НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2011 року справа № 2/0312/650/11 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням
судді - Федонюк С.Ю.,
при секретарі - Навроцькій М.Р.,
з участю :
позивача - ОСОБА_1,
особи,що надає правову допомогу,- ОСОБА_2,
відповідачів - ОСОБА_3,ОСОБА_4,
представника відповідачів - ОСОБА_5,
представників управління у справах
захисту прав споживачів - Домальчук Л.М., Рошко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, про захист прав споживача та стягнення пені і моральної шкоди ,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 14 серпня 2009 року нею у відповідачів - підприємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було замовлено меблі для спальні італійського виробництва «Опера», які складались із ліжка, вклада до нього, тумбочки, комоду та дзеркала, і сплатила 500 грн. завдатку. Вказує, що меблі вартістю 570 євро відповідачі зобов»язані були доставити їй додому протягом 2-3 тижнів, тобто до 04 вересня 2009 року. Крім того у відповідачів вона замовила ще і матрац до ліжка польського виробництва вартістю 2100 грн. Вказані меблі та матрац були фактично доставлені 07 жовтня 2009 року за місцем її проживання . При складанні меблів своїми силами виявилось,що вклад до ліжка не підходив по розмірах і не був італійського, а українського виробництва, а також були відсутні клей і коліщата до комоду та тумбочки. Виявивши зазначені недоліки, звернулася з вимогою про їх усунення до відповідачів, однак ці вимоги ними було залишено без задоволення. Зверталася із письмовими та усними заявами до відповідачів, у виконком міської ради, прокуратуру, міліцію та в управління захисту прав споживачів у Волинській області, починаючи з 08 грудня 2009 року. Обласним управлінням у справах захисту прав споживачів було проведено перевірки, складались відповідні акти, відповідач ОСОБА_4 була притягнута до адміністративної відповідальності. Оскільки відповідачі лише 24 квітня 2010 року забрали меблі, а 15 жовтня 2010 року –матрац , та повернули суму вартості товару, тому відповідно до ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів»та ст.709 ЦК України відповідачі зобов»язані сплатити неустойку. З урахуванням уточненої позовної заяви позивач просила стягнути з відповідачів неустойку у вигляді пені за прострочку доставки товару , що становить 35 днів –з 04 вересня 2009 року до 07 жовтня в розмірі 2218,44 грн.(із розрахунку : 570 євро х 11,12 (курс євро до гривні) х 1 % х 35 днів). Прострочка заміни неякісного товару (меблів) становить 136 днів : з 08.12.2009 р.- дня подачі заяви підприємцям, до 24.04.2010 р. –дня повернення меблів відповідачам. Розмір пені за прострочку заміни неякісного товару складає 8620,22 грн. (із розрахунку : 6338,40 грн. (вартість товарів) х 1 % х 136 днів). Прострочка заміни неякісного товару (матраца) становить 312 днів –з 08.12.2009 р. –дня подачі заяви підприємцям, до 15.10.2010 р. –дня повернення матраца . Розмір пені за прострочку заміни неякісного матраца становить 6552 грн. (із розрахунку : 2100 грн.(вартість матраца) х1 % х 312 днів). Всього просила стягнути з відповідачів розмір неустойки 17390,66 грн., 500 грн. за правову допомогу, 120 грн. за ІТЗ. а також за моральну шкоду 25000 грн., оскільки тривалий час була змушена звертатися до відповідачів та різних державних і правоохоронних органів , щоб захистити своє порушене право споживача, витрачала свої кошти, час, зазнала моральних страждань від неправомірної та грубої поведінки відповідачів, втратила спокій, у неї погіршився стан здоров»я.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала повністю з підстав, наведених у позовній заяві та в уточненні до позову. Вважає,що неправомірними діями відповідачів порушено вимоги Закону України «Про захист прав споживачів»та її законні права , тому просила стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в її користь розмір неустойки 17390,66 грн., 500 грн. за правову допомогу, 120 грн. за ІТЗ, а також за моральну шкоду 25000 грн.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали і пояснили,що дійсно продали позивачці окремі товари,що входять до складу меблевого набору «Опера»італійського виробництва - ліжко, вклад до ліжка, тумбочку, дзеркало і комод вартістю ,що еквівалентна 570 євро, а також матрац польського виробництва за 2100 грн., за що позивач сплатила попередньо 500 грн. Однак заперечили, що зобов»язувались поставити товар у визначений термін –2-3 тижні, оскільки самі не могли точно встановити дату, коли їм привезуть замовлені товари з-за кордону, тому у товарному чекові від 14 серпня 2009 року вказали свій контактний телефон і орієнтовний строк,коли з ними слід зв»язатися з приводу надходження меблів. Крім того пояснили,що від складання меблів з їх допомогою позивач ОСОБА_1 відмовилася, повідомивши їх, що справиться з цим силами своєї сім»ї. Вказали,що всі складові меблів були запаковані в окремих упаковках, в середині яких були відповідні документи на товар та інструкції по складанню. Ствердили, що на вимогу покупця ОСОБА_1 відразу ж ,ще до 8 грудня 2009 року поміняли вклад до ліжка на італійський вклад потрібного розміру, однак ОСОБА_1 неправомірно вимагала безоплатної компенсації у вигляді додаткової тумбочки. Оскільки для цього не було жодних підстав, тому такі її вимоги задовольнити не мали змоги . Крім того споживач вимагала усунути неіснуючі недоліки –коліщата до шухляд комоду та тумбочки ,а також клей взагалі не передбачалися до даних меблів., оскільки в них передбачено відповідні пази. У зв»язку з цим ОСОБА_1 заявила,що вона буде домагатися свого і навчить їх іншим способом. Після цього нею були подані відповідні заяви до виконкому і до управління захисту прав споживачів , хоча ними від самого початку було вирішено повернути гроші за проданий товар і вони намагалися забрати у покупця меблі і матрац, тим самим намагалися виконати вимоги закону і повністю задовольнити претензії покупця. Однак фактично здійснити дії по розірванню договору купівлі-продажу було неможливо у зв»язку з тим, що ОСОБА_1 тривалий час уникала вирішити це питання, на визначені дати не була присутня вдома, нею було пошкоджено упакування до матрацу, до цього часу позивач не віддала вклад до ліжка. Вважають,що не порушували Закону «Про захист прав споживачів»та вини в їх діях немає, позов вважають безпідставним. Просили суд також застосувати строки позовної давності, передбачені ст.ст.258,681 ЦК України, та в позові відмовити.
