СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
19 березня 2008 року | Справа № 2-1/14297-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Ткаченка М.І.,
Дугаренко О.В.,
секретар судового засідання Запорожець Т.О.
за участю представників сторін:
позивача: Дмитрієнко Ю.О. дов. № 1/9-607 від 11.03.2007 року;
відповідача: Ковальова С.В. дов. № 3-Р від 04.01.2008 року;
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Морська адміністрація Керченського морського рибного порту" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 18 грудня 2007 року у справі № 2-1/14297-2007А
за позовом Інспекції головного державного реєстратора флоту України Міністерства транспорту та зв'язку України (вул. Братська, 23, м.Київ, 04080)
в особі Одеського регіонального представництва інспекції головного державного реєстратора флоту України Міністерства транспорту та зв'язку України (пр. Шевченка, 12, оф. 201, м.Одеса, 65058)
до Державного підприємства "Морська адміністрація Керченського морського рибного порту" (вул. Свердлова, 49, м.Керч, АР Крим, 98320)
про визнання неправомірними дій, незаконною державної реєстрації, свідоцтва про право плавання під Державним Прапором України, свідоцтва про право власності, недійсним виключення з реєстру та свідоцтва про виключення з реєстру
ВСТАНОВИВ:
Інспекція головного Державного реєстратора флоту в особі Одеського регіонального представництва звернулась до господарського суду АР Крим з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправними дії капітану Керченського морського рибного порту щодо реєстрації у Державному судновому реєстрі України риболовного судна „Гелати” 13.12.2000 року, визнати протиправними дії капітану Керченського морського рибного порту щодо виключення риболовного судна „Гелати” з Державного суднового реєстру України, визнати недійсною державну реєстрацію риболовного судна „Гелати”, здійснену капітаном Керченського морського рибного порту 13.12.2000 року, про що в Державному судновому реєстрі України на сторінці 69 зроблено запис за №68. Позивач також просить визнати недійсним Свідоцтво про право плавання під Державним прапором України РА №07176, видане капітаном Керченського морського рибного порту 13.12.2000 року риболовному судну „Гелати”, визнати недійсним свідоцтво про право власності на судно СЕ №07170, видане капітаном Керченського морського порту на риболовне судно „Гелати” та визнати недійсним виключення капітаном Керченського морського рибного порту із Державного суднового реєстру України риболовного судна „Гелати”, яке відбулось 26.07.2007 року, визнати недійсним свідоцтво № 170 від 26.07.2007 року про виключення вказаного судна з Державного реєстру України, видане капітаном Керченського морського рибного порту. Доповнивши позовні вимоги позивач також просить зобов’язати капітана Керченського морського рибного порту здійснити відповідний запис у книзі Державного суднового реєстру.
Позовні вимоги мотивовано тим, що дії капітану Керченського морського рибного порту не відповідають встановленому законом порядку реєстрації суден, передбаченого нормами Кодексу торговельного мореплавства України та Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України. Позивач зазначає, що питання реєстрації риболовного судна мало бути погоджено з Укрдержрибгоспом та Інспекцією Головного державного реєстратора флоту, що не було зроблено, а також мало бути надано підтвердження сплати реєстраційного збору.
Постановою господарського суду АР Крим від 18.12.2007 року у справі № 2-1/14297-2007А позов Інспекції головного державного реєстратора флоту України Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Одеського регіонального представництва інспекції головного державного реєстратора флоту України Міністерства транспорту та зв'язку України задоволено.
Суд визнав протиправними дії капітану Керченського морського рибного порту щодо реєстрації 13.12.2000 року у Державному судновому реєстрі України риболовного судна „Гелати”, визнав протиправними дії капітану Керченського морського рибного порту щодо виключення риболовного судна „Гелати” з Державного суднового реєстру України. В іншій частині позовних вимог провадження у справі закрито.
При прийнятті постанови суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що питання реєстрації риболовного судна повинно було погоджуватись з Укрдержрибгоспом та Інспекцією Головного державного реєстратора флоту, чого не було зроблено. Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на судно СЕ №07170, видане капітаном Керченського морського порту на риболовне судно „Гелати” та визнання недійсним виключення капітаном Керченського морського рибного порту із Державного суднового реєстру України риболовного судна „Гелати” суд першої інстанції прийшов до висновку, що такі вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства України.
Не погодившись з рішенням суду, Державне підприємство "Морська адміністрація Керченського морського рибного порту" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що станом на момент здійснення оскаржуваних дій Державне підприємство "Морська адміністрація Керченського морського рибного порту" як юридична особа не існувала, у зв’язку з чим, пред’явлення до нього позову є невірним. Відповідач зазначає, що капітан Керченського морського порту виступає не у якості посадової особи, а як орган державної реєстрації та саме до нього мають бути пред’явлені позовні вимоги. Позивач також посилається не неповне дослідження господарським судом АР Крим обставин справи, що, на його думку, призвело до невірного вирішення спору.
Представник Головного Державного реєстратора флоту у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а також просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваної постанови суду першої інстанції виходячи з наступного.
13.12.2000 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Собі” звернулось до Керченського морського рибного порту із заявою вх. № 68 про постійну реєстрацію риболовного судна СЧС-225 „Гелаті”.
