Справа № 11-434/2011
Категорія ст. 289 ч.2 КК України
Головуючий у 1 інстанції Шишко О.А.
Суддя-доповідач Фіцак Т.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Фіцака Т.Д.,
суддів: Вилки С.С., Поповича С.С.
з участю прокурора Грищука В.І.
секретаря Іванюк Л.Є., Бирич Н.В.
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, Соломчака Ю.О., засудженого ОСОБА_4 на вирок Богородчанського районного суду від 06 червня 2011 року,-
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого, громадянина України,-
засуджено за ст. 289 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до двох років двох місяців позбавлення волі, без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку два роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов’язано ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися туди для реєстрації.
За ст. 364 ч.3 КК України ОСОБА_4 виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні даного злочину.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 – залишено попередній - заставу.
Питання речових доказів вирішено у відповідності до положень ст. 81 КПК України.
Також даним вироком засуджено ОСОБА_6 за ст. 289 ч.2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до двох років двох місяців позбавлення волі без конфіскації майна, який не оскаржується.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним і засуджено за те, що він незаконно заволодів транспортним засобом за попередньою групою осіб, за наступних обставин.
01.06.2009 року близько 00 год. 30 хв. ОСОБА_6 будучи в АДРЕСА_2 заволодів автомобілем ВАЗ -21101 д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 50000 грн., що належить ОСОБА_7, який доставив в с. Старий Лисець Тисменицького району та залишив у гаражі знайомого ОСОБА_8 не сказавши, що автомобіль крадений. При цьому ОСОБА_6 попередньо домовився з ОСОБА_4 про перевезення автомобіля після викрадення в м. Львів.
В ніч з 01 на 02.06.2009 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 автомобілем « Мерседес» прибули в с. Старий Лисець, де в гаражі прикріпили до викраденого автомобіля ВАЗ-21101 транзитні номери, ОСОБА_6 вивіз даний автомобіль на дорогу, та передав керування ним ОСОБА_4, а сам сів за кермо автомобіля «Мерседес», яким поїхав попереду в напрямку м. Львів, а ОСОБА_4 на викраденому автомобілі ВАЗ позаду. При виїзді з с. Старий Лисець автомобіль «Мерседес», яким керував ОСОБА_6 було затримано, а також автомобіль ВАЗ яким керував ОСОБА_4, який з місця події втік.
В поданій зі змінами апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції вважає вирок суду першої інстанції незаконним з підстав невідповідності висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи, неправильного застосування кримінального закону, що проявилось в незастосуванні закону, який підлягає застосуванню, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. Також зазначає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв’язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, зокрема суд належним чином не навів мотивів, з яких не взяв до уваги ряд доказів обвинувачення ОСОБА_4 за ст. 364 ч.3 КК України. Просить вирок суду в частині засудження ОСОБА_4 за ст. 289 ч.2 КК України та його виправдання за ст. 364 ч.3 КК України – скасувати, а кримінальну справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
ОСОБА_4 подав заперечення на апеляцію прокурора, де вказує, що суд правильно встановив фактичні обставини справи і обґрунтовано виправдав його за ст. 364 ч.3 КК України, а також вмотивував всі обставини для призначення йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України та ст. 75 КК України.
ОСОБА_4 також подав апеляцію на вирок суду, в якій вважає вирок суду першої інстанції неправильним, так як він не підозрював, що ОСОБА_6 заволодів транспортним засобом незаконно, оскільки останній передав технічний паспорт на автомобіль і картку про зняття з обліку. Просить вироку суду скасувати, а кримінальну справу провадженням закрити.
У засіданні апеляційного суду:
- прокурор Грищук В.І. підтримав доводи поданої апеляції зі змінами та заперечив проти апеляції засудженого ОСОБА_4;
- засуджений ОСОБА_4 та його захисники просили відхилити апеляцію прокурора та задовольнити подану ним апеляцію.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, засудженого та його захисників, провівши судове слідство в частині призначеного покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора змінена підлягає до задоволення повністю, а апеляція засудженого до часткового задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Даних вимог закону судом першої інстанції не дотримано.
Відно до вимог ст. 367 КПК України підставами для скасування вироку є істотне порушення кримінально-процесуального закону, невідповідність вироку фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Такі порушення були допущені судом першої інстанції при розгляді цієї справи.
На думку колегії суддів, висновки суду, викладені у вироку, не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. Суд неналежним чином проаналізував всі докази по справі, які необхідно оцінювати в сукупності, допустився суперечностей, які не спростував, і безпідставно прийшов до необгрунтованих висновків.
Судом в мотивувальній частині вироку не наведено мотивів з яких суд відкидає одні докази, а бере за основу інші щодо обгрунтування своїх висновків.
У вироку суд послався на те, що судом встановлено, що ОСОБА_4 на службі не перебував, на час вчинення злочину не був одягнутий у форменний одяг та не мав при собі службового посвідчення.
Однак колегія суддів вважає, даний висновок суду є необґрунтованим, і суперечить показанням засудженого ( а.с. 137 т. 1), де він вказує, що мав при собі посвідчення працівника міліції.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції однобічно оцінив докази, що потягло за собою незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Колегія суддів вважає, що слід погодитися з доводами прокурора, а саме неналежне обґрунтування судом застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання підсудному.
За таких обставин, вироку суду не можна вважати законним та обґрунтованим, а тому його слід скасувати та повернути справу на новий судовий розгляд, при якому необхідно вжити передбачених законом заходів до всебічного, повного й об’єктивного розгляду всіх обставин справи і постановити законний та обґрунтований вирок.
При призначенні покарання слід дотриматися вимог ст. 65 КК України.
Враховуючи наведені вище обставини, апеляція прокурора є обґрунтованою, також і частково є обгрунтована апеляція засудженого, де він вважає вирок суду неправильним.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляцію змінену прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, Соломчака Ю.О. – задовольнити повністю, а апеляцію засудженого ОСОБА_4 – задовольнити частково.
Вирок Богородчанського районного суду від 06 червня 2011 року в частині засудження ОСОБА_4 - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
В решті вирок залишити без зміни.
Головуючий Т.Д. Фіцак
Судді: С.С. Вилка
С.С. Попович
Згідно з оригіналом
Суддя Т.Д. Фіцак