Представники Управління у справах захисту прав споживачів у Волинській області Домальчук Л .М. та Рошко О.П. в судовому засіданні подали висновок ,що позов не підлягає до задоволення, оскільки нарахування пені в даному випадку не може бути застосоване, так як товар не був неякісним, заміна вкладу на відповідний вклад потрібного розміру підприємцями була здійснена у встановлений строк, товар для гарантійного ремонту чи для заміни на інший покупцем продавцям не здавався. Крім того, як було встановлено управлінням при перевірках діяльності підприємців ОСОБА_4, не було встановлено жодних порушень ними Закону «Про захист прав споживачів»у відносинах із покупцем ОСОБА_1, якій продавці з першого її звернення погодилися повністю повернути отримані кошти взамін на проданий товар. Дані підприємці були оштрафовані за інші порушення , що не пов»язані з даним спором, і вини відповідачів у даному випадку не встановлено. Навпаки було з»ясовано, що повернення коштів споживачу не відбулося безпосередньо у короткий термін , оскільки ОСОБА_1 уникала зустрічей, про що неодноразово ОСОБА_4 усно і письмово повідомляли управління у справах захисту прав споживачів.
Суд,заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові докази у справі, заслухавши висновок представників Управління у справах захисту прав споживачів у Волинській області, вважає, що в позові слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів»споживач - фізична особа, яка придбаває продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Позивач придбала товар у відповідачів як фізична особа , тому відносини між нею та відповідачами регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
В суді встановлено, що між сторонами у справі були укладені усні договори купівлі - продажу окремих складових частин меблів «Опера», що підтверджено в суді сторонами та товарними накладними від 14 серпня та від жовтня 2009 року (а.с.7).
Відповідно продавці ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які спільно займаються підприємницькою діяльністю з продажу меблів (а.с.87-89), прийняли на себе зобов’язання передати у власність покупця ОСОБА_1 меблі для спальні «Опера»по індивідуальному замовленню у відповідності з погодженою з покупцем ціною, розмірами та комплектністю, а саме - ліжко (160) , вклад, 1 тумбочку, комод та дзеркало –за 570 євро, а також матрац «Дедал»(163х193) виробництва Польщі за 2100 грн. Покупець 14 серпня 2009 року оплатила частину замовлення сумою в 500 грн. і зобов’язалася в день доставки товару до її місця проживання оплатити залишок суми . Продавці зобов’язалися доставити меблі. Умови даного договору сторонами були виконані.
Із досліджених в судовому засіданні заяв ОСОБА_1 від 08.12.2009 р., 01.02.2010 року (а.с.9-11) та з відповідей на заяви позивачки (а.с.14-20), а також постанов про відмови в порушенні кримінальної справи (а.с.23-24) вбачається, що вимоги про заміну вкладу на італійський належного розміру підприємці ОСОБА_3 виконали , однак споживач не повертала повністю всі товари і протягом тривалого часу висловлювала різні за змістом вимоги, що протирічили одна одній, та вказувала нові недоліки у товарі, відмінні від тих,що виявила спочатку, а також не погоджувалась на повернення товарів і отримання коштів.
Про намагання відповідачів повернути кошти позивачці ОСОБА_1 свідчать повідомлення , направлені їй та управлінню у справах захисту прав споживачів (а.с.82-85),що підтвердили в суді представники цього управління.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов’язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його неналежне виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв’язку з істотним порушенням договору однієї із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням.
Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як підставою свого позову, позивачем вказана ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів»у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
В цій статті мова йде про права споживача вимагати на свій вибір усунення порушення свого права у разі придбання ним товару неналежної якості. З цього можна зробити висновок,що він не вправі одночасно вимагати від продавця всіх передбачених цією нормою способів компенсації за недоліки товару.
Згідно з п.9 пп.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996р. №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»товаром неналежної якості слід вважати такий, що не відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору або вимогам, які до нього пред'являються, наданій щодо нього виготівником чи продавцем інформації, а також проданий після закінчення строку його придатності чи фальсифікований.
Позивачем суду не надані докази того, що придбані за договором купівлі-продажу у відповідачів меблі неналежної якості в розумінні наведених вище положень законодавства.
Навпаки, у суді позивач сама вказала, що внаслідок того, що меблі вона купувала за каталогом, вона не могла повністю оцінити її візуальні, конструктивні та технічні характеристики.
В суді позивач не заявляла жодних клопотань про призначення експертизи на визначення якості чи недоліків товару.
Стаття 707 ЦК України (в редакції,що діяла на час виникнення даних правовідносин) встановлює,що покупець має право протягом чотирнадцяти днів, якщо триваліший строк не оголошений продавцем, обміняти його у місці купівлі або інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону, комплектації тощо. Якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, покупець має право повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього грошову суму. Вимога покупця про обмін або повернення товару підлягає задоволенню, якщо товар не був у споживанні, збережено його товарний вид, споживчі властивості та за наявності доказів придбання товару у цього продавця.
У ст. 709 ЦК передбачено порядок і строки задоволення вимог покупця про заміну товару або усунення недоліків, якою визначено,що продавець або виготовлювач зобов'язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Доставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються продавцем або виготовлювачем, а в разі невиконання ними цього обов'язку або відсутності продавця чи виготовлювача в місцезнаходженні покупця повернення товару може бути здійснене покупцем за їхній рахунок. Вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості товару - протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк. У разі відсутності необхідного товару вимога покупця про заміну товару підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Якщо ж задовольнити вимогу покупця про заміну товару у встановлені строки неможливо, покупець на свій вибір має право пред'явити продавцеві або виготовлювачу інші вимоги відповідно до статті 708 цього Кодексу. Вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк. На вимогу покупця на час ремонту йому має бути наданий у користування аналогічний товар, незалежно від моделі, з доставкою.
За кожний день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару.
Однак судом встановлено,що продавці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відразу після пред»явлення претензій покупця ОСОБА_1 щодо комплектності, розмірів , а також в подальшому сумнівів щодо виробника товару, погодились на розірвання договору купівлі-продажу і повернення ними отриманих від покупця коштів за товар. Але фактично товар покупцем ОСОБА_1 не було здано продавцям ,а вклад, який, як ствердила у суді позивач ОСОБА_1, 4 грудня 2009 року був замінений ОСОБА_4 на належний .
Таким чином суд вважає, що у даному випадку позивач безпідставно посилається на ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів»та вимагає у суду застосувати положення цієї статті. Отже підстав для нарахування пені , передбаченої ст.. 709 ЦК України , немає.
Окрім того, позивачкою пропущений строк позовної давності, встановлений ст.681 ЦК України.
Як встановлено ст..258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а також у зв»язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу).
Статтею 681 ЦК встановлено ,що до вимог у зв»язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік,яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених ст..680 цього Кодексу , а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності) ,- від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).
Відповідно до вимог ст.266 ЦК зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Судом встановлено,що з моменту виявлення недоліків у день складання меблів –07 жовтня 2009р. до часу подачі позову до суду з вимогою про захист прав споживача –10.03.2011р. пройшло більше ніж півтора року. Перешкод для звернення до суду із позовом про захист прав споживачів в межах строку позовної давності суд не вбачає.
Відповідачі та їх представник також зробили заяву про відмову у позові із застосуванням позовної давності.
Згідно із ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
Однак положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках,коли буде доведено існування самого суб”єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання. Якщо ж під час розгляду справи буде встановлено, що у позивача немає суб”єктивного права, про захист якого він просить, або ж воно не порушувалось чи не оспорювалось, суд повинен відмовити в позові не через пропущення позовної давності,а за безпідставністю матеріально-правової вимоги. Тому суд відмовляє у позові в частині стягнення пені саме з причини його безпідставності та необґрунтованості,хоча дійсно сплив строк позовної давності щодо даних вимог.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»споживачі мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров»я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Отже, оскільки позивачем ОСОБА_1 не доведено в суді наявність спричинення їй шкоди здоров»ю чи життю недоліками товарів, придбаних у підприємців ОСОБА_4, підстав для пред»явлення вимог щодо стягнення з відповідачів моральної шкоди в користь ОСОБА_1 також немає,тому суд у цій частині також відмовляє в позові.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.
Згідно із ст.84 витрати, пов»язані із оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права,несуть сторони,крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Отже до стягнення з відповідачів понесені позивачкою судові витрати також не підлягають.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 –215, 218 ЦПК України, ст.ст.23, 258, 266, 267, 526-533, 655-656,668, 678-684,698- 711,1167 ЦК України, Законом України “Про захист прав споживачів”, Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 104, та Порядком заняття торговельною діяльністю і правилами торговельного обслуговування населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 108 від 08.02.1995 р., суд,-
вирішив :
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, про захист прав споживача та стягнення пені і моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий