У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09 серпня 2011 року                                                    м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі : головуючого Бондаренко Н.В.,

 суддів Василевича В.С., Демянчук С.В.

з участю секретаря судового засідання Омельчук А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 19 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ „Банк „Фінанси та Кредит” про визнання кредитного договору, договорів поруки та договору застави недійсними,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Рівненського міського суду від 19 травня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

У поданій на це рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на його незаконність через порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що кредитний договір укладений між ним та АТ „Банк „Фінанси та кредит” є таким, що укладений з порушенням норм чинного законодавства. Вважає, що надавши кредит в іноземній валюті банком порушено ст. 524 ЦК України, яка визначає, що зобов’язання повинно бути визначено в грошовій одиниці гривні. Банком не було отримано відповідної індивідуальної ліцензії для надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті на території України як засобу платежу.

Одночасно зазначає, що місцевий суд в порушення вимог ст. 36 ЦПК України розглянув справу без участі третьої особи ОСОБА_2, яка є поручителем за оспорюваним кредитним договором та не розглянув його позовну вимогу про виключення із реєстру обтяжень заборону на відчуження автомобіля.

З цих підстав просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися у судове засідання, перевіривши доводи ОСОБА_1, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ВАТ «Банк «Фінанси та кредит»був укладений кредитний договір №Ф1-08/64073-116 від 23.09.2008р., відповідно до якого позивач отримав кошти в розмірі 18342,26 доларів США для придбання автомобіля, строк їх повернення встановлений до 22 вересня 2015р. В забезпечення виконання умов даного договору, в той же день між банком та ОСОБА_3, ОСОБА_2 укладені договори поруки та позичальником заставлений автомобіль «Шеврове Лачетті», 2008р.випуску.

При постановленні рішення місцевий суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що підстави для визнання договорів недійсними відсутні та позивач свідомо надав перевагу на отримання кредиту в іноземній валюті, з відповідними умовами за користування ними.    

На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на вимогах закону, зокрема узгоджується з положеннями  ст.6, ч.2 ст. 192, ч.3 ст.533, ст. 627  ЦК

Справа 22-1336-11р.                                                            Головуючий у 1 інстанції Харечко С.П.

                                                                                                           Доповідач : Бондаренко Н.В.

України, ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 року за №15-93 .    

Сам факт укладення даних договорів та їх часткове виконання свідчить про добровільне волевиявлення сторін і про ознайомлення та погодження  позивача-позичальника з усіма умовами.

Безпідставним є і посилання в апеляційній скарзі на порушення при розгляді справи процесуального права щодо розгляду справи у відсутності третьої особи ОСОБА_2

Так, із матеріалів справи вбачається, що поручитель ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про розгляд справи судом 19.05.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення(а.с.56) та її заява від 19.05.11р. (а.с.60), однак вона в судове засідання не з’явилася, поважність причин своєї неявки суд не повідомила.

Таким чином, місцевий суд правомірно розглянув справу і відсутності третьої особи, відповідно до вимог ст.169 ЦПК України

Доводи в апеляційній скарзі про те, що суд не постановив рішення по вимозі про визнання виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна заборону на відчуження заставленого автомобіля не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на законність прийнятого рішення судом першої інстанції та не є підставою для його скасування або зміни.

Із урахуванням зазначеного  колегія суддів прийшла до висновку,  що рішення місцевого суду було ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись  п.1 ч.1 ст. 307 , ст. 308 , ст. 315, 317 ЦПК України , колегія суддів,

                                                                    УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення  Рівненського міського суду від  19 травня 2011 року - залишити без зміни.

 Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення проте, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

           Головуючий :                                                             Бондаренко Н.В.

         Судді :                                                                         Василевич В.С.

                                                                                               Демянчук С.В.