ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

Іменем України

14.10.2011 року                                                      Справа № 2-579/11

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Купецькій Г.О., за участю представника позивача Гайворонського О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом  публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради та відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначивши, що відповідно до укладеного договору № DNR0GI0000004828 від 06.03.2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 38475,83 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.03.2028 року. В порушення умов договору ОСОБА_2 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав і станом на 10.03.2009 року має заборгованість в розмірі 40406,24 доларів США. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором позивач та відповідач ОСОБА_3 06.03.2008 року уклали договір іпотеки, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1, який належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.03.1996 року. Іпотека за даним договором поширюється також на земельну ділянку, на якій розташований будинок. Також позивач з відповідачем ОСОБА_3 уклав договір поруки № DNR0GI0000004828 від 06.03.2008 року, відповідно до якого поручитель ОСОБА_3 зобов’язався відповідати перед кредитором –банком у повному обсязі за своєчасне виконання боржником ОСОБА_2 усіх своїх зобов’язань за договором про іпотечний кредит № DNR0GI0000004828 від 06.03.2008 року. На підставі викладеного, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNR0GI0000004828 від 06.03.2008 року в розмірі 40406,24 доларів США, позивач просив звернути стягнення на будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Поздовжня, 85, шляхом продажу вказаних предметів іпотеки позивачем з укладанням від імені відповідача ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідача ОСОБА_3 із зазначеного вище будинку зі зняттям з реєстраційного обліку, а також стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, про день, час і місце судового засідання сповіщені належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомили, письмових заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.

Представник третьої особи –Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи - відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, надав заяву про розгляд справи у відсутність представника та винесення рішення на розсуд суду.

Зі згоди представника позивача Гайворонського О.Г. суд вважав за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст. 224-226 ЦПК України.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до укладеного договору № DNR0GI0000004828 від 06.03.2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 38475,83 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.03.2028 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за вказаним договором ОСОБА_2 свої зобов’язання за договором належним чином не виконав і станом на 10.03.2009 року має заборгованість в розмірі 40406,24 доларів США.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором позивач та відповідач ОСОБА_3 06.03.2008 року уклали договір іпотеки, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1, який належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.03.1996 року. Іпотека за даним договором поширюється також на земельну ділянку, на якій розташований будинок.

Також позивач з відповідачем ОСОБА_3 уклав договір поруки № DNR0GI0000004828 від 06.03.2008 року, відповідно до якого поручитель ОСОБА_3 зобов’язався відповідати перед кредитором –банком у повному обсязі за своєчасне виконання боржником ОСОБА_2 усіх його зобов’язань за договором про іпотечний кредит № DNR0GI0000004828 від 06.03.2008 року.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 3 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Всупереч вимог ст.ст. 10, 11 ЦПК України позивач не надав суду доказів на підтвердження фактів спричинення йому збитків чи зміни обсягу його прав порушенням відповідачами строків виконання основного зобов’язання, передбаченого графіком погашення кредиту.  

В судовому засіданні встановлено, що згідно кредитного договору DNR0GI0000004828 від 06.03.2008 року позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кошти на строк з 06.03.2008 року по 06.03.2028 року, тобто відповідач ОСОБА_2 має можливість належним чином виконати умови кредитного договору та погасити заборгованість.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку»в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, зазначена вище письмова вимога, передбачена законом, відповідачам не направлялась, належних та допустимих доказів цьому позивачем суду не надано.

Крім того, судом встановлено, що спірне житло є єдиним місцем проживання відповідача ОСОБА_3 та членів його сім’ї.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше, як з підстав і порядку, передбачених законом.

Згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців. Разом з тим, ч. 1 ст. 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Частинами 2 та 3 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» регламентується певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці повинні на письмову згоду іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернено стягнення як на предмет іпотеки передбачено ч. 3 ст. 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону України  «Про іпотеку». Проте в матеріалах справи відсутні відомості щодо письмової вимоги, направленої на адресу відповідача ОСОБА_3 про добровільне звільнення будинку АДРЕСА_1, а в ході судового засідання позивачем не ініціювалося питання щодо дотримання процедури виселення відповідача ОСОБА_3

Також судом встановлено про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог про звернення стягнення на земельну ділянку за вищевказаною адресою, оскільки позивачем, в порушення ст. 60 ЦПК України, не надані суду докази щодо належності земельної ділянки на праві власності відповідачу ОСОБА_3

Таким чином, позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним, а позовні вимоги про виселення відповідача ОСОБА_3 є безпідставними, тому у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради та відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області про звернення стягнення на предмет іпотеки –відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.ст. 223, 233 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                                             В.О. Лисенко