Справа № 22а-506/2006                                        Головуючий у першій інстанції -

Кашпур О.В.

Категорія - адміністративна     Доповідач - Острянський В.І.

ПОСТАНОВА Іменем України

12 вересня 2006 року                                                                                        м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі:

головуючого - судді    Лакізи Г.П.

суддів       Острянського В.І., Нечасного Л.А.

при секретарі                Пільгуй Н.В.

з участю                          сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду М.Чернігова від 04 липня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А-2622 про стягнення вартості речового майна та вихідної допомоги,

встановив:

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до військової частини А-2622, посилаючись на те, що вона була звільнена зі служби в ЗСУ 31 жовтня 2005 року у відставку згідно з пд."в" п.35 (за станом здоров"я) Положення про проходження військової служби солдатами, сержантами та старшинами ЗСУ" і цього ж числа була виключена зі списків особового складу частини, однак не було виплачено їй компенсації за речове майно. Тому вона просила суд стягнути з відповідача в її користь 2 тис. 470 грн. 57 коп. та 501 грн. 86 коп. в рахунок компенсації за речове майно.

Також просила стягнути з відповідача "вихідну допомогу, яка передбачена ст.44 КЗпП України в сумі 824 грн. 84 коп., та судові витрати по справі.

Постановою місцевого суду від 4 липня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з в/ч А-2622 в користь ОСОБА_1. грошову компенсацію за недоотримане речове майно, яка виникла до 11 березня 2000 року в сумі 501 грн. 86 коп.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про зміну постанови місцевого суду шляхом стягнення додатково 2 тис. 470 грн. 57

коп. компенсації за речове майно, стягнення вихідної допомоги по ст.44 КЗпП України в сумі 824 грн. 84 коп. та судових витрат по справі, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин справи.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановивши оскаржувану постанову, місцевий суд виходив з того, що Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" на даний час призупинена дія ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині виплати грошової компенсації за невидане речове майно, тому і прийшов до висновку про необхідність стягнення в користь позивачки грошової компенсації за недоотримане речове майно, яка виникла до 2000 року, в сумі 501 грн. 86 коп. Проте в іншій частині вимог місцевий суд ніякого рішення не виніс.

З вимог адміністративного позову видно, що позивачка просила стягнути з відповідача суму вихідної допомоги, яка передбачена ст.44 КЗпП України в сумі 824 грн. 84 коп., а з витягу з Наказу №НОМЕР_1 від 31 жовтня 2005 року командира військової частини А-4507 М.Чернігова слідує, що ОСОБА_1 проходила військову службу як старший солдат на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 ЗС України і була звільнена з військової служби у відставку з виплатою вихідної допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (а.с.7).

З листа від 9 лютого 2006 року (а.с.13) вбачається, що ОСОБА_1. була виплачена грошова допомога при звільненні з військової служби в розмірі 3 тис. 899 грн. 04 коп.

Оскільки позивачка перебувала на військовій службі та була звільнена з цієї служби, то правовідносини щодо виплати грошової допомоги при звільненні зі служби регулюються п.10 постанови Кабміну України №393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей". І відповідно до викладеного позивачці нараховано та виплачено таку грошову допомогу.

А вимоги ОСОБА_1. щодо виплати їй вихідної допомоги, передбаченої ст.44 КЗпП України, не можуть бути задоволені, оскільки предметом регулювання трудових правовідносин є трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а не правовідносини щодо порядку проходження та звільнення з військової служби.

Тому у цих вимогах позивачці необхідно відмовити. Також до стягнення з відповідача підлягають судові витрати, понесені позивачкою.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 205, 207, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

2

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Деснянського районного суду М.Чернігова від 04 липня 2006 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з військової частини А-2622 в користь ОСОБА_1 501 грн. 86 коп. грошової компенсації за недоотримане речове майно.

Стягнути з військової частини А-2622 в користь ОСОБА_1 51 грн. в рахунок повернення понесених витрат по сплаті держмита.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України впродовж одного місяця з дня набуття законної сили.

З