|
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 |
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
04.03.2008 р. № 9/54
18:11
|
За позовом |
Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва |
|
До |
Товариства з обмеженою відповідальністю «МаксБет» |
|
про |
стягнення 71 350,00 грн. |
Суддя: Кротюк О.В.
Секретар судового засідання: Таран Т.К.
|
Представники: |
|
|
Від позивача: |
Клименко Є.С. (довіреність № 85/9/10-008 від 11.01.2008 р.) |
|
Від відповідача: |
Кляцький К.О. (довіреність б/н ві 2207р) |
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МаксБет»про стягнення штрафних санкцій у розмірі 71 350,00 гривень.
11.10.2007 р. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 70 330,00 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що штрафні санкції, визначені рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування та норм щодо регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, позивачем у встановлений законом строк не сплачені.
Відповідач визнав позовні вимоги щодо штрафних санкцій, застосованих рішеннями № 0004602305/0, 0002382305/0, 0007442305/0, 0007362305/0, 0007492305/0, в іншій частині позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, що ним не визнаються, оскільки під час перевірки інспектори позивача не була надана можливість щодо закінчення відповідачем розрахункової операції, що призвело до порушення норм Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995р,; далі - Закон про РРО) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Статтею 1 зазначеного вище закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.
У відповідності до п. 1, 2, 3 статті 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема:
· проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
· видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
· застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;
Як випливає з матеріалів справи, зокрема, інструкції відповідача про порядок дій персоналу залу ігрових автоматів з приводу виплати виграшу з автомату, а також пояснень свідків з боку відповідача (ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інших), порядок гри полягає у тому, що гравець зайшовши до залу ігрових автоматів має можливість одразу розпочати гру (без необхідності початкового оформлення “кредитів” у касира, отримання фішок, жетонів та інш.), шляхом безпосереднього розміщення грошових коштів у купюроприймачі ігрового автомату. Після гри, у разі наявності виграшу, гравець підходить до каси де касир з початку видруковує касовий чек про купівлю кредитів (понесені гравцем витрати на гру), після чого роздруковується чек щодо виграшу. При цьому як видача виграшу, так і вилучення залишку коштів в автоматі полягає у процедурі інкасуванні купюроприймальника ігрового автомату (кешбокс) з подальшим переміщенням його до каси ігрового залу, наступною процедурою оприбуткування коштів у касі з послідуючим проведенням по касі операцій з внесення готівки у формі придбання кредитів, та відповідною виплатою виграшу, у разі, якщо такий наявний. При цьому кешбокси усіх ігрових автоматів не фіскалізовані.
Враховуючи вищезазначене, установлений відповідачем порядок гри, суд приходить до висновку про те, що має місце невиконання вимог Закону про РРО в частині належної реєстрації операцій через реєстратор розрахункових операцій надання послуги з гри на гральних автоматах.
В судовому засіданні, з пояснень сторін, матеріалів справи, свідчень свідків, судом не встановлено фактів протиправних дій інспекторів податкової служби з приводу не надання можливості проведення або закінчення розрахункової операції.
Таким чином, враховуючи вищезазначене в сукупності, суд вважає, що початок гри без отримання касового чеку, з подальшим інкасуванням коштів незалежно від наявності виграшу, тягне за собою на момент перевірки інспекторами податкової служби касову невідповідність, що є порушенням норм Закону про РРО. Адже наявний факт надання послуги, після якого, вартість цих послуг може бути як відображеною у касі, так і ні, що може бути механізмом направлення готівкових коштів поза фіскальною процедурою, передбаченою Законом про РРО. Наявність у гравця касового (первинна видача ігровим закладом перед початком гри з метою фіксації придбання кредитів, фішок, жетонів, тощо) чеку унеможливлює будь-яку касову невідповідність обумовлену процедурою, порядком гри.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, факти наявності касової невідповідності, встановлені інспекторами податкової служби, з огляду на вищезазначене, є вірними та обґрунтованими, а винесені з цього приводу податкові рішення правомірними.
