справа № 22ас/2284 гол. в суді 1 інст.Кондратюк В.І.
категорія 26 доповідач Франовська К.С.
ПОСТАНОВА Іменем України
5 липня 2006 року
Апеляційний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Франовської К.С.
суддів Товянської О.В., Широкової Л.В.
при секретарі Забеліній О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до ВАТ «Овруцький хлібзавод «Управління Пенсійного Фонду України у Овруцькому районі,
Обласного Центру з нарахування і виплати пенсій та допомоги Головного
Управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації
про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України « Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,-
за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України у Овруцькому районі
на рішення Овруцького районного суду від 20 грудня 2005 року ,-
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2005 року позивач звернулась в суд з позовом про стягнення коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) на загальну суму 21073 грн.. 68 коп. Вимоги обгрунтувала тим, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, працює та проживає у зоні гарантованого добровільного відселення і має право на доплати та компенсації, передбачені статтями 37 , 39 та 51 Закону у розмірах, кратних розмірам мінімальної заробітної плати, проте ці виплати йому здійснювались відповідачами у твердих сумах, відповідно до Постанови КМ України №836 від 26 липня 1996 року.
Рішенням Овруцького районного суду від 20 грудня 2005 року позов задоволено . Стягнуто з ВАТ «Овруцький хлібзавод» на користь ОСОБА_1 компенсацію у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування за період з 1 липня 2002 року по 1 січня 2004 року в сумі 2508 грн.40 коп. та заборгованість по виплатах, передбачених ст.39 Закону в сумі 6271 грн.. Зобов»язано управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації прийняти від ВАТ «Овруцький хлібзавод» платіжні документи для виплати ОСОБА_1 за період з 1 липня 2002 року по 1 січня 2004 року заборгованості по виплатах, передбачених ст.37 Закону в сумі 2508 грн.40 коп. та заборгованості по виплатах, передбачених ст.39 Закону в сумі 6271 грн.. Стягнуто з Управління Пенсійного Фонду України у Овруцькому районі за період з 1 січня 2004 року по 1 липня 2005 року заборгованість по виплатах, передбачених ст.39 Закону в сумі 8299 грн. та заборгованість по виплатах, передбачених ст.51 Закону в сумі 685 грн.68 коп. Стягнуто з Обласного Центру з нарахування та виплати пенсій та допомоги за період з 1 липня 2002 року по ЗО червня 2005 року 3319грн.60 коп.
У апеляційній скарзі управління Пенсійного Фонду України у Овруцькому районі порушує питання про скасування рішення і ухвалення нової постанови про відмову у позові, посилаючись на помилкове тлумачення судом норм матеріального права. Так, зазначає апелянт, при вирішенні справи, суд не врахував, що ст.2 Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік» надано право КМ України до прийняття Верховною Радою змін до законів, у нормах яких застосовується мінімальна зарплата, здійснювати застосування цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України. Суд не врахував і пріоритетність Закону України « Про Державний бюджет» протягом бюджетного року, а також положення ст. 62 Закону « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою надано право КМ України визначати порядок роз»яснення і застосування цього Закону.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції - скасуванню з
прийняттям нової постанови про відмову у позові з таких підстав.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, виплачуються щомісячні виплати на потерпілу дитину, допомога у
зв»язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва, компенсації за роботу на
території радіоактивного забруднення, за шкоду, заподіяну здоров»ю та щорічна допомога на
оздоровлення, допомоги, розміри яких залежать від встановленого розміру заробітної плати.
Ст. 62 цього ж Закону визначено, що роз»яснення порядку застосування Закону провадиться у
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов»язковим для виконання
міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб»єктами
господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Порядок застосування Закону роз»яснив КМ України у постанові № 836 від 26 липня 1996 року
«Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
якою встановив розмір компенсаційних виплат:
-громадянам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення - 10 грн. 50 коп.(ст.39
Закону)
-громадянам у зв»язку із споживанням продуктів харчування місцевого виробництва-2 грн. 10
коп.(ст.37 Закону)
-громадянам-потерпілим від наслідків аваріїї-4 грн.98 коп.(ст.51 Закону)
Крім того, згідно із ст.2 Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати
на 2002 рік» КМ України надано право до прийняття Верховною Радою змін до законів, у нормах
яких для розрахунків застосовується мінімальна зарплата, здійснювати застосування цих норм,
виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України.
Законами України « Про Державний бюджет» на відповідні роки видатки на здійснення
фінансування чорнобильських соціальних витрат передбачались виходячи з розмірів виплат у
відповідності до постанови КМ №836
Як встановив суд, позивач у вказаний ним період одержувала належні їй компенсаційні виплати
у розмірах, визначених постановою КМ України №836, про що у справі є відповідні письмові
докази (а.с.9-11) і спору з цього приводу не заявлено.
Виходячи з аналізу наведених норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, підстав
для стягнення належних позивачці компенсаційних виплат у розмірах, кратних розмірам
мінімальної зарплати, немає.
На підставі наведеного, Апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює
постанову про відмову у позові за безпідставністю.
Керуючись ст. 196,198,199,202,205, 207 Кодексу Адміністративного Судочинства України,
Апеляційний суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Овруцькому районі задовольнити. Рішення Овруцького районного суду від 20 грудня 2005 року скасувати, і постановити про відмову ОСОБА_1 у позові до ВАТ «Овруцький хлібзавод», Управління Пенсійного Фонду України у Овруцькому районі, Обласного Центру з нарахування та виплати пенсій і допомоги Головного управління соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації про стягнення 21073 грн.68 коп. невиплачених коштів за безпідставністю вимог.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили ухвалою Апеляційного суду.