Справа №  1-213/11

                                                    ПОСТАНОВА

          28.10.2011  Кіровоградський районний суд Кіровоградської області  в складі:

          головуючого –судді Бойко І.А.

          ри секретарі – Попруженко  Л.М.

          за участю прокурора –Боруша А.О.

          захисника –ОСОБА_1

          розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м.Кіровограді кримінальну справу по обвинуваченню :

          ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт.Олександрівка, Олександрівського району Кіровоградської області, українки, громадянки України, з повною вищою освітою, одруженої, працюючою  старшою медичною сестрою пологового відділення Олександрівського ЦРЛ, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої в АДРЕСА_2, раніше не судимої,

          за ч.1 ст.184, ч.1 ст.365 КК України,

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_2 вчинила, незаконну вимогу оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров”я; перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, при наступних обставинах.

          Відповідно до п.1.2 Статуту Центральної районної лікарні Олександрівського району, затвердженого рішенням № 87 Олександрівської районної ради від 07.06.2011 року,  - Центральна районна лікарня Олександрівського району є комунальним закладом Олександрівської районної ради, заснований на спільній власності територіальних громад сіл та селищ Олександрівського району Кіровоградської області. Управління лікарнею здійснює Олександрівська районна державна адміністрація.

          Згідно наказу головного лікаря Олександрівської ЦРЛ № 35 від 21.08.1980 року, на посаду старшої медичної сестри пологового відділення Олександрівської ЦРЛ, призначено ОСОБА_2., до посадових обов'язків якої входить: проведення заходів щодо раціональної організації праці фахівців та робітників пологового відділення; контроль за виконанням лікарських призначень фахівцями, дотримання правил догляду та обслуговування вагітних, роділь, породіль, новонароджених, гінекологічних хворих; контроль за дотриманням медичним персоналом та пацієнтами санітарно-протиепідемічного режиму та правил внутрішнього розпорядку пологового відділення; розробка та здійснення заходів щодо підвищення кваліфікації фахівців та робітників (проведення сестринських конференцій, семінарів, тематичних занять, лекцій лікарів та ін.), вивчення та обмін досвідом роботи з іншими закладами акушерсько-гінекологічного профілю; дотримання принципів медичної етики та деонтології.

          Статтею 49 Конституції України визначено, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно. Офіційне тлумачення положення ч.3 ст.49 Конституції України, викладено у рішенні Конституційного суду України №10-рп/2002 від 29.05.2002 року, в якому зазначено, що «у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно»треба розуміти так, що у державних та комунальних закладах охорони здоров'я, медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

          Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Основною засадою благодійництва, благодійної діяльності з-помІж інших є добровільність її надання.

          Всупереч Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», ОСОБА_2, перевищуючи свої службові повноваження, маючи на меті отримання оплати за надання медичних послуг на користь пологового відділення, протягом 2010 року повідомляла породіль, які перебували в пологовому будинку про необхідність сплати грошових коштів під виглядом «благодійних внесків»на користь закладу охорони здоров'я. При цьому ОСОБА_2 вказувала породіллям суму необхідну до сплати, яка становила - 300 гривень, а у випадку несплати даних коштів попереджала про те, що їм не нададуть медичну довідку про народження дитини.

          Породіллі, які народжували дітей протягом 2010 року були змушені таким чином виконати дану вимогу та сплатили в якості «благодійних внесків»кошти за надання медичної допомоги або на користь пологового відділення.

          Після отримання грошових коштів від породіль ОСОБА_2 в порушення вимог п.4 «Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування», затвердженого постановою № 1222 Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 року  по даних бухгалтерського обліку лікарні не оприбутковувались, а використовувались на потреби пологового відділення.

          Так, в лютому 2010 року ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_3, яка народила дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 в пологовому відділенні Олександрівської ЦРЛ, про необхідність сплати грошових коштів у вигляді «благодійних внесків», при цьому ОСОБА_3 не мала наміру добровільно сплачувати кошти на користь Олександрівської ЦРЛ. В день виписки з пологового відділення Олександрівської ЦРЛ ОСОБА_3 не надали медичне свідоцтво про народження у зв”язку з несплатою благодійного внеску. Будучи в безвихідному положенні ОСОБА_3 через декілька днів після виписки з пологового відділення сплатила грошові кошти в якості «благодійного внеску»в сумі 300 гривень, і лише після цього отримала вищевказане свідоцтво, при цьому не отримавши жодних підтверджуючих документів про сплату коштів.

          В лютому 2010 року ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_4, яка ІНФОРМАЦІЯ_3 народила дитину в пологовому відділенні Олександрівської ЦРЛ, про необхідність сплати грошових коштів у вигляді «благодійних внесків», при цьому ОСОБА_4 не мала наміру добровільно сплачувати кошти на користь Олександрівської ЦРЛ, але після виписки з пологового будинку ОСОБА_4 не надали медичне свідоцтво про народження у зв”язку з несплатою «благодійного внеску».

