У Х В А Л А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

          28 жовтня 2011 року                                                                                           м. Рівне

Колегія суддів  судової палати з розгляду  цивільних справ апеляційного суду Рівненської області  в складі суддів :

                                               Мельника Ю.М., Боймиструка С.В., Рожина Ю.М.,          

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Рівненського міського суду від 04 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії ,

                                                            ВСТАНОВИЛА:

          20 лютого 2009 року позивачка звернулася в суд із позовом в якому просила визнати протиправною  відмову відповідача виплатити їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в розмірі , визначеному законодавством , та просила стягнути з відповідача на її користь цю допомогу в розмірі 3050,61 грн. за період із  22 травня по 31 грудня 2008 року.

          Постановою Рівненського міського суду від 04 грудня 2009 року в задоволенні позовних вимог  ОСОБА_4 було відмовлено .

          Не погодившись із  постановою суду, позивачка в апеляційній скарзі вказувала на її незаконність і просила її скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

          Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

          Судом першої інстанції вірно встановлено , що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка народила дитину ( а.с. 5)  і як застрахована особа, перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради (а.с. 8 ).

          Відповідно до ст. 42 та 43 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”(в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун, які фактично здійснює догляд за дитиною)  у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

          Пунктом 23 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” до статей 13,15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” були внесені зміни, які вступили в силу з 1 січня 2008 року,  у відповідності до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Також, із зазначеного Закону були  виключені норми, відповідно до яких право на отримання допомоги мали лише особи незастраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

          Пунктом 25 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” стаття 43, яка встановлювала розмір допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, була виключена із Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

            Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008  від 22 травня 2008 року положення пункту 25 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"  були визнані неконституційними. __________________________________________________________________________________

справа №  22-а-2636-11                                                             Головуючий в суді 1 інст. Діонісьєва Н.М.

                                                                                Суддя-доповідач Мельник Ю.М.

          Таким чином, в період з 1 січня по 22 травня 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулювався статтею 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, а з моменту втрати чинності положень пункту 25 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” зазначені правовідносини регулювалися також і статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

                   Враховуючи, що зміни до статей 13,15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” були внесені Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” з 1 січня 2008 року, а зміни у статтю 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", який діяв у часі раніше, з 1 січня 2008 року не вносились, пріоритетними в даному випадку є положення Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.

             Зазначені обставини та норми матеріального права були враховані судом першої інстанції під час вирішення спору в цій справі.

          Позивачці, як застрахованій особі, у 2008 році виплачувалася  допомога по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку в розмірі 130 грн.  щомісяця ( а.с. 8).

           Враховуючи те, що відповідач протягом 2008 року виплачував позивачу допомогу у розмірах, встановлених новою редакцією статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, не менше 130 грн., суд  першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги за 2008 рік є безпідставними і задоволенню не підлягають.

          На підставі наведеного           колегія суддів прийшла до висновку, що постанова місцевого суду була ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції,  тому підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.                     

          Керуючись   ст.. 197, п.1 ч.1 ст. 198 ,  ст. 200 , п.1 ч.1 ст.205, ст. 206 КАС України , колегія суддів                                                                                                      

                                                             УХВАЛИЛА :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_4  відхилити, а постанову Рівненського міського суду від 04 грудня 2009 року –залишити без зміни.          

Ухвала  суду апеляційної інстанції  набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання  нею законної сили .

          Судді: