Справа №22ц-1359/2006 р. Головуючий у першій інстанції -Гук Л.І.

Категорія - цивільна                                          Доповідач - Острянський В.І.

УХВАЛА

іменем       України

06 вересня 2006 року                                                                                         місто Чернігів

Апеляційний   суд   Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Лакізи Г.П.

суддів - Острянського В.І., Нечасного Л.А.

при секретарі - Пільгуй Н.В.

за участю     - сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, і за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2005 року ОСОБА_1. звернувся з даним позовом до ОСОБА_2. про поділ майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, мотивуючи тим, що сторони перебували в юридичному шлюбі з ІНФОРМАЦІЯ_1 по ІНФОРМАЦІЯ_2 року і під час шлюбу за спільні кошти придбали трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 в м. Чернігові. І оскільки добровільної згоди про розподіл квартири не досягнуто, позивач просив суд виділити йому Vi частину спірної квартири та визнати право власності на вказану частину квартири. Також просив накласти арешт на квартиру та стягнути з відповідачки судові витрати по справі.

У лютому 2006 року ОСОБА_2. подала зустрічний позов до ОСОБА_1., вказавши третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спірну квартиру, мотивуючи тим, що сторони хоч і перебували в юридичному шлюбі, однак проживали роздільно з 2001 року; що під час роздільного проживання вона придбала 14 серпня 2003 року спірну квартиру разом зі своїми батьками для свого та їх проживання за

1

власні кошти та кошти батьків; що до придбання спірної квартири ОСОБА_1. ніякого відношення не має і своїх коштів ОСОБА_1. у придбання спірної квартири не вкладів; ніколи не проживав у ній, не заселявся і речей його в ній немає; що в спірній квартирі проживає ОСОБА_2. разом з дочкою.

Тому просила суд визнати за нею право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 ва м. Чернігові.

Рішенням суду від 23 червня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про поділ майна відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про визнання права особистої приватної власності на квартиру задоволено.

Визнано за ОСОБА_2. право особистої приватної власності на кв. АДРЕСА_1 в м. Чернігові. Стягнуто з ОСОБА_1. в користь ОСОБА_2. 75 грн.21 коп. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1. в користь держави 3 (три) грн. судового збору та в користь підприємства „Судовий інформаційний центр" 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування оскаржуваного рішення суду та про постановления нового про задоволення його позову і про відмову у задоволенні зустрічного позову, посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права і допустив невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.

Постановивши оскаржуване рішення місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_1 як один з подружжя не довів суду власних вимог щодо виділення йому Уг частини квартири №АДРЕСА_1 в м. Чернігові та щодо визнання за ним права власності на спірну квартиру в розмірі /4 її частини, оскільки це майно набуто ОСОБА_2. за час шлюбу за її власні кошти, тому і задовольнив зустрічний позов.

Зокрема, наведене підтверджується фактом продажу ОСОБА_2. 29 липня 2003 року квартири №АДРЕСА_2 в м. Чернігові за 15 тис. 604 грн. (а.с.29) та фактом придбання нею спірної квартири 14"серпня 2003 року за 7 тис.521 грн. (а.с.20).

Крім того, суд також врахував, що сторони на час придбання спірної квартири проживали окремо та не підтримували шлюбних відносин, пославшись на відсутність ключів від квартири №АДРЕСА_1 у позивача (а.с. 47 зворот)я, відсутність його речей у спірній квартирі та відсутність реєстрації ОСОБА_1. у цій квартирі як на докази, що спростовують вимоги первісного позивача.

Такий висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав правильну оцінку і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Інші докази по справі, що були предметом дослідження суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, в своїй сукупності його висновків не спростовують.

2

Доводи апеляційної скарги про те, що суд неправильно застосував норми матеріального права, допустив невідповідність висновків суду обставинам справи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду і не знайшли свого підтвердження в засіданні апеляційного суду.

За таких обставин місцевий суд в межах доводів апеляційної скарги постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Тому, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 червня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України впродовж двох місяців з дня набуття нею законної сили.

З