Україна
Харківський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 березня 2008 р. справа №29/332-06
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Олійника В.Ф., суддів Кравець Т.В., Гончар Т.В.
при секретарі - Бухановій Т.А.
за участю представників:
позивача -Корольов В.В.
1-го відповідача - не з'явився
2-го відповідача -ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Спільного українсько-узбецького товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тиса" (вх. №3696Х/2-5) та апеляційну скаргу Торгівельно -промислової компанії "Пірс" товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків (вх. №3722Х/2-5)
на рішення господарського суду Харківської області від 22.11.07 по справі №29/332-06 (суддя Здоровко Л.М.)
за позовом Торгівельно -промислової компанії "Пірс" товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків
до 1. Суб'єкта підприємницької діяльності - Фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків
2.Спільного українсько-узбецького товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тиса", м. Львів
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство "Селянський комерційний банк "Дністер", м. Львів
про стягнення 811087,56 грн.,-
в с т а н о в и л а :
У липні 2007 року Торгівельно-промислова компанія "Пірс" товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків (ТПК «Пірс»ТОВ) звернулась в суд з позовом, який був уточнений, до Суб'єкта підприємницької діяльності - Фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків (СПДФО ОСОБА_2.) та Спільного українсько-узбецького товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тиса", м. Львів (далі СУУ ТОВ фірма «Тиса») про стягнення солідарно з СУУ ТОВ фірма "Тиса" і СПД-ФО ОСОБА_2. у якості відшкодування боргу сплаченого ВАТ СКБ "Дністер" грошові кошти у розмірі 806087, 56 грн.; у якості збитків завданих інфляцією 87817,68 грн.; у якості 3% річних 29 155,05 грн.; ТОВ у якості відсотків за користування чужими грошовими коштами 81070,92 грн.; у якості відшкодування витрат на сплату відсотків по кредитним договорам 243310,11 грн.; у якості відшкодування витрат на сплату штрафних санкцій 160000,00 грн.; у якості відшкодування витрат на сплату юридичних послуг 115000,00 грн.. та судові витрати. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до ст. 42 Закону України „Про іпотеку”, позивач, згідно іпотечного договору, як майновий поручитель виконав за 2-го відповідача зобов'язання по кредитному договору №26315/3 від 09.11.2004 р., однак СУУ ТОВ фірма "Тиса" не сплатила позивачу сплачені ним суми.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.11.2007 р. по справі №29/332-06 було частково задоволено позовні вимоги ТПК "Пірс" ТОВ до СПД ФО ОСОБА_2та СУУ фірми "Тиса", м. Львів та стягнуто з СУУ ТОВ фірма "Тиса" на користь ТПК „Пірс” ТОВ грошові кошти у розмірі 806087, 56 грн; 87817,68 грн. інфляційних; збитків 115000,00 грн., 3% річних у сумі 29085,41 грн., витрати по сплаті держмита в розмірі 10379,91 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. У задоволені позовних вимог про стягнення СУУ ТОВ фірма “Тиса” 243310,11 грн. у якості збитків по сплаті відсотків по кредитним договорам, 160000,00 грн. у якості збитків (на сплату штрафних санкцій), 69,64 грн. -3% річних, 81070,92 грн. у якості відсотків за користування чужими грошовими коштами було відмовлено. Також було повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог до СПД-ФО ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі СУУ ТОВ «Тиса»ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 31141,14 грн. у якості грошового зобов'язання, 87817,68 грн. інфляційних, 3% річних у сумі 29085,41 грн. та стягнення з апелянта збитків позивача на правову допомогу в розмірі 115000 грн., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі ТПК „Пірс” ТОВ ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з СУУ ТОВ фірми «Тиса»на користь ТПК „Пірс” ТОВ 243310,11 грн. у якості збитків по сплаті відсотків по кредитним договорам, 160000,00 грн. у якості збитків (на сплату штрафних санкцій), 81070,92 грн. у якості відсотків за користування чужими грошовими коштами та просить прийняти по справі в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство "Селянський комерційний банк "Дністер", м. Львів -надав до суду апеляційної інстанції клопотання про розгляд справи без його участі.
03.03.2008 року СУУ ТОВ фірма «Тиса»надала до суду апеляційної інстанції клопотання про відмову від заявленої апеляційної скарги та вказувала на часткове визнання заявленої до відшкодування ТПК „Пірс” ТОВ 243310,11 грн. у якості збитків по сплаті відсотків по кредитним договорам у стягненні яких ТПК „Пірс” ТОВ було відмовлено оскаржуваним рішенням суду першої інстанції від 22.11.2007 р. по справі №29/332-06. Апелянт також просив суд апеляційної інстанції вирішити питання щодо розстрочення виконання постанови суду апеляційної інстанції у зв'язку з тяжким фінансовим становищем СУУ ТОВ фірма «Тиса».
03.03.2008 року ТПК „Пірс” ТОВ також звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про те, що між сторонами досягнута згода, щодо загального розміру грошових коштів, що підлягають сплаті та порядку сплати. Також апелянт просив прийняти відмову від апеляційної скарги в частині оскарження рішення суду першої інстанції в частині, якою йому було відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з СУУ ТОВ фірма «Тиса»160000,00 грн. у якості збитків по сплаті штрафних санкцій та відмови у позові в частині стягнення 81070,92 грн. у якості відсотків за користування чужими грошовими коштами. Просив змінити оскаржуване рішення суду першої інстанції та стягнути з СУУ ТОВ фірма «Тиса»на користь ТПК „Пірс” ТОВ 1291798,67 грн. із застосуванням розстрочки його виконання.
Апелянти зазначали, що вони відмовляються від всіх своїх майнових і немайнових претензій один до одного, пов'язаних із забезпеченням кредитного договору №26315/3 від 09.11.2004 року.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до діючим господарсько-процесуальним кодексом не передбачено затвердження між сторонами мирової угоди під час здійснення апеляційного перегляду справи, а тому колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у повному обсязі.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги СУУ ТОВ «Тиса»та залишення без задоволення апеляційної скарги ТПК „Пірс” ТОВ виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції було визнано встановленим, що 09.11.2004 року між ВАТ СКБ „Дністер” (банк) та СУУ ТОВ фірма „Тиса” (позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №26315/3 (надалі -Договір №26315/3), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію для виробничих потреб, пов'язаних з поточною діяльністю в сумі 227000,00 дол. США терміном з 09.11.2004 р. до 29.06.2007 р. з погашенням згідно графіку. (Т.1 а.с.14-17)
09.11.2004р. між ТПК „Пірс” ТОВ та СПД ФО ОСОБА_2. було укладено договір, відповідно до якого ОСОБА_2. повинен надати юридичне супроводження при підписанні і виконанні Кредитного договору. У випадку порушення прав ТПК „Пірс” ТОВ при виконанні вказаних договорів СПД ФО ОСОБА_2. повинен сплатити штраф у розмірі 5000,00 грн. і нести солідарну відповідальність з порушником прав ТПК „Пірс” ТОВ, у розмірі 5000,00 грн. (Т.1 а.с.30-31)
22 грудня 2004 року між ВАТ СКБ „Дністер” та СУУ ТОВ фірма „Тиса” було укладено додаткову угоду №2 до договору про відкриття кредитної лінії №26315/3 від 09.11.2004р., згідно до якої пункт 1.1. договору про відкриття кредитної лінії №26315/3 від 09.11.2004р. було викладено в такій редакції: 1.1. „Банк відкриває позичальнику кредитну лінію для виробничих потреб, пов'язаних з поточною діяльністю в сумі 254000,00 дол. США, терміном з 09.11.2004р. до 29.06.2007р., з погашенням згідно графіку, що є додатком №2 від 22.12.2004р. до даного договору та його невід'ємною частиною.”