13.12.2000 року Капітаном Керченського морського порту були видані свідоцтва про право власності на судно „Гелаті” за №СЕ 07170 та про право плавання під державним прапором України (судновий патент) за номером РЛ 07176.
26.07.20007 року риболовне судно „Гелати” виключене з Державного суднового реєстру України, про що видане відповідне свідоцтво № 170.
Інспекцією головного Державного реєстратора флоту в особі Одеського регіонального представництва до господарського суду АР Крим заявлено позов про визнання протиправними дій капітану Керченського морського рибного порту щодо реєстрації у Державному судновому реєстрі України риболовного судна „Гелати” 13.12.2000 року, включення та виключення риболовного судна „Гелати” з Державного суднового реєстру України, визнати недійсною державну реєстрацію риболовного судна „Гелати”.
При цьому, позов заявлено до Державного підприємства "Морська адміністрація Керченського морського рибного порту".
Відповідно до пункту 1.2 Положення про капітана морського рибного порту, затвердженого наказом Держкомрибгоспу від 24.09.1998 року № 130, капітан порту здійснює свою діяльність у відповідності до вимог Законів України, Указів Президента України та нормативних актів Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 3.4 вказаного Положення, до обов'язків капітана морського рибного порту входить реєстрація суден у Державному судновому реєстрі України і Суднової книги України, видача суднових документів відповідно до вимог чинного законодавства України та міжнародних договорів.
Повноваження капітана порту на державну реєстрації суден передбачено пунктом 5 Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.1997 року № 1069, у якому зазначається, що державну реєстрацію суден в Україні (крім інших) здійснюють капітани морських портів (у тому числі і риболовних).
Таким чином, судова колегія вважає, що хоча капітан морського рибного порту і являється посадовою особою, підпорядкованим безпосередньо Державному комітету рибного господарства України, у випадку реєстрації суден капітан морського рибного порту виступає як орган державної реєстрації.
До того ж, судовою колегією встановлено, що станом на 13.12.2000 року, тобто на момент видачі капітаном Керченського морського порту свідоцтва про право власності на судно „Гелаті” за №СЕ 07170 та про право плавання під державним прапором України (судновий патент) за номером РЛ 07176 Державне підприємство „Морська адміністрація Керченського морського рибного порту” як юридична особа не існувала, що виключає можливість пред’явлення до неї позову.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що позов у даній справі пред’явлено до особи, яка фактично не являється та не може являтись відповідачем по пред’явлених вимогах та даний факт судом першої інстанції не прийнято до уваги. Капітан Керченського морського рибного порту до участі у справі у якості відповідача не залучався.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
У даному випадку ставиться питання про визнання протиправними дій капітану Керченського морського рибного порту, скоєних 13.12.2000 року.
Пунктом 1 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що цей кодекс набирає чинності з 01 січня 2004 року.
Відповідно до статті 71 Цивільного кодексу УРСР1963 року, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Приймаючи до уваги, що на момент набрання чинності 01.01.2004 року Цивільним кодексом України позовна давність по даним правовідносинам сплила, застосуванню підлягають положення про наслідки закінчення строку позовної давності, закріплені Цивільним кодексом УРСР.
Статтею 80 Цивільного кодексу УРСР 1963 року встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
Однак, у даному випадку, позивачем клопотань про поновлення строку позовної давності не заявлялось та дана обставина також не прийнята до уваги господарським судом АР Крим.
Частиною 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи являється підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
За таких обставин, оскаржувана постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню із відмовою позивачеві з у задоволенні позову в цій частині.
Що стосується закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсною державної реєстрації риболовного судна „Гелати”, визнання недійсним свідоцтва про право плавання під Державним прапором, свідоцтва про право власності на судно, виключення судна з Державного суднового реєстру України та визнання недійсним свідоцтва про виключення з Державного суднового реєстру України, а також спонукання капітану Керченського морського рибного порту у зробити відповідний запис у книзі Державного суднового реєстру України, то судом першої інстанції вірно встановлено, що такі позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства України.
При цьому, господарським судом АР Крим вірно прийнято до уваги Порядок ведення Державного суднового реєстру України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.1997 року № 1069, а також норми статей 26-35 Кодексу торгівельного мореплавства України, згідно з якими свідоцтво про право плавання під державним прапором України та свідоцтво про право власності на судно є правовстановлюючими документами на судно. Тобто, такі документи лише підтверджують права певного суб'єкта на судно, видача відповідних свідоцтв про право власності та про право плавання під державним прапором є наслідком реєстрація таких прав. Тому заявлення вимог про визнання недійсною державної реєстрації є достатнім, саме визнання недійсною державної реєстрації автоматично тягне за собою недійсність відповідних свідоцтв, у зв’язку з чим, відсутні підстави заявляти окремо позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтв.
На підставі викладеного, керуючись статтями 157, 195, 198, 202 п.п.1, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Морська адміністрація Керченського морського рибного порту" задовольнити частково.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2007 року у справі № 2-1/14297-2007А змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
„У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій капітану Керченського морського рибного порту щодо реєстрації 13.12.2000 року у Державному судновому реєстрі України риболовного судна „Гелати”, а також визнання протиправними дій капітану Керченського морського рибного порту щодо виключення риболовного судна „Гелати” з Державного суднового реєстру України відмовити.
В іншій частині позовних вимог провадження у справі закрити.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді М.І. Ткаченко
О.В. Дугаренко