АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

КОПІЯ

" ЗО " серпня 2006 року                                                                    м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Кізюн О.Ю.

судців: Карпусь С.А., Харчука В.М.

при секретарі Хмельницькій Ю.А. з участю: сторін та їх представників

розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22ц-1626 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Волочиського районного суду від 09 червня 2006 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа - Волочиська житлово-експлуатаційна контора про визнання втратившим право на житло та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

встановила:

12 квітня 2005 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом і просила визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування АДРЕСА_1 в м. Волочиську з підстав, визначених ст. 107 ЖК України.

17 травня того ж року ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про вселення його у вищезазначену квартиру.

Справа судами розглядалась двічі.

Останнім рішенням Волочиського районного суду від 09 червня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання втратившим право на житло в АДРЕСА_1 в м. Волочиську відмовлено. Цим же рішення відмовлено в задоволенні й зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення у спірне житло.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, сторони оскаржили його в апеляційному порядку.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду в частині відмови йому у вселенні в спірну квартиру незаконним, просить в цій частині рішення скасувати і постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

Головуючий у першій інстанції - Бондарь О.О.                                         Справа № 22ц-1626

Доповідач - Кізюн О.Ю.                                                                               Категорія № 29,30,32

ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 також просять рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання ОСОБА_1 втратившим право на житло скасувати з підстав неповного з'ясування судом фактичних обставин, що мають значення для справи та неправильного застосування норм матеріального права; постановити нове рішення, яким визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування спірною квартирою.

Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволення, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд, з наступних мотивів.

Відповідно до положень ст.31 ЦПК України позивач протягом усього часу розгляду справи має право змінити підставу позову.

Під підставами позову, які згідно зі ст.31 ЦПК України може змінити лише позивач, слід розуміти відповідно до ст. 119 цього Кодексу обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в АДРЕСА_1 в м. Волочиську з підстав вибуття його із спірного житла на інше постійне місце проживання. Проте, протягом усього часу розгляду справи судом підстави позову ОСОБА_2 не змінювала.

Разом з тим, вирішуючи зазначений спір між сторонами, суд першої інстанції виходив з обставин, на які позивачка не посилалася, а саме з того, що ОСОБА_1 не проживає в спірній квартирі з поважних причин, а тому відповідно до ст. 71 ЖК України немає підстав для визнання його таким, що втратив право користування житлом.

Окрім того, суд першої інстанції всупереч положенням ст.ст. 118, 119 ЦПК України допустив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до участі в справі в якості позивачів, хоча останні самостійних вимог щодо предмета спору не заявляли.

При цьому суд проігнорував положення ст. 35 ЦПК України, згідно яких особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

За наведених обставин судове рішення не можна визнати законним та обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд з підстав істотного порушення судом першої інстанції норм цивільного процесуального права, які не можуть бути усунуті апеляційним судом.

Керуючись ст.ст. 303,307, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволити частково.

Рішення Волочиського районного суду від 09 червня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з моменту набрання нею чинності.