Щодо покликань з приводу касової невідповідності зазначеної у акті перевірки № 964 від 10 листопада 2006 року, судом заслухано свідків по справі з боку відповідача ОСОБА_3 (касир) ОСОБА_4(адміністратор). Свідки пояснили, що кошти в сумі невідповідності під час перевірки були покладені клієнтом (гравцем) на підвіконні каси перед тим як розпочалася перевірка. Кошти були надані для розміну. Кошти знаходилися на підвіконні каси з боку ближче до залу. Після чого один з співробітників податкової поклав руку на грошові кошти і розпочалася перевірка, за наслідком якої і була встановлена касова невідповідність. Допитавши в судовому засіданні інспекторів податкової служби, які здійснювали перевірку Будюк І.В. та Самойленко Ю.В. останні пояснили, що під час перевірки у касі відповідача були виявлені грошові кошти, які знаходилися у приміщенні каси. Будь-яких коштів на підвіконні з зовнішньої сторони каси не знаходилося. Заслухавши такі пояснення свідків, суд не вважає за можливе використовувати їх як докази на чию-небудь користь, з огляду на їх суперечливість та, з огляду на це, за внутрішнім переконанням суду, їх сумнівність. Інших доказів відповідач з приводу зазначених фактів і обставин перевірки щодо встановлення касової невідповідності суду не надав. Разом з тим, з пояснень відповідача, у останнього ведеться відеоспостереження касового приміщення, записи яких не збереглися за спливом часу, хоча відповідач мав би змогу забезпечити їх відповідне збереження з огляду на заперечення, зазначені у відповідному акті перевірки. З огляду на що, суд вважає недоведеним відповідачем факт знаходження відповідних грошових коштів поза межами касового приміщення.
Щодо підстав нарахування штрафних санкцій за відсутність касових зет-звітів (чеків), то суд приймає до уваги наступне. За кожним фактом зазначеного порушення представниками відповідача в актах не було зазначено заперечень про факти наявності зет-звітів на відміну від того, що зазначено інспектором податкової служби. Отже покликання відповідача на такі факти суд вважає безпідставними. Крім того, як вбачається з відповідних книг КОРО, наданих представником відповідача суду для огляду, зет-звіти роздруковувались відповідачем в період часу з 7:30 до 7:50 ранку. Крім того, про цей період часу вказано у поданих для огляду суду наявних у відповідача оригіналів зет-звітів. Перевірки згідно доданих актів перевірок проводилися після 12:30 дня. З огляду на це суд вважає, що у відповідача було достатньо часу (був наявний розумний строк) до проведення перевірки здійснити належне оформлення книги КОРО з відповідним вклеюванням до нього касового зет-звіту. З огляду на це суд вважає покликання відповідача на наявність відповідних зет-звітів на час перевірки у відповідній книзі КОРО безпідставним. Крім того, такі покликання відповідача додатково спростовані поясненнями інспекторів податкової служи, які складали відповідні акти. Відповідні відомості зафіксовані у протоколі судового засідання.
В судовому засіданні представник відповідача визнав позов стосовно рішень № 0004602305/0, 0002382305/0, 0007442305/0, 0007362305/0, 0007492305/0.
Крім того, суду надано позивачем документи, щодо підстав для проведення перевірок відповідні рішення та направлення на проведення перевірок. Відповідачем не зазначено будь-яких покликань щодо неправомірності проведених перевірок. Разом з цим, оглянувши надані позивачем документи щодо підстав для проведення перевірок, суд не встановив будь-яких порушень з приводу проведення інспекторами податкової служби перевірок щодо додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що позивач дотримався вищезазначених принципів як при проведені перевірок, так і винесені відповідних рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду обгрунтованість своїх заперечень.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, матеріали справи, пояснення сторін, свідчень свідків, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити адміністративний позов повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МаксБет” (код 31865429) штрафні санкції у загальній сумі 70 330,00 (сімдесят тисяч триста тридцять) гривень. Штрафні санкції зарахувати на рахунок 31113104700006, код 3021080900, одержувач: Оболонське РВДК, ідентифікаційний код 26077916, банк одержувач: УДК у м. Києві МФО 820019.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Кротюк