, асортимент та кількість якого надається у накладних, а відповідач зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити морозиво з асортименті, відповідно до умов договору.
Пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що відповідач оплачує позивачу товар, проданий у період с 01.10. по 31.05. не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі відповідачу товару, а проданий у період с 01.06. по 30.09. не пізніше 15 календарних днів з моменту передачі відповідачу товару.
Станом на 20.07.2006 за відповідачем існує борг у розмірі 50 958,14грн.
У серпні 2006 року відповідачем проведено оплату у сумі 60997,93грн., що підтверджується випискою з особливого рахунку банку від 28.08.2006, 18.08.2006, 14.08.2006, 09.08.2006, 03.08.2006.
За період з 20.07.2006 по 31.08.2006 відповідачем отримані від позивача товар на загальну суму 60958,14грн., що підтверджується накладними №РН-07/357 від 20.07.2006, №РН-07/432 від 25.07.2006, №РН-07/531 від 27.07.2006, №РН-08/013 від 02.08.2006, №РН-08/102 від 08.08.2006, №РН-08/324 від 19.08.2006, №РН-08/410 від 23.08.2006, №РН-08/520 від 31.08.2006, які були підписані відповідачем.
Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, однак, відповідач оплату за одержаний товар провів не повністю, у зв'язку з чим за ним станом на 03.09.2007 утворилась заборгованість у сумі 50958,14грн.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.
При таких обставинах, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем таких судовій колегії не представлено.
Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі висловленого, судова колегія не вбачає підставі для скасування рішення господарського суду, отже апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.01.2008 у справі № 2-9/16669-2007 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Ю.В. Борисова
В.М. Плут