          В березні 2010 року ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_5, яка ІНФОРМАЦІЯ_4 народила дитину в пологовому відділенні Олександрівської ЦРЛ, про необхідність сплати грошових коштів у вигляді «благодійних внесків», при цьому ОСОБА_5 не мала наміру добровільно сплачувати кошти на користь Олександрівської ЦРЛ, але після вимоги ОСОБА_2, 09.03.2010 року віддала в руки останній кошти в сумі 400 грн., не отримавши жодних підтверджуючих документів про сплату коштів.

          Крім того, в червні 2010 року ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_6, яка ІНФОРМАЦІЯ_5 народила двійню в пологовому відділенні Олександрівської ЦРЛ, про необхідність сплати грошових коштів на потреби лікарні та за медикаменти, які використали на ОСОБА_6, при цьому ОСОБА_6 не мала наміру добровільно сплачувати кошти на користь Олександрівської ЦРЛ, але після вимоги ОСОБА_2, 05.06.2010 року у робочому кабінеті старшої медичної сестри віддала в руки ОСОБА_2 кошти в сумі 300 грн., не отримавши жодних підтверджуючих документів про сплату коштів.

          В липні 2010 року ОСОБА_2 зайшовши в палату повідомила  ОСОБА_7, яка ІНФОРМАЦІЯ_6 народила дитину в пологовому відділенні Олександрівської ЦРЛ, про необхідність сплати грошових коштів у вигляді «благодійних внесків», при цьому ОСОБА_7 не мала наміру добровільно сплачувати кошти на користь Олександрівської ЦРЛ, але після вимоги ОСОБА_2, 28.07.2010 року, написавши заяву про добровільний внесок грошових коштів в якості благодійного внеску віддала в руки останній кошти в сумі 300 грн., не отримавши жодних підтверджуючих документів про сплату коштів.

          В серпні 2010 року ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_8, яка ІНФОРМАЦІЯ_7 народила дитину в пологовому відділенні Олександрівської ЦРЛ, про необхідність сплати грошових коштів у вигляді «благодійних внесків»в сумі 300 гривень, при цьому ОСОБА_8 не мала наміру та можливості добровільно сплатити кошти на користь Олександрівської ЦРЛ. Продовжуючи незаконний намір, спрямований на отримання «благодійної допомоги», ОСОБА_2 надала ОСОБА_8 список медикаментів, які необхідно купити та залишити в пологовому відділенні. Придбавши медикаменти на суму 50 гривень, чоловік ОСОБА_9 - ОСОБА_10 віддав їх медичним працівникам пологового відділення.

          У вересні 2010 року ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_11, яка ІНФОРМАЦІЯ_8 народила дитину в пологовому відділенні Олександрівської ЦРЛ, про необхідність сплати грошових коштів на придбання медикаментів та ремонт пологового будинку, при цьому ОСОБА_11 не мала наміру добровільно сплачувати кошти на користь Олександрівської ЦРЛ, та після вимоги ОСОБА_2, чоловік ОСОБА_11 - ОСОБА_12 в кабінеті старшої медичної сестри віддав в руки ОСОБА_2 кошти в сумі 300 грн., не отримавши жодних підтверджуючих документів про сплату коштів.

          В жовтні 2010 року ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_13, яка ІНФОРМАЦІЯ_9 народила дитину в пологовому відділенні Олександрівської ЦРЛ, про необхідність купити медикаменти, які потратили на неї та сплатити грошові кошти у вигляді «благодійних внесків», при цьому ОСОБА_13 не мала наміру добровільно сплачувати кошти на користь Олександрівської ЦРЛ, але після вимоги ОСОБА_2, сплатила 300 гривень в якості благодійного внеску в касу Олександрівської ЦРЛ.

          Таким чином, ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.184, ч.1 ст.365 КК України -  незаконну вимогу оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров”я; перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян.

          В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 заявила клопотання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі п «ґ»ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року.

          Заслухавши прокурора, який підтримав клопотання,  дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підсудної та її захисника підлягає задоволенню.

          Судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні  злочинів, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України, крім того, згідно наявної в справі копії паспорта серії НОМЕР_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1,  а тому підпадає під дію п.“ґ” ст.1 Закону України “Про амністію у 2011 році” від 08.07.2011 року та підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

          На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, яка не заперечує проти застосування щодо неї амністії, про що надала відповідну письмову заяву, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності..

          Керуючись п.4 ст.6 КПК України, п “ґ” ст.1, ст.ст.6, 8, 9, 10, 12, 14 Закону України “Про амністію у 2011 році” від 08.07.2011 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.1 ст. 184, ч.1 ст.365 КК України закрити,  звільнивши її від кримінальної відповідальності на підставі п.”ґ” ст. 1 Закону України “Про амністію у 2011 році” від 08.07.2011 року.

          Міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд –відмінити.

          Речові докази передати за належністю.

          Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 7 діб з моменту її проголошення.

          Суддя “підпис”

          З оригіналом згідно

          Суддя Кіровоградського

           районного суду                                                            І.А.Бойко