Справа № 11 - 671 / 2006 p. Головуючий у 1 інстанції Подалюка О.Ф.
Категорія-ст. 121 КК Доповідач Білобров В.Д.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2006 року колегія судців судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області у складі
Головуючого Навозенко Л.С.
суддів Білоброва В.Д., Шахової О.Г.
з участю прокурора Басюка С.В.
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх захисника ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.07.2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з незакінченою вищою освітою, не одружений, працюючий ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий; засуджений за ст. ст. 121 ч.2, 69 КК України до 4 років позбавлення волі.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець с. Шептаки, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, мешкаючий АДРЕСА_2, громадянин України, українець, з середньою освітою, не одружений, працюючий ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий; засуджений за ст. ст. 121 ч.2, 69 КК України до 4 років позбавлення волі.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5,
уродженець та мешканець АДРЕСА_3, громадянин України, українець, з середньою освітою, не одружений, учень ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимий;
засуджений за ст. ст. 121 ч.2, 69 КК України до 4 років позбавлення волі.
Питання щодо речових доказів вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 визнані винними та засуджені за те, що 29.01.06 року, близько 04-00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на перехресті вулиць Старобілоуської та Ріпкинської в м. Чернігові, в ході конфлікту повалили на землю ОСОБА_6, якому ОСОБА_3 наніс численні удари ногами по тулубу та голові, а ОСОБА_4 продовжив наносити численні удари ногами по тулубу ОСОБА_6 Після чого ОСОБА_5 також почав наносити удари ногами по спинів поперекову частину та по голові ОСОБА_6, чим завдали завдали останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки, забій кореня легень, які утворилися за життя від дії тупих предметів, та за ступенем тяжкості, відносно живої людини їх слід кваліфікувати як ушкодження легкого ступеня тяжкості, закритої тупої травми живота з розривом селезінки (клінічно), розривом головки підшлункової залози, крововиливи в брижейку товстого кишечника, забій лівої нирки та крововиливом в оточуючу жирову клітковину, ці ушкодження утворились за життя від дії тупих предметів, та за ступенем тяжкості, відносно живої людини, їх слід кваліфікувати як тяжкі, за ознакою небезпеки для життя, садна та синці обличчя, які утворилися за життя від дії тупих предметів, за ступенем тяжкості, відносно живої людини, їх слід кваліфікувати як легкі з короткочасним розладом здоров'я, які в комплексі мають прямий причинний зв'язок з настанням смерті 05.02.2006 року ОСОБА_6. В апеляції засуджений ОСОБА_3 вважає, що при обрані міри покарання суд не в повній мірі врахував те що раніше засуджений ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності не притягувався, ніяких правопорушень не скоював. Він визнає себе винним в тому в тому, що дійсно наніс декілька ударів ОСОБА_6, в чому глибоко розкаюється, але вважає, що його дії ніяк не можна кваліфікувати за ст. 121 ч.2 КК України. Також він наголошує, що випадок за який його засуджено трапився випадково і більше ніколи не повториться. Тому засуджений просить суд перекваліфікувати його дії з ст. 121 ч.2 на ст. 123 КК України та обрати йому міру покарання не пов'язану з позбавленням волі.
В апеляції захисник ОСОБА_1, який представляє інтереси засуджених, вважає, що вирок суду в частині кваліфікації дій його підзахисних за ст. 121 ч.2 КК України та в частині міри покарання є необгрунтованим. І просить вирок суду щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 змінити, і перекваліфікувати дії засуджених з ст.
121 ч.2 КК України на ст. 123 КК України та обрати міру покарання не пов'язану з позбавленням волі.
В апеляціях засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять вирок змінити, а їх дії перекваліфікувати з ст. 121 ч. 2 КК України на ст. 123 КК України.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції засуджених та їх адвокатів підлягають частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню з направленням справи на додаткове розслідування по слідуючих обставинах.
Відповідно до вимог ст. 374 КПК України підставами для скасування вироку (постанови) є, зокрема, істотне порушення кримінально процесуального закону. Відповідно до чинного кримінально - процесуального законодавства, вирок суду має бути належно мотивованим і відповідати вимогам ст. 323 КПК України.
Органи досудового слідства обвинувачують засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в тому, що своїми діями вони умисно заподіяли тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6, вчинені групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.
Згідно висновку судово - медичного дослідження трупа ОСОБА_6 експерт прийшов до висновку, що виявлені слідуючи тілесні ушкодження : Закрита тупа травма грудної клітки. Забій кореня легень. Ці ушкодження утворились за життя від дії тупих предметів, та за ступенем тяжкості, відносно живої людини їх слід кваліфікувати як ушкодження легкого ступеня тяжкості.
Закрита тупа травма живота з розривом селезінки (клінічно), розривом головки підшлункової залози, крововиливи в брижейку товстого кишечника, забій лівої нирки та крововиливом в оточуючу жирову клітковину. Ці ушкодження утворились за життя від дії тупих предметів, та за ступенем тяжкості, відносно живої людини, їх слід кваліфікувати як тяжкі, за ознакою небезпеки для життя.
Садна та синці обличчя. Ці ушкодження утворились за життя від дії тупих предметів, та за ступенем тяжкості, відносно живої людини їх слід кваліфікувати як легкі з короткочасним розладом здоров'я. Дані тілесні ушкодження в комплексі мають прямий причинний зв'язок з настанням смерті.
Смерть потерпілого настала внаслідок інтоксикації, що розвинулась на фоні фібрізно - геморгічного перитоніту, який в свою чергу виник на тлі закритої тупої травми живота з розривом селезінки (клінічно), розривом головки підшлункової залози, крововиливи в брижейку товстого кишечника, забій лівої нирки.
Відповідно до зазначеного висновку експерт розмежував тяжкість тілесних ушкоджень, причинених в різні частини тіла потерпілого.
Але ні органи досудового слідства, ні суд під час розгляду справи не встановили діями кого ж із засуджених завдана смерть потерпілому.
Крім того вже під час досудового слідства між показаннями засуджених виникли протиріччя, але їх інтереси представляв один і той же адвокат, чим порушені вимоги ст. 61 ч.2 п.2 КПК України, тобто порушено право на захист.
Допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінально -процесуального закону є істотними, тому колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на додаткове розслідування.
При додатковому розслідуванні справи органам досудового слідства необхідно встановити вину окремо щодо кожного із підсудних, шляхом проведення відтворення обстановки і обставин події, пред'явити кожному конкретне обвинувачення та забезпечити право на їх захист.
Керуючись ст. 374 КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх адвокатів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Новозаводського суду м. Чернігова від 24 липня 2006 р. щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 скасувати, а справу направити прокурору м. Чернігова для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 залишити попередній - підписку про невиїзд.
СУДДІ:
Навозенко Л.С. Білобров В.Д. Шахова О.Г.