Справа № 22ц-1325/2006 Головуючий у першій інстанції -
Затєєва С.Д.
Категорія - цивільна Доповідач - Мельниченко Ю.В.
Іменем України
08 вересня 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
у складі:
головуючого - судді Євстафіїва O.K.
суддів Мельниченка Ю.В., Редьки А.Г.
при секретарі Кукса М.В.
з участю сторін, адвоката ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Борзнянського районного суду від 21 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні господарськими будівлями та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2005 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, у якому просила зобов'язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні належним їй господарським приміщенням шляхом зобов'язання перенести їх літню кухню, господарське приміщення для утримання птиці, вбиральню (туалет), огорожу з металевої сітки на відстань, яка буде відповідати протипожежним нормам, а також стягнути з відповідачів 1500 грн. моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що згідно листа №НОМЕР_1 від 28.12.03р. начальника Борзнянського архітектурного планувального відділу під час оформлення документів на приватизацію ОСОБА_4. житла співробітниками Ніжинського МБТІ була допущена помилка по встановленню міжгосподарської межі. Крім цього, відповідачі без оформлення належної документації та погодження у відповідних державних
1
органах збудували літню кухню та господарську будівлю для утримання птиці за 31 см від належного позивачці господарського приміщення. Також відповідачі побудували на відстані 95 см від стіни її госпдарського приміщення туалет та зробили огорожу із залізної сітки. В зв"язку з неправомірною поведінкою відповідачів позивачка не може користуватися, розпоряджатися, зробити ремонт належного їй приміщення.
Оскаржуваним рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Зобов'язано ОСОБА_2. перенести металеву сітку з бокової сторони сарая, розташованого в м.Борзні по ву.АДРЕСА_1 Чернігівської області, на відстань 2,5 м, господарське приміщення, розташоване з тильної сторони даного господарського сарая, знести, вбиральну перенести на відстань 4 м. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4. відмовлено. Стягнуто зі ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 300 грн. Судом першої інстанції встановлено, що господарський сарай, що розташований між житловими будинками №АДРЕСА_2 та №АДРЕСА_1 в м.Борзна, знаходиться у співвласності сторін та ОСОБА_5., яка проживає в кв.1 буд.№АДРЕСА_1. Бокова стіна сараю, який належить ОСОБА_3, розділена відповідачами металевою сіткою. Дана сітка проведена впритул до бокової стіни, що є порушенням існуючих державних будівельних норм. Дане порушення перешкоджає позивачці користуватися частиною сарая і робити його поточний ремонт. Щодо господасрького приміщення, яке побудоване відповідачами з тильної сторони сарая ОСОБА_3, то згідно довідки №НОМЕР_2 Борзнянської міської ради дане приміщення побудоване від господарського сарая Багно на відстані 0,31 м, що є порушенням вищезазначених будівельних норм, так як воно може бути побудоване на відстані 6 м. Крім того, відповідачами не надано суду доказів, які б підтверджували, що для будівництва даного приміщення вони отримали дозвіл в установленому порядку. Щодо вбиральні, яка поюудована відповідачами відповідно до довідки Борзнянської міської ради на відстані 1 м від господарського сараю позивачки, що також є порушенням будівельних норм, то суд вважає, що вона підлягає перенесенню на відстань, встановлену державними будівельними нормами. Оскільки власником домоволодіння являється ОСОБА_2., то вона і є належним відповідачем по справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати вищевказане рішення місцевого суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому вона посилається на те, що при вирішенні даної справи суд залишив поза увагою ті обставини, що вбиральня та господарське приміщення, яке необхідно знести, споруджені вже багато років тому. Весь цей час ОСОБА_3 не мала ніяких претензій щодо існування цих споруд. Те ж стосується і металевої сітки, яка також була встановлена багато років назад. Крім того, позивачка пропустила встанлвлений законом строк позовної давності для захисту свого права. Рішення суду в частині перенесення загорожі та вбиральні є неконкретним, у зв"язку з чим його неможливо виконати. В ньому не конкретизовано, в якому напрямку та яким чином слід
2
перенести огорожу та вбиральню. Рішення суду про перенесення огорожі на 2,5 м суперечить акту обстеження земельних ділянок від 15.03.06р., згядно з яким підстав для зміни встановлених меж, визначених на місцевості парканом з металевої сітки, немає.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В заявлених позовних вимогах позивачка ОСОБА_3 до відповідачів ОСОБА_4. та ОСОБА_2. ставила вимоги щодо зобов'язання останніх перенести, як незаконно побудованих: літньої кухні; господарського приміщення для утримання птиці; вбиральні та паркану.
Для вирішення по суті спору між сторонами по справі необхідно встановити, які земельні ділянки виділено у користування позивачці та відповідачам, де проходить межа між ними та де розташовані спірні будівлі, а також будівлі позивачки ( в тому числі встановити, як всі ці приміщення споруджено: з порушенням будівельних норм і правил, чи без порушення).
В матеріалах справи відсутні будь-які рішення Борзнянської міськради чи інші будь-які правовстановчі документи про виділення земельних ділянок під садиби по вул.. АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3, якими користуються сторони по справі, що унеможливлює вирішити спір по суті. Сторони пояснюють, що вони не мають доказів про виділення їм у користування присадибних земельних ділянок.
Згідно ст.26п.34 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні'1 до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Отже Борзнянська міська рада має бути залучена до участі у справі як співвідповідач.
Зважаючи на неможливість усунення вищезазначених недоліків в апеляційному провадженні колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовільнити частково.
Рішення Борзнянського районного суду від 21 червня 2006 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.