Пунктом 2.1. частини 2 Договору №26315/3 було передбачено, що в забезпечення зобов'язань за договором банком буде прийнято цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1та належить майновому поручителю - ТПК „Пірс” ТОВ.
Проценти та комісії в нарахованій банком сумі за період з 21 числа попереднього місяця по 20 число поточного місяця включно, сплачується в період з 21-го числа по 27-ме число поточного місяця, а при поверненні кредиту -в день повернення кредиту ( п.п.б)., пункту 4.1., частини 4 Договору №26315/3).
Також абз. 2 пункту 4.1. частини 4 Договору №26315/3 було встановлено, що в разі несплати позичальником процентів і комісії у вищевказаний період сума нарахованих процентів і комісій з 28-го числа поточного місяця вважається простроченою і до позичальника застосовуються штрафні санкції згідно п.4.3. кредитного Договору.
Пункт 4.10 Договору №26315/3 зобов'язував позичальника у разі неповернення кредиту в терміни, передбачені даним Договором та додатками до договору, добровільно передати заставлене майно банку у власність на суму основного боргу, процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та додаткових витрат, які можуть виникнути.
Умовами вказаного договору також було передбачено, що банк має право достроково припинити кредитування і вимагати від позичальника достроково повернути кредитні ресурси, оплатити проценти, штрафні санкції, інші витрати при утворенні у позичальника простроченої заборгованості понад тридцять днів.
При достроковому припиненні кредитування позичальник зобов'язаний повернути кредит, проценти, штрафні санкції, передбачені договором (у разі їх наявності) на протязі трьох днів з дати отримання повідомлення банку про розірвання цього договору, включаючи день отримання повідомлення (п.6.6. Договору №26315/3).
На виконання умов п.2.1. ч. 2 Договору № 26315/3, 10.11.2004 р. між ВАТ СКБ „Дністер” (надалі -Іпотекодержатель), СУУ ТОВ фірма „Тиса” (надалі- Боржник) та ТПК „Пірс” ТОВ (надалі -Іпотекодавець - майновий поручитель) укладено іпотечний договір. В обгрунтування наявності належних повноважень представника ТПК „Пірс” ТОВ ОСОБА_3. на підписання вищезазначеного іпотечного договору, представник позивача надав витяг з протоколу № 65 зборів Учасників ТПК „Пірс” ТОВ від 03.11.2004р., яким постановлено передати, в якості забезпечень СУУ ТОВ фірми „Тиса” по договору відкриття кредитної лінії, у заставу ВАТ „Селянський комерційний банк „Дністер” майно ТПК „Пірс” ТОВ згідно Додатку №1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та уповноважено ОСОБА_3. підписати від імені ТПК „Пірс” ТОВ договір іпотеки, договір застави та інші документи для оформлення цих договорів (т. 3, а.с. 78) та довіреність б/н від 03.11.2004р. якою доручено ОСОБА_3. підписати від імені ТПК „Пірс” ТОВ договір іпотеки, договір застави та інші документи для оформлення цих договорів, по яким майно ТПК „Пірс” ТОВ згідно Додатку №1 до протоколу №65 від 03.11.2004р., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, передається у заставу ВАТ „СКБ Дністер” в якості забезпечення зобов'язань СУУ ТОВ фірма „Тиса” по договору про відкриття кредитної лінії (т.3, а.с.77).
