У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2011 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді Бондаренко Н.В.
суддів: Гордійчук С.О., Шеремет А.М.
з участю секретаря судового засідання Сеньків Т.Б.
з участю представника УПФ в м.Рівне- Кореви М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 07 квітня 2011 року в справі за скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне на дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Дудки І.О.,
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Рівненського міського суду від 07 квітня 2011 року відмовлено у відкритті провадження в порядку ЦПК у справі за скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне на дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Дудки І.О. щодо винесення постанови про накладення штрафу за невиконання боржником рішення суду у добровільному порядку.
Не погодившись з зазначеною ухвалою, УПФ України в м.Рівне подав апеляційну скаргу, покликаючись на її незаконність та необґрунтованість.
Зазначає, що 24.03.2010р. на адресу УПФ надійшла постанова від 22.03.2010р. про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Рівненським міським судом у справі №2-а-205 за позовом ОСОБА_3 Добровільний строк виконання був встановлений до 29.03.10р. Рішення суду було виконане у визначений строк. Однак, 11.02.2011р. державний виконавець виніс постанову про накладення штрафу в розмірі 340грн. за невиконання боржником у добровільному порядку рішення суду. Вважає, що суд помилково прийшов до висновку, що дана скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки ч.2 ст.85 Закону «Про виконавче провадження»встановлює, що скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень (дій чи бездіяльності) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ. В даному випадку законом встановлений інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця
За наведених підстав просить ухвалу суду від 07 квітня 2011 року скасувати, а вимоги скарги задовольнити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасника процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження, місцевий суд виходив з того, що дана справа повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Колегія погоджується із висновками місцевого суду, виходячи із наступного.
Ст.383 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Встановлено, що 11.02.2011р. державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Дудка І.О. виніс постанову про накладення штрафу на УПФ в м.Рівне в розмірі 340грн. за невиконання рішення суду за виконавчим листом, виданим 11.03.2010р. Рівненським міським судом у справі №2-а-205.
Тобто, постанова державного виконавця про накладення штрафу винесена у виконавчому провадженні під час виконання постанови суду по адміністративній справі.
До юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України „Про виконавче провадження”, крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
Із частини другої статті 18 КАС України випливає, що справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, їх посадова чи службова особа, підсудні окружним адміністративним судам.
За приписами пункту 13 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАС України закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу, тому під час визначення підсудності слід керуватися положеннями КАС України, а не положеннями статті 85 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки цей Закон прийнято раніше.
Викладені в апеляційній скарзі мотиви і зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке би призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 303, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне відхилити. Ухвалу Рівненського міського суду від 07 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно. Вона може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Бондаренко Н.В.
Суддя Гордійчук С.О.
Шеремет А.М.