Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних та адміністративних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів:
Малько О.С., Гордійчук С.О., Шеремет А.М.
секретар судового засідання: Панас Б.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 23 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка навчається.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з?явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, ?
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського районного суду від 23 червня 2011 року позов ОСОБА_5 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка навчається, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 10 травня 2011 року і до досягнення нею двадцяти трьох років.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 витрати на навчання дочки за 2009-2010 р.р. в розмірі 4555 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 51 грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_4 покликається на незаконність рішення суду першої інстанції. Вказує на неповне з?ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Зазначає, що висновки суду щодо ненадання ним коштів на утримання дочки є надуманими і не грунтуються на наданих доказах. Судом не встановлено , з якого часу ним не надаються кошти і не обгрунтовано суми витрат за навчання, яку він зобов?язаний сплатити. З поданої позивачкою квитанції від 19 серпня 2009 року на суму 4500 грн. вбачається, що ці кошти сплачувались під час перебування їх в шлюбі.
Не відповідає чинному законодавству і рішення суду щодо сплати аліментів в сумі 500 грн. Судом першої інстанції в порушення вимог ст. 182 СК України не враховано наявності у нього інших дітей. Вказує, що крім дочки ОСОБА_6 ,в нього є ще троє дітей. Від шлюбу з ОСОБА_8 двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3. Від шлюбу з ОСОБА_10, яка є його дружиною, син ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4. На даний час дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною і перебуває на 10 тижні вагітності. Після звільнення з ВАТ “Клеванський лісзавод “Промінь” він не має постійної роботи, перебивається тимчасовими заробітками для утримання сім?ї.
Просить рішення Рівненського районного суду від 23 червня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 15 липня 2010 року, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 15 липня 2010 року, актовий запис №134 (а.с. 7).
Від даного шлюбу в подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася дочка ОСОБА_6 (а.с. 8).
Справа № 22-2034/2011 р. Головуючий у I-й інстанції: Лопацький ВА.
Категорія: 48 Суддя-доповідач: Малько О.С.
ОСОБА_11 навчається на денній формі в Рівненському кооперативному економіко-правовому коледжі на другому курсі економічного відділення, не знаходиться на повному державному забезпеченні. Навчається за індивідуальним договором. Стипендія не призначається (а.с. 4, 5).
Згідно ст. 198 СК України батьки зобов?язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати..
Відповідно до ч.1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв?язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов?язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з тих обставин, що дочка потребує матеріальної допомоги і відповідач може надавати таку допомогу, однак рішення суду в частині стягнення на користь позивачки витрат на навчання дочки за 2009-2010 роки в розмірі 4555 грн. не відповідає вимогам закону.
Дані витрати на навчання не відносяться до аліментів за минулий час в контексті положень ч.2 ст.191 СК України, тому підстав для задоволення позову в цій частині судом не встановлено.
Згідно ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред?явлення позову.
Частиною другою вказаної статті встановлено, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв?язку з ухиленням останнього від їх сплати.
Позивачкою не доведено , що вона вживала заходи щодо одержання аліментів з відповідача шляхом звернення до суду із позовом.
Відповідно до ч.2 ст. 199 СК України право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Договором про підготовку молодшого спеціаліста №140 від 03 .07. 2009 року термін навчання ОСОБА_5 встановлено з 01 вересня 2009 року по 01 липня 2012 року (а.с. 5).
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 щодо не відповідності вимогам чинного законодавства рішення суду в частині розміру аліментів в сумі 500 грн. не спростовують висновків суду першої інстанції , викладених у рішенні.
За встановлених обставин ухвалене судове рішення в частині стягнення витрат на навчання ОСОБА_11 та періоду сплати аліментів на повнолітню дочку підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 191, 199 СК України, ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів, ?
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 23 червня 2011 року змінити.
В абзаці другому резолютивної частини рішення слова “і до досягнення нею двадцяти трьох років” замінити словами: “до 01 липня 2012 року”.
В задоволенні позову ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_4 витрат на навчання дочки за 2009-2010 роки - відмовити.
В решті рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 23 червня 2011 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: