АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22а- 2213/ 2006                        Головуючий по 1-й інстанції

Альошина Н.М. Суддя-доповідач Прядкіна О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

23 серпня 2006 року                       м.Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області у складі

Головуючого -судді Прядкіної О.В. Суддів Абрамова П.С., Обідіної О.І. При секретарі Лимар О.М.

З участю

Представника позивача  ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1   в

інтересах ОСОБА_2

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від

14   червня 2006р.

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, свідоцтва про право власності на жилий будинок частково недійсним, визнання права власності на 3/4 частини жилого будинку  та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та затрат по ремонту житлового будинку

судова колегія, заслухавши  доповідь судді-доповідача апеляційного суду Прядкіної О.В., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14   червня 2006р.   в задоволенні позовних вимог   ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю.

Відмовлено також в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 за недоведеністю, в також щодо вимог про відшкодування судових витрат та моральної шкоди за безпідставністю.

Стягнуто з Сень ОСОБА_2 на користь держави недоплачений судовий збір в сумі 152,96 грн.

Рішення суду оскаржене адвокатом ОСОБА_1   в інтересах  ОСОБА_2, який в апеляційній скарзі просить рішення місцевого суду скасувати, ухваливши нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 Посилається на порушення судо норм матеріального та процесуального права.

Колегія судців,перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про відмову в  задоволенні апеляційної скарги з таких підстав :

Судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 27.11. 1976р. на підставі наказу держплемзаводу «Перемога»  ОСОБА_2 ,була  виділена присадибна ділянка розміром 0,12га для індивідуальної забудови із присадибного фонду земель племзаводу на території Гоголівської селищної ради.

В 1978р.ОСОБА_2 виїхав на постійне місце проживання в АДРЕСА_1

Будівництво будинку на зазначений земельній ділянці було завершено в жовтні 1980р., про що складений акт від 24.09.1981р.   закінчення будівництва і вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння  АДРЕСА_2, який затверджений рішенням виконкому Гоголівської селищної ради 13.10.1981р. № 76. На підставі вказаного рішення ОСОБА_6 11 листопада 1981р.   було видане свідоцтво про право власності на це домоволодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_1  ОСОБА_6 помер, а його спадкоємцями стали дружина- ОСОБА_3- відповідач по справі- 1/2 частини у спільній власності подружжя, їх діти -ОСОБА_4 -1/15 частини майна, ОСОБА_5 - 3/10 частини та батьки - ОСОБА_7 -1 /15 частина та ОСОБА_8 - 1 /15 частина.

Сень ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду тільки в травні 1991р.

В межах строку позовної давності, діючої на той час ст. 71 ЦК України (в редакції 1963р.)   свідоцтво   про право власності на домоволодіння по АДРЕСА_2 оскаржене не було.

Позивачем - ОСОБА_2   не надано суду доказів витрат на будівництво спірного будинку, що вірно було оцінено судом першої інстанції та стало підставою у відмові в задоволенні його позовних вимог.

Відповідно до ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Посилання апелянта на порушення місцевим судом норм процесуального права щодо несвоєчасного вручення йому судової повістки в судове засідання 14 червня 2006р., коли було місцевим судом постановлено рішення по справі, не заслуговують на увагу, так як представник    ОСОБА_2- адвокат ОСОБА_1., будучи присутнім в попередньому судовому засіданні 15 травня 2006р., був повідомлений про дату наступного судового засідання - 14.06.06р.( а.с.248-251), що відповідно до вимог ст.76 п.5 ЦПК України, є належним повідомленням сторони, що бере участь в справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду. Встановивши такі обставини,суд першої інстанції  постановив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального закону.

Керуючись ст.ст.303,307, 308,315 ЦПК України, колегія суддів, У X В АЛ И Л А :

Апеляційну скаргу  адвоката ОСОБА_1   в інтересах ОСОБА_2  залишити без задоволення, а рішення місцевого Миргородського міськрайонного суду Полтавської області  від 14 червня 2006р. без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.