Справа № 11-566\2006 p.       Головуючий у 1 інстанції - Куровський Ю.В.

Категорія - ст. 125 ч.2                                     Доповідач - Шахова О.Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

14 вересня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Навозенко Л.С. суддів - Шахової О.Г., Білоброва В.Д. з участю :

прокурора - Басюка В.В. засудженої - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Ніжинського міськрайсуду Чернігівської області від 23 травня 2006 року,

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Оренбург Росія, росіянка, громадянка України, з середньою технічною освітою, одружена, працююча, раніше не судима,

- засуджена за ст. 125 ч.2 КК України до 1 (одного) року обмеження волі. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування покарання, з іспитовим строком 1 рік з покладенням на неї обов'язку : повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Стягнуто з засудженої на користь потерпілої на відшкодування моральної шкоди 500 грн. та в відшкодування витрат на юридичні послуги 500 грн.

Як визнав установленим суд, злочин вчинено засудженою за таких обставин:

21 лютого 2006 року, біля 17 год. в квартирі по АДРЕСА_1 між засудженою ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 виникла сварка в ході якої засуджена спричинила потерпілій легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров"я.

В апеляції:

Засуджена ОСОБА_1 просить переглянути справу і скасувати вирок, посилаючись на те, що рішення суду по даній справі є необгрунтованим та безпідставним. Не заперечуючи факту сварки між нею та потерпілою вона заперечує факт нанесення потерпілій тілесних ушкоджень, вважає, що суд визнав її винуватою в скоєнні злочину тільки виходячи з свідчень чоловіка потерпілої ОСОБА_3 та її родича ОСОБА_4, які на момент сварки були відсутні, а не врахував свідчення її чоловіка ОСОБА_5, який був присутній при сварці.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженої, яка підтримала свою апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних доказів і є обгрунтованим.

Сама засуджена вину свою в злочині, передбаченому ст. 125 ч.2 КК України в судовому засіданні не визнала, показуючи, що з потерпілою вона проживає по сусідству в одній квартирі АДРЕСА_1, в різних кімнатах. Дійсно, 21.02.2006 року, між ними виникла сварка. Вона зі своїм чоловіком відмічала День народження внучки, була випившою, вийшла на кухню та в раковині умивальника побачила зубну щітку та зубну пасту, які належали потерпілій ОСОБА_2 і з приводу цього зробила тій зауваження. Але, крім словесних образ з обох сторін між ними нічого не було, тілесних ушкоджень вона потерпілій не спричиняла. Позовні вимоги не визнає.

Хоча засуджена і не визнала своєї вини в скоєному, але її винність доведена дослідженими доказами в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що ОСОБА_1 вийшовши на кухню в нетверезому стані почала в її адресу нецензурно лаятися, розкидати посуд, нігтями подряпала їй обличчя, ударила рукою, в результаті чого вона вдарилась головою об двері. З кімнати вийшов чоловік ОСОБА_1 та відтягнув її в їх кімнату. Після цього вона зателефонувала своєму чоловікові, який прийшов разом з ОСОБА_4, а по дорозі додому вони викликали міліцію. На другий день вона звернулася в лікарню. Раніше неодноразово зі сторони ОСОБА_1 виникали сварки з приводу того, що вони користуються одним умивальником та туалетом.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що до нього зателефонувала його жінка і повідомила, що ОСОБА_1 вчинила сварку і побила її, по дорозі він викликав міліцію. Коли приїхав додому, то побачив, що обличчя дружини було подряпане та в крові (а.с.42).

Свідок ОСОБА_4 дав аналогічні показання (а.с.43).

Підстав для сумніву в правдивості показань потерпілої ОСОБА_2 у колегії суддів не має, оскільки її показання та показання свідків, в тому числі і показання свідка ОСОБА_1 узгоджуються між собою. І суд обгрунтовано визнав їх такими, що відповідають дійсності, оскільки їх пояснення підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Посилання апелянта на те, що суд не взяв до уваги показання її чоловіка ОСОБА_1, як очевидця сварки і не прийняв його показання, як доказ її не винуватості - не заслуговує на увагу, так як з показань останнього вбачається, що дружина ОСОБА_1 вийшла на кухню , мити посуд, він залишався в кімнаті, потім він почув крики, вийшов до кухні і заштовхнув свою дружину до кімнати, він погано бачить, тому не бачив в якому стані була ОСОБА_2 (а.с.43-44). Та і з показань самої засудженої вбачається, що її чоловік вийшов з кімнати тоді, коли сварка вже відбулася і він забрав її до кімнати (а.с.41-42).

Винність ОСОБА_1 в скоєному також підтверджується висновком судово-медичної експертизи (а.с.25), де зазначено, що в ОСОБА_2 мають місце пошкодження у вигляді численних саден по нижній повіці обох очей. Пошкодження завдані дією тупих предметів з обмеженою поверхнею і виникли ймовірніше за все від нігтів. Пошкодження причинені в строк, вказаний в постанові і відносяться до легких тілесних пошкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Таким чином, в судовому засіданні доведена вина ОСОБА_1 в нанесенні потерпілій легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Покарання, яке призначене судом засудженій відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних, що характеризують особу, врахував пом'якшуючу покарання обставину - щире каяття та обтяжуючу покарання обставину - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Суд обґрунтовано стягнув з засудженої на користь потерпілої збитки, понесені останньою в зв'язку з отриманням нею юридичної допомоги та моральні збитки в зазначеному в вироку розмірі, оскільки це підтверджується доказами по справі.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ніжинського місьрайсуду Чернігівської області відносно ОСОБА_1 - без змін.