Згідно до умов п. 2 іпотечного договору в забезпечення належного виконання боржником за кредитним договором Іпотекодавець - майновий поручитель передає Іпотекодержателю в іпотеку належне йому нерухоме майно -будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1(реєстраційний номер у реєстрі прав власності на нерухоме майно 823071), а саме:
прохідна, позначена на плані літерою „Б-1”, площею 132,80 кв.м;
цехи 1, 2, 3, з клубом, позначені на плані літерою „В-2”, площею 6307,60 кв.м;
гаражі з компресорною, позначені на плані літерою „І-1”, площею 579,50 кв.м;
художній цех, позначений на плані літерою „К-2”, площею 725,30 кв.м;
алмазний цех, позначений на плані літерою „М-1”, площею 1019,20 кв.м;
цех упаковки, картонажний цех, склад готової продукції, позначені на плані літерою „Н-1” площею 1010,20 кв.м;
трансформаторна підстанція, позначена на плані літерою „Т-1”, площею 102,40 кв.м;
ГРП, позначена на плані літерою „У-1”, площею 10,50 кв.м;
насосна, позначена на плані літерою „Ф-1”, площею 31,20 кв.м;
піскоструйка, позначена на плані літерою „Ц-1”, площею 33,40 кв.м., (надалі -Предмет іпотеки).
Пунктом 14 Іпотечного договору було встановлено, що іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги, зазначені в пунктах 1 та 8 цього договору, негайно після виникнення будь-якої із таких обставин: несплати боржником іпотекодержателеві будь-якої суми в розмірі та у строк, встановлених в кредитному договорі; порушення боржником та/або іпотекодавцем -майновим поручителем інших обов'язків, встановлених кредитним, а також іпотечним договором; інших обставин передбачених договором. У разі порушення умов кредитного договору або даного договору іпотеки іпотекодержатель надсилає боржнику та іпотекодавцю -майновому поручителю письмову вимогу про усунення порушень. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж 30 денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі не виконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному п.21, 22 даного договору.
10.11.2004 р. між ВАТ СКБ „Дністер” (надалі -Заставодержатель), СУУ ТОВ фірма „Тиса” (надалі- Боржник) та ТПК „Пірс” ТОВ (надалі -Заставодавець - майновий поручитель) було укладено договір застави.
Згідно пункту 1.2. договору застави, з метою забезпечення виконання боржником зобов'язань по кредитному договору №26315/3 від 09.11.2004р. у повному об'ємі -в частині своєчасного повернення кредиту, своєчасної сплати процентів за користування кредиту, сплати комісій, неустойок та штрафів, передбачених кредитним договором, а також з метою забезпечення відшкодування боржником витрат , понесених заставодержателем у зв'язку із зверненням стягнення на предмет застави, заставодавець - майновий поручитель передає заставодержателю у заставу належне йому обладнання, яке знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, а саме:
Обладнання цеху №2.
1. Вентилятор В - в кількості 3шт. 1984 р. випуску, вартістю 227,86 грн.;
2. Вентилятор В - в кількості 2шт. 1985 р. випуску, вартістю 151,91 грн.;
3. Піч відпалу ПОГ-223Г - в кількості 1шт. 1981 р. випуску, вартістю 13698,89 грн.;
4. Електротельф - в кількості 1шт. 1988 р. випуску,вартістю 390,62 грн..
Обладнання цеху №3.
1. Станок токарний - в кількості 1шт. 1968 р. випуску, вартістю 1464,83 грн.;
2. Прес ПСП-2 - в кількості 1шт. 1987 р. випуску, вартістю 1934,30 грн.;
3. Вентилятор В - в кількості 1шт. 1984 р. випуску, вартістю 75,95 грн.;
4. Вентилятор В - в кількості 1 шт. 1985 р. випуску, вартістю 75,95 грн.;
5. Вентилятор - в кількості 1шт. 1973 р. випуску, вартістю 75,95 грн.;
6. Електротельф - в кількості 1шт. 1983 р. випуску, вартістю 217,01 грн.;
7. Піч відпалу - в кількості 1шт. 1973 р. випуску, вартістю 7486,91 грн..
Скловарні печі.
1. Регенеративна піч №2 - в кількості 1шт. 2001 р. випуску, вартістю 278168,23 грн..
Пунктом 2.2. договору також було передбачено, що заставодержатель набуває право стягнення боргу за рахунок предмета застави в разі: якщо отриманий кредит, який був забезпечений заставою, не буде погашений в строк до 29.06.2007р.; несплати боржником будь-якої суми в розмірі та строк, встановлених в кредитному договорі; дострокового припинення кредитування з підстав, зазначених в п. 6.6. кредитного договору.
