ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2007р.                                                                                             Справа № 8/79

 

за позовом  Приватного підприємця  ОСОБА_1,АДРЕСА_1

до  Госпрозрахункової  житлово-експлуатаційної дільниці №8, вул.Чураївни, 1/1, м.Полтава, 36003

про стягнення  17288,38 грн.

                                                                             Суддя  Плеханова Л.Б.

 

Представники:

від позивача:  ОСОБА_2., дов. від 01.02.07р.

від відповідачів: Гончарук О.А., дов. б/н від 01.01.07р.

 

Суть справи:  Стягується 17288,38 грн., в т.ч. 13940,00 грн. вартості березових мітел, поставлених до ГЖЕД №8 м.Полтави по накладних №5 від 24.01.2005р. і №6 від 01.02.2005р., 2511,98 грн. пені, 836,40 грн. річних.

Відповідач у відзиві №186 від 28.02.2007р. позов не визнає, посилаючись на неналежну якість березових мітел та висновок  експерта-спеціаліста №8-1 від 07.05.2007р.

До початку судового засідання повноважні представники сторін заявили клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

В розгляді справи оголошувалась перерва  10-16.05.2007р. для вивчення судом наданих відповідачем матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, встановив, що згідно усної домовленості між позивачем з керівництвом ГЖЕД №8 позивач передав відповідачеві мітли березові  (24.01.2005р. 5000 штук, 01.01.2005р. - 3000 штук по ціні 3 грн. 48 коп. на загальну суму 27840,00 грн.

Письмовий договір на поставку вказаної продукції не укладався , строк її оплати письмово не визначався.

08.08.2005р. позивач відповідно до ст.530 ЦК України пред"явив відповідачу вимогу про сплату  вартості березових мітел.

20.12.2005р. відповідач частково розрахувався за отриманий товар, перерахувавши суду 13900,00 грн., несплаченим залишився борг в сумі 13940,00 грн, який відповідач  відмовився  сплатити.

За таких обставин  позивач просить стягнути з відповідача 13940 грн. боргу, 2511,98 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання, 836,40 грн., - 3 % річних відповідно до ст.625 ЦК України.

Відповідач позов не визнає повністю (лист №186 від 28.02.2007р.), посилаючись на те,  що бувший начальник ГЖЕД №8 ОСОБА_3згідно попередньої домовленості з позивачем видала доручення №944051 від 24.02.2005р. на ім"я ОСОБА_1. для отримання 8000 штук мітел.

ОСОБА_4. була звільнена з займаної посади  начальника ГЖЕД №8 з 13.09.2006р. за угодою сторін відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України.

Враховуючи те, що така кількість мітел ГЖЕД №8 не була потрібна, тому призначеним начальником ГЖЕД №8 була створена комісія для проведення інвентаризації основних і оборотних засобів, в ході якої було встановлено, що березові мітли у кількості 4000 штук не відповідають нормам якості та непридатні для використання за призначенням. Відповідач неодноразово звертався до позивача з вимогою забрати неякісну продукцію, але ОСОБА_1. вказану вимогу не виконав.

У судовому засіданні представник відповідача, посилаючись на ст.6 Закону України "Про  захист прав споживачів", звертав увагу на те, що позивач ОСОБА_1., передаючи  представнику ГЖЕД №8 вказану продукцію, не надав інформації або документів щодо її якості, строку придатності, або гарантії. Тому відповідно до ст.680 ЦК України відповідач  як покупець має право пред"явити вимогу  у зв"язку з недоліками товару в межах двох років. ГЖЕД №8 вимогу до ОСОБА_1. забрати неякісні  мітли  пред"явив 27.11.2006р. (пройшов 1 рік 9 місяців), тому позивач  зобов"язаний був забрати неякісний товар.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України господарське зобов"язання між суб"єктами господарювання  виникають безпосередньо  із норм, що змістуються  у законодавчих  актах, із актів господарського  управління, господарських договорів, із фактів завдання шкоди та  інших підстав,  що не протирічать  діючому законодавству. Під змістом господарського зобов"язання розуміється сукупність суб"єктивних прав і суб"єктивних обов"язків його часників.

Враховуючи те, що між сторонами  існувала лише усна домовленість між ОСОБА_1. та ОСОБА_4., про умови якої представнику відповідача невідомо, тому господарський суд вважає, що сторонами у належній формі не було досягнуто згоди щодо якості товару і не надано доказів узгодження інших істотних умов договору.

Згідно  п.1 Роз"яснення президії ВАСУ від 12.11.93р. №01-6/1205 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості та некомплектних (із змінами) при вирішенні спорів, пов"язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості або некомплектних    господарським судам необхідно керуватися нормами Цивільного кодексу України, Положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, Інструкціями про порядок приймання продукції (товарів) за якістю, а також договором.

Інструкція про порядок приймання продукції виробнчо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7 застосовується у всіх випадках, коли  ГОСТами, технічними умовами поставки не встановлений інший порядок приймання продукції або товарів за якістю (п.1 Інструкції).

Якщо якість продукції (товарів) не відповідає стандартам, технічним умовам, іншій документації, зразкам (еталонам) або умовам договору, покупець (одержувач) має право відмовитись від її прийняття і вимагати заміни (пункти 41 та 34 Положень про поставки продукції та товарів.

Пунктом  6 Інструкції про порядок прийомки продукції і товарів за якістю передбачений строк складання акту про  виявлені недоліки отриманих товарів або продукції, який становить 10 днів після їх надходження на склад отримувача.

Відповідно до п.16 вказаної Інструкції при встановленні невідповідності якості продукції, що  надійшла, вимогам ГОСТів, техумовам, зразкам (еталонам), або даним,  зазначеним у супровідних документах, що посвідчують якість продукції, отримувач зобов"язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості в умовах , що викликають погіршення її якості і змішування з однорідною продукцією.

Отримувач також зобов"язаний викликати для участі у проведенні приймання продукції та складання двохстороннього акту представника виготовлювача (відправника) для участі у прийманні продукції за якістю і складання акту. Вказаний акт повинен складатися у відповідності до вимог пунктів 20-32 вищевказаної Інструкції.

Аналіз матеріалів справи показав, що позивач не  дотримався встановленого Інструкцією порядку приймання спірної партії березових  мітл. Березові мітли протягом тривалого часу зберігалися (і зберігаються) позивачем у складських приміщеннях ГЖЕД №8.

Відповідач неодноразово письмово  звертався до позивача з вимогами забрати неякісні березові мітли в кількості 4000 штук (листи №114 від 27.11.2006р., б/н від  02.10.2006р., №688/1 від 12.11.2006р., №813/1 від 21.12.2006р.) на які відповіді  не отримав.

Відповідно до ст.334 ЦК України право власності  на березові  мітли до відповідача перейшло з моменту їх передання приватним підприємцем ОСОБА_1.

Накладні №5 від 24.01.2005р. та №6 від 01.02.2005р. є технічними  документами і не належать до переліку  невід"ємних (істотних) умов договору, не є тотожними договору, а тому не породжують юридичних наслідків щодо спірних правовідносин сторін.

У відповідності до п.4 частини третьої ст.129 Конституції України та ст.22 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. У відповідності  зі ст.43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці  у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

А як зазначається в частині першій ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги іі заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем для дослідження якості мітл господарчих березових 07.05.2007р. була проведена перевірка  шляхом залучення експерта-спеціаліста.

З висновку експерта-спеціаліста №8/1 від 07.05.2007р. вбачається, що  експертом-спеціалістом ОСОБА_5 були обстежені на предмет визначення якості 4000 штук мітл  господарчих, що знаходяться в складському приміщенні ГЖЕД №8 м.Полтави по пров.Рибальському, 14.

З даного висновку слідує, що мітли господарчі в кількості 4000 штук не відповідають технічним вимогам ОСТ 56-50-91 не придатні для використання по призначенню  зв"язку з дефектами виробничого характеру, порушенням технології їх виробництва,  пакування та  довгого терміну їх зберігання.

Згідно ст.43 ГПК України  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається  з наявних матеріалів справи, підприємство відповідача  в особі  його начальника прийняло від позивача згідно усної домовленості 8000 мітел господарчих березових, з яких у  подальшому використало 4000 мітл і 20.12.2005р. частково оплатило    їх вартість в сумі 13900,00 грн.

В порушення встановленого порядку приймання вказаних мітл за якістю у відповідності до пунктів 6, 16, 20-32 "Інструкції про порядок  приймання продукції і товарів за якістю відповідач не перевірив якість мітел у 10-денний термін з дня їх отримання, не склав  відповідний акт за участю представника позивача.

За таких обставин суд  доходить висновку, що відповідачем не надано належних доказів невідповідності мітл за якістю вимогам стандартів, технічних умов, або іншій документації.

Висновок експерта-спеціаліста №8/1 від 07.05.2007р. не можна вважати належним доказом, достатнім для  настання відповідальності  позивача  за постачання  начебто неякісних мітел, так як  відповідач  не надав достовірних і переконливих доказів того, що спірна партія мітл зберігалась у належних умовах у складі відповідача до 07.05.2007р., що саме ця партія мітел була предметом  дослідження експерта-спеціаліста.

Крім того, у висновку експерта-спеціаліста не зазначено періоду  часу, протягом якого проводилось дослідження мітл, що усі 4000 штук  мітл були оглянуті або відбиралися  їх зразки і результат їх огляду був  розповсюджений на всю партію продукції.

Також суд вважає, що висновок експерта-спеціаліста є одностороннім  актом, складеним без залучення представника позивача, що позбавляє його доказової сили згідно ст.34 ГПК України і не приймається як  належний доказ.

Висновок експерта-спеціаліста не є висновком судового експерта в розумінні ст.ст. 41, 42 ГПК оскільки  призначення судового експерта є прерогативою суду. Крім того, висновок судового експерта виступає лише як  один з доказів у справі, який не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом у сукупності з іншими доказами з метою встановлення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються  вимоги і заперечення сторін, а також  інших обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Позивач у листі №14 від 04.04.2007р. посилається  на те, що відповідач пропустив строк позовної давності щодо застосування відповідальності за постачання товарів  неналежної якості.

Згідно п.3 ст.267 ЦК України  позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою нею до прийняття рішення судом.

Як передбачено п.8 ст.269 ГК України, позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред"явлені протягом шести місяців з дня встановлення  покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Таким чином, відповідач не дотримався  шестимісячного терміну щодо спірних правовідносин.

З урахуванням викладеного, обставин і матеріалів справи, суд доходить висновку щодо задоволення позову в частині стягнення з відповідача 13940,00 грн. вартості 4000 штук березових мітел.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пеня є  різновидом неустойки, що застосовується виключно до грошових вимог.

З матеріалів справи вбачається, що договір на поставку мітл березових сторонами не укладався.

Стягнення річних і пені є можливим лише тоді, коли боржник прострочив виконання грошових зобов"язань.

Факт передачі мітл березових без укладення договору не може бути підставою виникнення грошового зобов"язання відповідача в розумінні ст.625 ЦК України, що виключає застосування до відповідача відповідальності за порушення зобов"язання, передбаченої главою 51 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-84 ГПК України, суд, -

 

                                           ВИРІШИВ:

 

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути  з Госпрозрахункової  житлово-експлуатаційної дільниці №8, 36003, м.Полтава, вул.Чураївни, 1/1,  п/р 26002600808 в АБ "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 13961787 на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_1в ПРУ КБ "Приватбанк" м.Полтави, МФО 331401 - 13940 грн. основного боргу, 139,40 грн. витрат по оплаті держмита, 95,14 грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

 

         

      Суддя                                                                  Плеханова Л.Б.