Пункт 5 договору застави було передбачено, що звернення стягнення на предмет застави заставодержатель здійснює одним із наступних способів: на підставі виконавчого напису нотаріуса; за рішенням суду; шляхом добровільної передачі заставодавцем - майновим поручителем заставодержателю майна у власність по договору та акту прийому-передачі (п.5 договору застави).
Повідомленням №502-1144, 502-1143 від 04.04.2006р. банк повідомив ТПК „Пірс” ТОВ та СУУ ТОВ фірма „Тиса” про порушенням СУУ ТОВ фірма „Тиса” умов кредитного договору №26315/3 від 09.11.2004р., з внесеними до нього змінами та доповненнями, а саме несплатою чергової частини суми кредиту та процентів у встановлені у кредитному договорі терміни, в яких вимагав негайного погашення заборгованості по кредитному договору, яка станом 03.04.2006 р. становила 164 491, 57 дол. США, з яких:
160 710, 58 дол. США -кредит;
3 596,06 дол. США -сума процентів;
40,25 дол. США -сума пені за несвоєчасне погашення кредиту;
144,68 дол. США -сума пені за несвоєчасне погашення процентів.
В повідомленні також було зазначено, що належне виконання зобов'язань за даним договором, згідно договору іпотеки від 10.11.2004 р. забезпечене іпотекою належного ТПК „Пірс” ТзОВ нерухомого майна, яке знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, та у разі невиконання вимог щодо негайного погашення кредитної заборгованості по кредитному договору, банк через 30 днів буде змушений звернути стягнення на зазначене нерухоме майно.
Оскільки у встановлений строк ні СУУ ТОВ „Тиса”, ні ТПК „Пірс” ТОВ не виконали вимог банку, 19.05.2006 р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Котарською А.Т на вимогу ВАТ СКБ „Дністер” було вчинено виконавчі написи по договору іпотеки та застави від 10.11.2004р. (т.1 а.с. 129, 130) про звернення стягнення на майно, яке складало предмет іпотеки, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1.
З метою уникнення реалізації предмету іпотеки та застави, майновий поручитель ТПК „Пірс” ТОВ платіжними дорученями №58 від 16.06.2006 р. на суму 560000,00 грн. (т.1, а.с. 133); № 59 від 23.06.2006 р. на суму 240 181,35 грн. (т.1 а.с.134); №1489 від 23.06.2006 р. на суму 6 000,00 грн. (т.1 а.с. 135) сплатив ВАТ СКБ „Дністер” заборгованість СУУ ТОВ „Тиса” згідно договору №26315/3 в розмірі 806181,35 грн., по кредитному договору, виконання якого було забезпечене іпотекою та заставою його майна.
Як було встановлено судом першої інстанції, сплата ТПК „Пірс” ТОВ заборгованості СУУ ТОВ „Тиса” перед ВАТ СКБ „Дністер” згідно договору №26315/3 в розмірі 806181,35 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ВАТ СКБ „Дністер” від 26.06.2006 р. №502-2166 (т.1 а.с. 136).
З наданої банком довідки вбачається, що отримані від ТПК „Пірс” ТОВ кошти банк розподілив наступним чином: 5000,00 -витрати по виконавчих написах; 10074,30 грн. -витрати на сплату збору в пенсійний фонд з операцій купівлі-продажу валюти; 774 946,42 грн. -погашення заборгованості по відсотках та кредиту в сумі 153454,74 дол. США по курсу 5,05 грн. за один дол. США; 16 066,83 грн. -пеня за прострочку сплати процентів та кредиту. Залишок 93,79 грн. повернуто, як зайво сплачений.
ВАТ СКБ „Дністер” також зазначив, що претензій до ТПК „Пірс” ТОВ по договорах застави та іпотеки від 10.11.2004 р. посвідчених приватних нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_4, реєстрові номери 2331 та 2333, ВАТ СКБ „Дністер” не має.
Таким чином ТПК „Пірс” ТОВ, як майновий поручитель, сплатив заборгованість СУУ ТОВ „Тиса” перед ВАТ СКБ „Дністер” згідно договору №26315/3 в розмірі 806087,56 грн.
Відповідно до ч.3 ст. 42 Закону України «Про іпотеку»майновий поручитель, який виконав основне зобов'язання повністю або в частині, має право вимагати від боржника відшкодування сплаченої майновим поручителем суми.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ч.2 ст.530 ЦК україни, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Апелянт -СУУ ОВТ фірма «Тиса»- наполягає на тому, що відповідно до ч.2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
Проте з матеріалів справи вбачається, що 10 липня 2006 року ТПК „Пірс” ТОВ телеграмою повідомило СУУ ТОВ фірма „Тиса” про виконання своїх обов'язків по договорам іпотеки та застави від 10.11.2004 р. шляхом погашення боргу СУУ ТОВ фірма „Тиса” перед ВАТ СКБ „Дністер” по договору про відкриття кредитної лінії №26315/3 від 09.11.2004р. в розмірі 806 087,56 грн. та запропонувало в семиденний строк компенсувати йому грошові кошти у розмірі 806 087,56 грн. (т.3 а.с.81-86)
Оскільки у передбачений ст. 530 ЦК України строк СУУ ТОВ “фірма “Тиса” не виконало зобов'язання, щодо відшкодування позивачу коштів сплачених у рахунок боргу перед ВАТ “СКБ “Дністер”, то з 19.07.2006 року СУУ ТОВ “фірма “Тиса” допустило прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 42 Закону України «Про заставу»майновий поручитель, який виконав основне зобов'язання повністю або в частині, має право вимагати від боржника відшкодування сплаченої майновим поручителем суми.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення з СУУ ТОВ “фірма “Тиса” на користь ТПК "Пірс" ТОВ у якості відшкодування боргу сплаченого ВАТ СКБ "Дністер" грошових коштів у розмірі 806087,56 грн.
Колегія суддів також зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, колегія судів вважає правомірним рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з СУУ ТОВ фірма “Тиса” 3% річних у сумі 29 085,41 грн. та стягнення витрат від інфляції у сумі 87817,68 грн. за період з19 липня 2006 року по вересень 2007 року.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення з 2-го відповідача відсотків за користування чужими грошовим коштами, оскільки відповідальність за порушення грошового зобов'язання на яке посилається апелянт - ТПК „Пірс” ТОВ, передбачено статтею 625 ЦК України, якою передбачає проценти у якості санкції за порушення боржником грошового зобов'язання і встановлює їх у розмірі трьох відсотків річних, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший процент. У разі не закріплення розміру процентів як майнової санкції у договорі, боржник на вимогу кредитора повинен сплатити йому три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не передбачено іншим актом цивільного законодавства.
Щодо вимог позивача про стягнення з СУУ ТОВ “фірма “Тиса” 243310,11 грн. у якості збитків на сплату відсотків по кредитним договорам, то матеріалами справи підтверджується, що перший із цих кредитів був отриманий 30.03.2006 р., а банк повідомив про необхідність погашення кредиту 04.04.2006 р., тобто пізніше, а другий та третій кредит було отримано 10.07.2006 р. та 25.10.2006р., тобто після розрахунків з банком. Таким чином позивачем не було доведено, що зазначені кредити брались саме для сплати 3-й особі грошових коштів відповідно договорів застави та іпотеки.
В апеляційній скарзі ТПК "Пірс" ТОВ не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 160000 грн. збитків, сплачених у якості штрафних санкцій.
Так, судом першої інстанції було встановлено, що 29 березня 2006 року між ТОВ „Гута” (постачальник) та ТПК „Пірс” (замовник) ТОВ було укладено договір поставки №06/03-01, згідно до умов якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити замовнику продукцію згідно специфікації, яка додається до Договору (Додаток №1), а замовник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її на умовах, визначених цим Договором. Розрахунки за товар проводяться шляхом попередньої оплати 50% вартості замовленої продукції на підставі направленої постачальником рахунку-фактури. Строк попередньої оплати -не пізніше 30 червня 2006 року (п.п. 5.1, 5.2 договору поставки №06/03-01). Згідно до п.10.1 договору поставки №06/03-01, за порушення строку попередньої оплати згідно п. 5.2 понад 30 днів замовник сплачує постачальнику штрафну неустойку в розмірі 20% від суми попередньої оплати.
Апелянт - ТПК "Пірс" ТОВ - наполягав на тому, що він не зміг виконати зобов'язання перед ТОВ «Гута», оскільки 16.06.2006р. та 23.06.2006р., сплатив ВАТ “СКБ “Дністер” 806087,56 грн. в рахунок погашення боргу СУУ ТОВ фірма „Тиса” перед ВАТ СКБ „Дністер” по договору про відкриття кредитної лінії №26315/3 від 09.11.2004р. та які ТОВ “фірма “Тиса” своєчасно не повернула позивачу.
Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в діях 2-го відповідача відсутній склад цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків (сплачених 160000,00грн. штрафних санкцій), позивач не довів суду, що ці збитки, є наслідком протиправних дій 2-го відповідача, та наявності причинного зв'язку між бездіяльністю відповідача та сплатою позивачем 160000,00грн. штрафних санкцій, а позивач, укладаючи договір застави та іпотечний договір свідомо взяв на себе зобов'язання у будь-який момент сплатити кошти за 2-го відповідача, а отже при укладанні інших договорів повинен був це враховувати.
Колегія суддів зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факту, того що збитки у розмірі 160000,00 грн. виникли саме з вини 2-го відповідача.
Щодо задоволення судом першої інстанції позовних вимог в частині стягнення на користь позивача 115000,00 грн. збитків, які були завдані позивачу сплатою за отриману правову допомогу від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5. згідно договору від 28.06.2007 року, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції в цій частині, оскільки віднесення вказаної суми до збитків протирічить положенням ст. 623 ЦК України, так як такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з оспорюваними витратами. Такі витрати відносяться до судових витрат.
Оскільки позивач просив стягнути 115000,00грн. в якості витрат на сплату юридичних послуг, тому колегія суддів в цій частині приймає нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині та стягує вказану суму коштів як судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п.3 ст.104, ст.ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, одностайно, -
п о с т а н о в и л а:
Клопотання Спільного українсько-узбецького товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тиса" та Торгівельно -промислової компанії "Пірс" товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Спільного українсько-узбецького товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тиса" задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Торгівельно -промислової компанії "Пірс" товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків залишити без задоволення.
Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.11.07 по справі № 29/332-06 в частині стягнення збитків в розмірі 115000,00 грн. та в цій частині прийняти нове рішення, яким в цій частині задовольнити позовні вимоги.
Стягнути з Спільного українсько-узбецького товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тиса" (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 18, код ЄДРПОУ 19164135, п/р 2600426315 у ВАТ СКБ «Дністер», м. Львів, МФО 325569) на користь Торгівельно -промислової компанії "Пірс" товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків (м. Харків, пр. Перемоги, 72, кв. 65, П/р 26003301400864 у філії відділення Промінвестбанкуву в м. Стрий Львівської області, м. Стрий, МФО 325503) 115000,00 гривень судових витрат за правову допомогу.
В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 22.11.07 по справі № 29/332-06 залишити без змін.
Зобов'язати господарський суд Харківської області видати відповідні накази.
Справу №29/332-07 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз'яснити сторонам, що вони можуть на дану постанову подати касаційну скаргу протягом місяця до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.
Судді В. Олійник
Т. Кравець
Т. Гончар
Постанова підписана 21.03.2008 р.